Постанова № 37597195, 05.03.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 803/266/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області (далі - позивач, УПФ України в Іваничівському районі, управління) звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (далі - відповідач, СТзОВ "Злагода", підприємство) про стягнення заборгованості із відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року - січень 2014 року у розмірі 2923 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за листопад 2013 року-січень 2014 року становить 2923 грн. На підставі вищевикладеного, УПФ України в Іваничівському районі просить суд стягнути з СТзОВ "Злагода" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2013 року-січень 2014 року у розмірі 2923 грн.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судові засідання не направив, проте у заяві від 17 лютого 2014 року №604/09 року та у заяві від 28.02.2014р. № 699/02 просить суд розгляд справи провести за відсутності представника управління, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тобто не вручено СТзОВ "Злагода" з незалежних від суду причин, а тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" 23 березня 2000 року зареєстроване як юридична особа Іваничівською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в Іваничівському районі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки СТзОВ "Злагода" від 21 листопада 2008 року №66 та розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Як слідує з матеріалів справи, на пенсійному обліку в УПФ України в Іваничівському районі знаходиться громадянка ОСОБА_1, яка у період з 16 січня 1977 року по 31 грудня 1992 року працювала дояркою, а з 01 січня 1993 року по 20 листопада 2000 року - свинаркою на СТзОВ "Злагода" та має право на пільгову пенсію відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується довідками відповідача.

Відповідно до довідки УПФ України в Іваничівському районі щомісячний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 1 120,90 грн., а з грудня 2013року 1175,90 грн.

Згідно розрахунку ціни позову, який виконаний позивачем, частка відшкодування СТзОВ "Злагода" пільгової пенсії ОСОБА_1 становить 84,16 %. Таким чином, з листопада 2013 року по січень 2014 року включно відповідач був зобов'язаний відшкодувати УПФ України в Іваничівському районі 2923 грн. При цьому, витрати на доставку пенсії позивач не нараховував, оскільки остання виплачується банківських переказом.

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що УПФ України в Іваничівському районі належними та допустимими доказами довело наявність у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2013 року - січень 2014 року включно у розмірі 2923 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки, у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" перед Управлінням Пенсійного фонду в Іваничівському районі Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за листопад 2013 року -січень 2014 року включно у розмірі 2923 грн., яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за листопад 2013 року - січень 2014 року включно у розмірі 2923 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 128, статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (45329, Волинська обл., Іваничівський район, село Заставне, ідентифікаційний код юридичної особи 00185873, п/р 26005303322 у Іваничівському відділенні філії ВОУ ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 303321) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області (45300, Волинська обл., Іваничівський район, смт. Іваничі, вул. Грушевського, буд. 19, ідентифікаційний код юридичної особи 20131247, р/р №256087033783 в Іваничівському територіально відокремленому безбалансовому відділенні №10002/0118 філії ВОУ ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 303321) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року - січень 2014 року включно у розмірі 2923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук