Постанова № 37592964, 13.03.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2014 р. Справа № 802/492/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області до приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2014 року територіальне управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області (далі - ТУ Держгірпромнагляду у Вінницькій області) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" (далі - ПрАТ "Вінницький дослідний завод") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме заборонити експлуатацію автонавантажувачів марки 40814 в кількості двох одиниць, державні номерні знаки Т 0454 ВІ та Т 000136 АВ, а також заборонити експлуатацію вантажопідіймального крана КС-3575 А, заводський номер 21648.

Оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовується скорочене провадження, розгляд і вирішення цієї справи здійснюється судом в порядку скороченого провадження, яке було відкрите ухвалою від 19.02.2014 року.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову, яким він не скористався, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду не подав.

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд доходить висновку, що заявлений позов належить задовольнити з таких мотивів.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 408/2011 (далі - Положення), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

В силу вимог підпункту 3 пункту 3 вказаного Положення до основних завдань Держгірпромнагляду України віднесено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв; застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва; забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва.

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 6 Положення).

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" (Закон № 2694-XII) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року № 826, державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання-виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.

Судом встановлено, що на підставі наказу ТУ Держгірпромнагляду у Вінницькій області від 20.01.2014 року № 12 державним інспектором з охорони праці в котлонагляді і підйомними спорудами Смельцером С.К. в період з 05.02.2014 року по 06.02.2014 року проведено планову перевірку ПрАТ "Вінницький дослідний завод" на предмет дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки складено акт № 005.04-05.14 від 06.02.2014 року, яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, перелік яких міститься у розділі V акту перевірки, та винесено припис про їх усунення № 005.04-05.14 від 06.02.2014 року.

Так, у ході проведеної перевірки позивачем виявлено, що відповідачем ПрАТ "Вінницький дослідний завод" не отримано дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, на технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду - автонавантажувачі марки 40814 в кількості двох одиниць, державні номерні знаки Т 0454 ВІ та Т 00136 АВ, а також на вантажопідіймальний кран КС-3575 А, заводський номер 21648, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 21 Закону України "Про охорону праці", п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1107.

Крім того, органом контролю виявлено, що на навантажувачах відсутні та несправні світлові прилади, звукові сигнали, відсутня медична аптечка, талон про проходження державного технічного огляду та вогнегасник, що є порушенням вимог п. 7.4.16 Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31.12.2008 року № 308.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно з ст. 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

В силу положень абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Згідно з п. 2.26 вищевказаного Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року № 826, право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4. вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

З огляду на викладене та враховуючи те, що під час проведення перевірки ПрАТ "Вінницький дослідний завод" виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, суд приходить до переконання про підставність звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони експлуатації автонавантажувачів марки 40814 в кількості двох одиниць, державні номерні знаки Т 0454 ВІ та Т 000136 АВ і вантажопідіймального крана КС-3575 А, заводський номер 21648, до усунення таких порушень.

Тому заявлений адміністративний позов належить повністю задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що ухвалою від 19.02.2014 року було задоволено клопотання ТУ Держгірпромнагляду у Вінницькій області та вирішено відстрочити сплату судового збору у даній справі до часу постановлення судом рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Станом на даний час судовий збір позивачем не сплачено. Водночас, незважаючи на повне задоволення вимог за адміністративним позовом, в силу положень ст. 94 КАС України підстав для стягнення судового збору з відповідача немає, оскільки позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору у розмірі 73,08 грн. з позивача.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 86, 88, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" (21001, м. Вінниця, провулок Островського, 21, ідентифікаційний код 00383780) заходи реагування у сфері державного нагляду та заборонити експлуатацію автонавантажувачів марки 40814 в кількості двох одиниць, державні номерні знаки Т 0454 ВІ та Т 000136 АВ, а також експлуатацію вантажопідіймального крана КС-3575 А, заводський номер 21648, - до усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що може бути підтверджено результатами позапланової перевірки.

Стягнути з територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 37, ідентифікаційний код 37980219) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанову в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду звернути до негайного виконання.

Роз'яснити відповідачу, що згідно з ч. 12 ст. 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Сало Павло Ігорович