Вирок № 37592160, 13.03.2014, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/245/14-к

Провадження № 1-кп/316/58/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 рік м. Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

в складі головуючого судді: Курач І.В.,

при секретарі : Черкашиній О.О.,

за участю прокурора: Ковальова С.В.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013080160001055 від 04 липня 2013 року за обвинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2012 року, приблизно о 16 годині, водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_5 та рухався по проїжджій частині, яка веде від профілакторію ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» в сторону Енергодарського шосе в м. Енергодар Запорізької області, в районі автоматичного розподільного пристрою-350 ЗаТЕС.

В цей же час, у попутному вказаному автомобілю напрямку, вздовж правого краю проїжджої частини, на велосипеді рухався гр. ОСОБА_3.

Під час руху, в районі понтонного мосту, між АРП-350 ЗаТЕС та СГТ «Бджольник» водій ОСОБА_2, маючи технічну можливість своєчасно бачити велосипедиста ОСОБА_3 але, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, на ділянці дороги, яка має закруглення вліво по ходу руху автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_5, водій ОСОБА_2 не переконавшись у безпечності зміни напрямку його руху для інших учасників руху, змінив напрямок свого руху та правими колесами наїхав на нашарування піску на обочині дороги, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3

Своїми діями водій ОСОБА_2, згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №1023/13 від 09.01.2014, порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з яким:

п.10.1.: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

що знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Крім того, водієм ОСОБА_2 порушено пп. «а», п. 2.9 Вищевказаних Правил, згідно яким:

п.2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедисту ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому обох кісток нижньої третини правої гомілки зі зміщенням та відривом передньої великогомілкової м'язи, які були небезпечними для життя і оцінюються, згідно з висновком судово-медичної експертизи №210 від 22.08.2013 року, як тяжкі тілесні ушкодження, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, саден і синців голови які оцінюються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та садна і синці на верхніх і нижніх кінцівках оцінюються, згідно з вищевказаним висновком СМЕ, як легкі тілесні ушкодження.

Вказані тілесні ушкодження могли утворитись у результаті дії тупих предметів та могли виникнути від ударів об виступаючі деталі кузова легкового автомобіля.

В кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на суму 28 000,0 грн., в рахунок відшкодування грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 50 000,0 грн..

Прокурором заявлений цивільний позов на користь Державного закладу « Спеціалізована медико - санітарна частина № 1» в розмірі 3 532,50 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав в повному обсязі, надав пояснення відповідно до яких 31.03.2012 року він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Бачив велосипедиста, намагався об'їхати не впорався з керуванням, заїхав в пісок, колеса посунулись та автомобілем під його керуванням зачепило велосипедиста. Він зупинився, побачив потерпілого в крові, перелякався і пішов з місця події. Але на місці події залишились пасажири, які їхали з ним в автомобілі, він вважає, що вони викликали швидку допомогу. Через деякий час заспокоївся і сам пішов у відділ міліції. В скоєному розкаявся.

Щодо цивільних позовів. Позов прокурора визнав в повному обсязі. Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди не визнав, показав, що коли потерпілий перебував в лікарні він сплатив йому на лікування в загальній сумі 13 000,0 грн.. Вважає цієї суми достатньо. В частині відшкодування грошової компенсації за спричинену моральну шкоду позов визнав на суму 3 000,0 грн..

Крім повного визнання вини обвинуваченим його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доводиться наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав , що 31.03.2012 року був на дачі. Зробивши всі справи поїхав додому. Переїхав понтонний міст. Більше нічого не пам'ятає. Прокинувся на дорозі весь в крові, встиг подзвонити дружині і втратив свідомість. Потім прийшов в себе вже в лікарні. Не заперечує, що обвинуваченим сплачено 13 000,0 грн. на лікування, тому він зменшує цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди до 15 000,0 грн.. Грошову компенсацію за спричинення моральної шкоди підтримує в розмірі 50 000,0 грн. Моральна шкода виразилась в тому, що він більше трьох місяців лежав в лікарні, пережив операції, потім майже пів - року перебував на лікарняному, носив конструкцію «апарат Єлізарова», був обмежений в пересуванні, ходив з допомогою милиць, залежав від допомоги близьких йому людей. В його плани входило працювати ще на пенсії, але після травми він вимушений піти на пенсію, оскільки наслідки відчутні: часто болить голова, травмована нога.

Вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доводиться також наданими стороною обвинувачення доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, а саме:

-Висновком судово - медичної експертизи № 210 від 22.08.2013 року відповідно до якого гр. ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому обох кісток нижньої третини правої гомілки зі зміщенням та відривом передньої великогомілкової м'язи, які були небезпечними для життя і оцінюються, згідно з висновком судово-медичної експертизи №210 від 22.08.2013 року, як тяжкі тілесні ушкодження, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, саден і синців голови які оцінюються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та садна і синці на верхніх і нижніх кінцівках оцінюються, згідно з вищевказаним висновком СМЕ, як легкі тілесні ушкодження.Вказані тілесні ушкодження могли утворитись у результаті дії тупих предметів та могли виникнути від ударів об виступаючі деталі кузова легкового автомобіля ( а.с. 24,25);

-Висновком автотехнічного експерта від 10.12.2013 року № 756/13 з фото таблицею та схемою, відповідно до якого експертом вивчались питання під яким кутом стався первинний контакт між автомобілем ВАЗ - 2193 реєстраційний номер НОМЕР_5 та велосипедом, та чи відбувалось переміщення транспортних засобів ( а.с. 26-33);

-Висновком авто технічного експерта № 755/13 від 03.12.2013 року з фото таблицею та схемою ( а.с. 34-42), відповідно до якого на момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_5 знаходились у працездатному стані, а ходова частина автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_5 знаходились у непрацездатному стані.

Причина відмови ходової частини автомобіля ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_5 у працездатності ( знаходження заднього правого колеса без тиску) носить не аварійний характер, що виник після пригоди, наймовірніше при тривалому знаходженні у статичному положенні ( а.с. 34-42);

-Висновком аквтотехнічного експерта № 1023/13 від 09.01.2014 року, відповідно до якого в даній дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ - 21093 реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.10.1, 12.1 Правил Дорожнього руху України.

В даній дорожньо - транспортній ситуації водій велосипеда ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.11.2 Правил Дорожнього руху України.

В даній дорожньо - транспортній ситуації в діях водія велосипеда ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п. 11.2 Правил Дорожнього руху України не вбачається.

В даній дорожньо - транспортній ситуації в діях водія автомобіля ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 ПДР України, які знаходяться у причинному зв'язку з даною дорожньо - транспортною пригодою( а.с. 44-50);

-Довідками та товарними чеками на доведення матеріальної шкоди ( а.с. 65- 73) .

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності суд приходить до висновку, про достатність досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв'язку для ухвалення по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 обвинувального вироку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

-При вирішенні питання про цивільні позови суд виходить з наступного. Потерпілим заявлено позов на відшкодування матеріальних збитків на суму 28 тисяч гривень. При цьому він не заперечує, що 13 тисяч гривень йому відшкодовано. Потерпілим надані довідки та товарні чеки на доведення матеріальної шкоди ( а.с. 65- 73) на суму 2 063, 27 грн., які суд вважає достовірними, інших доказів на підтвердження матеріальної шкоди не надано, тому вважає задовольнити позов в частині відшкодування матеріальної шкоди саме на цю суму.

В частині відшкодування грошової компенсації за спричинену моральну шкоду суд приймає до уваги наступне. Позивачем заявлено позов в цій частині на суму 50 000,0 грн..

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд приймає до уваги, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілий зазнав фізичного болю, душевних страждань, вимушений був звертатись за медичною допомогою, довгий час перебував на стаціонарному лікуванні, пережив операції, був змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, були порушені нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя.

При призначенні розміру, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, тривалість, характер та ступінь моральних страждань потерпілого та при цьому виходить з засад розумності, виваженості та справедливості і вважає за можливе стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 15 000,0 грн..

Цивільний позов прокурора підлягає задоволенню, оскільки він доведений ( а.с. 21-23).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Як обставини, які пом'якшують покарання суд враховує першу судимість обвинуваченого ( а.с. 54), позитивну характеристику з місця проживання (а.с. 57), визнання вини, часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Обставина, яка обтяжує покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який скоїв необережний злочин, віднесений законом до категорії тяжких, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, його ставлення до скоєного, позиції потерпілого, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 в рамках санкції ч. 2 статті 286 КК України з застосуванням ст. 75 КК України, оскільки є підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винними у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді П'ЯТИ років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

В рахунок відшкодування шкоди стягнути з ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 2 063, 27 грн. та грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 15 000,0 грн., а всього 17 063,27 грн..

Стягнути з ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Державного закладу « Спеціалізована медико - санітарна частина № 1 ( ГУДКУ у Запорізькій області ВДК у м. Енергодар, МФО 813015,ОКПО 34247637, р/р 35219001003445) грошові кошти витрачені на лікування потерпілого в розмірі 3 532,50 грн..

Речові докази: залишити в користуванні власників.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І. В. Курач