Рішення № 37591026, 12.03.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2014 р. Справа № 903/170/14за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА», м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Аміко-Кераміка», с.Зміїнець, Луцького району

про стягнення 9330,78 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Рій О.В. (дов. № 74 від 26.06.2013р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 9330,78 грн., з них: 9231,76 грн. заборгованості за переданий за видатковою накладною №АА-0004027 від 13.04.2012р. товар, 71,33 грн. процентів річних, 27,69 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий на підставі видаткової накладної товар.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується поштовими повідомленням про те, що ухвали суду представник відповідача отримав 07.03.2014р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

04.04.2012 року позивач надав відповідачу рахунок-фактуру №АВ-0005690 на оплату товару на загальну суму 17231,76 грн.

За видатковою накладною №АА-0004027 від 13.04.2012 року через Апончук Ю.А., яка діяла на підставі довіреності №906 від 12.04.2012р., позивач передав відповідачу товар на загальну суму 17231,76 грн.

Видаткова накладна №АА-0004027 від 13.04.2012р. містить підписи представників сторін, є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку розрахуватися за отриманий товар.

У відповідності із ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В даному випадку між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання видаткової накладної №АА-0004027 від 13.04.2012р.

Вимогою №188 від 04.11.2013р. позивач звертався до відповідача з проханням перерахувати заборгованість за товар. Факт надіслання вимоги №188 від 04.11.2013р. підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 04.11.2013р., копією фіскального чеку від 04.11.2013р.

Відповідач вимоги позивача добровільно не виконав. У зв'язку з цим позивач звернувся з позовом до суду.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, оскільки між сторонами у справі не було укладено письмового договору купівлі-продажу, а у видатковій накладній №АА-0004027 від 13.04.2012р. не було визначено конкретного строку оплати товару, перебіг строку виконання грошового зобов'язання відповідача починається з моменту прийняття товару.

Відповідач, отримавши товар, оплатив його частково: згідно з випискою з банківського рахунку позивача відповідач в рахунок оплати отриманого товару 11.04.2012 року перерахував позивачу 8000 грн., залишок заборгованості становить 9231,76 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача 9231,76 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі видаткової накладної №АА-0004027 від 13.04.2012р., обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з тим, що відповідач не оплатив у повному обсязі товар після його отримання, підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача 71,33 грн. процентів річних за період з 16.11.2013р. по 17.02.2014р.

Згідно з розрахунком (а.с.8) у зв'язку із простроченням платежу позивачем нараховано 27,69 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2013р. - лютий 2014р.

Перевіривши розрахунок збитків, завданих інфляцією, встановлено, що позивач нарахував їх невірно.

Враховуючи індекси інфляції, що існували у листопаді 2013р. - лютому 2014р., суму заборгованості відповідача, сума збитків, завданих інфляцією, становитиме 138,47 грн., виходячи з розрахунку:

1) за листопад 2013р.: 9231,76х100,2%=9250,22 грн., 9250,22-9231,76=18,46 грн.;

2) за грудень 2013р.: 9231,76х100,5%=9277,92 грн., 9277,92-9231,76=46,16 грн.;

3) за січень 2014р.: 9231,76х100,2%=9250,22 грн., 9250,22-9231,76=18,46 грн.;

4) за лютий 2014р.: 9231,76х100,6%=9287,15 грн., 9250,22-9231,76=55,39 грн.;

5) за період листопад 2013р. - лютий 2014р.: 18,46+46,16+18,46+55,39=138,47 грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач, зокрема, має право збільшити розмір позовних вимог.

Позивач не заявляв про збільшення розміру позовних вимог.

Відтак, враховуючи допущене відповідачем прострочення платежу, є правові підстави для стягнення 27,69 грн. збитків, завданих інфляцією.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 599, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Аміко-Кераміка» (45632, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Шкільна, 1, кв. 5, р/р 2600601005937 в ВФ ВАТ «Кредит Банк» в м. Луцьк, МФО 303224, ЄДРПОУ 32857115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА» (02068, м. Київ, вул. Вербицького, 1, р/р 26002101364623 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 31287090) 9231 грн. 76 заборгованості, 71 грн. 33 коп. процентів річних, 27 грн. 69 коп. збитків, завданих інфляцією, 1827 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 13.03.2014р.

Суддя І. О. Якушева