Ухвала суду № 37590588, 11.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"11" березня 2014 р. Справа № 817/4226/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" січня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000831544 та №0000841544 від 19 листопада 2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" відшкодування з ПДВ за серпень та вересень місяці 2013 року в сумі 3112,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження, за правилами встановленими ст. 197 КАС України.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в жовтні 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту та з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 05.11.2013р. № 104/17-16-15-01/30712154, що містить висновок про порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.3, 200.4 ст.200 ПК України - завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на 1827 грн., вересень 2013 року на 1285 грн. та від'ємного значення у сумі 1014 грн.

З акта перевірки вбачається, що платником сформовано податковий кредит серпня -вересня 2013 р. по придбаних товарах та послугах від ПАТ «МТС Україна», ТОВ «Астеліт», ПАТ «Дата груп», ТОВ ВТФ «Авіас».

До перевірки не надано первинні документи, що підтверджують використання платником придбаних послуг зв'язку та бензину в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Вказане стало підставою для висновків, згідно яких позивачем в порушення п. 198.3 ст.198 п.200.3, 200.4 ст.200 ПКУ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на 1827грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року на суму 1285грн. та від'ємного значення у сумі 1014грн.

Податковими повідомленням-рішенням ДПІ у м.Рівному №0000831544 позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 3112 грн. та застосована штрафна санкція на суму 1556 грн.; №0000841544 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1014 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання письмових договорів про надання послуг, що укладені із постачальниками телекомунікаційних послуг, а це ТОВ «Астеліт», ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «ДАТА ГРУП», останніми для позивача надавалися послуги радіотелефонного, мобільного зв'язку та обслуговування в мережі Інтернет (а. с. 24-52 т.1).

Вказані господарські операції з надання послуг оформлені первинними бухгалтерськими документами. Використання в господарській діяльності підприємства вказаних послуг підтверджується також наказами позивача щодо запровадження мобільного зв'язку, положенням про правила користування мобільним зв'язком, відомістю ознайомлення з вказаними правилами працівниками підприємства (а. с. 53-58 т.1).

Податкова звітність подавалась позивачем засобами електронного зв'язку в електронному вигляді, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 14-20, 39-45, 61-66 т.2). Для ведення виробничої діяльності позивачем придбавався бензин А-95 для заправки легкових автомобілів, що обліковуються на балансі підприємства (а. с. 163-165 т.1; а. с. 138-143 т.2).

Використання палива в господарських цілях та в оподатковуваних операціях підтверджується копіями подорожніх листів, актами списання, виписками з банківських рахунків та іншими доданими документами, які також надавалися для перевірки (а. с. 166-250 т.1; а. с. 1-6, 144-179, 180-250 т.2; а. с. 1-12 т.3). За умовами договорів розрахунки проводилися безготівковим перерахуванням коштів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Документи, складені позивачем, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, містять всі необхідні реквізити та є належним підтвердженням формування позивачем, у періоді, що перевірявся, податкового кредиту з ПДВ.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений статтею 200 Податкового кодексу України. Згідно із пунктами 200.1 - 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума, розрахована за правилами ст. 200 ПК України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Зважаючи на похідний характер бюджетного відшкодування, в тому числі, і від податкового кредиту, слід враховувати вимоги п. 198.3. ст.198 ПК України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування за серпень та вересень 2013 року та безпідставне невизнання податкового кредиту за липень-серпень 2013 року по описаних вище господарських операціях та необґрунтоване зменшення позивачу суми заявленого бюджетного відшкодування по деклараціях за серпень та вересень 2013 року. Тому, визнання судом податкових повідомлень-рішень протиправними та такими, що належать до скасування, а суми бюджетного відшкодування - до стягнення з державного бюджету, є вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" січня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) Г.І. Майор

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" вул. Уласа Самчука, 5,м.Рівне,33003

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023 Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028