Постанова № 37590385, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4262/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Будмаш» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ від 31.10.2013 р. № 0000022201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 202 226,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нове рішення, яким позовні задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Прилуцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 14.10.2013 р. № 259/22-00240307. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 202 226,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 р. № 0000022201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 202 226,00 грн. При перегляді головної книги встановлено порушення оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 20 «Сировина і матеріали», № 23 «Виробництво» та первинних бухгалтерських документах до них.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Прилуцької міської ради 29.06.1994 р., взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 30.06.1994 р. (а.с.28).

Згідно податкової декларації позивачем задекларовано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (р.7 Декларації) за: 1 квартал 2012 року - (- 1 736 764,00 грн.); півріччя 2012 року - (- 370 447,00 грн.); три квартали 2012 року - (- 834 208,00 грн.); рік 2012 року - (- 1 022 051,00 грн.) (а.с.13-20).

Прилуцькою ОДПІ направлено на адресу позивача запити № 5121/15-110 від 05.04.2013 р. та № 7228/15-110 від 23.05.2013 р. щодо надання письмових пояснень причин збитковості підприємства за 2012 рік та виявлених розбіжностей співставлення показників податкової та фінансової звітності за 2012 рік (а.с.52, 54-55).

Позивач листом від 16.04.2013 р. № 5/0-213 надав показники фінансової та податкової звітності за 2012 рік та листом від 03.06.2013 р. № 5/0-305 - показники зносу по основних засобах без надання детальних письмових пояснень (а.с.53, 56-57).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення валових витрат мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою відображених у рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 6 558 512,00 грн. (на підставі договорів, угод та додатків до них, оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 20 «Сировина і матеріали», № 23 «Виробництво», № 26 «Готова продукція», № 65 «Розрахунки за страхуванням», № 66 «Розрахунки з оплати праці», № 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», № 90 «Собівартість реалізації», № 91 «Загальновиробничі витрати» та первинних бухгалтерських документів до них) встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в сумі 202 226,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства є обґрунтованими.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно розтлумачив ці норми.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Так в акті перевірки (а. с. 11) податковим органом встановлено необґрунтоване завищення списання фактичних витрат сировини та матеріалів на виробництво продукції у 2012 році.

Це твердження в акті перевірки є єдиним поясненням вчиненого порушення позивачем та, на думку відповідача, вичерпно характеризує його суть.

В запереченні проти позову, що наявний в матеріалах справи (а. с. 51) податковий орган вказав, що дані висновки знайшли своє підтвердження в ході зіставлення лімітних норм, матеріальних звітів про витрати сировини та матеріалів з відомостями розподілу витрат сировини та матеріалів, заробітної плати, журналами - ордерами.

В ході вказаного співставлення відповідачем було встановлено завищення списання фактичних витрат сировини та матеріалів на виробництво.

З первинних документів, перелічених в акті перевірки, в матеріалах справи наявна головна книга позивача за 2012 рік (а. с. 21-27), при дослідженні якої колегією суддів встановлено відповідність її даних даним, відображеним в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства (а. с. 13-20).

Пунктами 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог акт перевірки не містить систематизованого викладу виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового законодавства, в ньому не викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства не викладені в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Для повного з'ясування фактичних обставин справи, а саме встановлення конкретних фактів виявлення порушень, в судовому засіданні 13.02.2014 р. головуючим по справі суддею було поставлено відповідачу ряд запитань: витрати якої сировини та матеріалів були списані позивачем, на виробництво якого товару, з якої норми витрат здійснено розрахунок, які первинні документи (з зазначенням всіх необхідних реквізитів, що ідентифікують ці первинні документи в розрізі інших) свідчать про правопорушення.

Натомість, представником відповідача відповіді на жодне з поставлених запитань в судовому засіданні не надано та заявлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення до представництва інтересів відповідача по даній справі іншого представника відповідача, який зможе надати вичерпну відповідь на поставлені запитання.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду клопотання відповідача задоволено з одночасним зобов'язанням останнього надати повну калькуляцію розрахованого завищення витрат та документи на підтвердження наданої калькуляції.

Натомість, в судове засідання 27.02.2014 р. повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, представник відповідача не з'явився, витребуваних документів до суду апеляційної інстанції не надіслав.

Зважаючи на принцип розумності строку розгляду справи судом апеляційної інстанції та те, що відповідач є єдиним органом, який може надати докази на правомірність своїх дій, колегія суддів розглядає справу на підставі наявних в матеріалі справи доказів, оцінка яким надана вище.

Правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення матеріалами справи не підтверджується, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовують позицію суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 р. № 0000022201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" (ЄДРПОУ 00240307) судовий збір у розмірі 2426, 71 грн. (дві тисячі чотириста двадцять шість гривень 71 копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунків Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 03.04.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.