Ухвала суду № 37590351, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5323/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фловекс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фловекс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0002181502 від 08.04.2012 та зобов'язати відповідача визнати своєчасно поданою податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за січень 2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення № 0002181502 від 08.04.2012. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податкова декларація була заповнена позивачем з порушенням правил визначених ст. 48 ПК України, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.02.2013 Приватне підприємство «Фловекс» відповідно до ст. 49 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 №1492, засобами електронного зв'язку подало податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року з додатками, а саме: додаток 2 «довідка про залишок від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», додаток 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)». Крім того, разом з декларацією позивачем були подані копії записів з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року.

Листом від 26.02.2013 відповідач повідомив ПП «Фловекс», що вищевказаній податковій декларації присвоєно статус «не визнано як податкову звітність» у зв'язку з тим, що вона заповнена всупереч правилам, визначеним ст. 46, 48 ПК України, а саме зазначено неповне найменування органу державної податкової служби.

28 Березня 2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яка оформлено Актом №000077/10-02/15-02/35942522 та якою встановлено, що позивачем не подано податкову декларацію за січень 2013 року. Як наслідок, податковим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання № 0002181502 від 08.04.2012.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що серед підстав для невизнання податкової звітності, визначених пунктом 48.3 ст. 48 ПК України, заборона використання скороченої назви податкового органу відсутня, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас, зазначив, що задоволення вищевказаних позовних вимог дає підстави вважати спірну податкову декларацію поданою вчасно, а тому суд дійшов висновку про відсутність необхідності задоволення позовних вимог в частині зобов'язання податкового органу визнати поданою податкову декларацію позивача за січень 2013 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог Приватного підприємства «Фловекс», які були задоволенні судом першої інстанції та стали підставою до звернення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області з даною апеляційною скаргою.

Згідно п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Так, згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Порядок складання податкової декларації визначено у ст. 48 ПК України. Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Поняття обов'язкових реквізитів наведено у п. 48.2 ст. 48 ПК України, згідно якого - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2013 року, податковий орган, зокрема, зазначив порушення платником податку положень п. 48.3 ст. 48 ПК України, що виявилось у поданні податкової звітності без обов'язкових реквізитів, а саме: в спірній декларації ним було зазначено не повне найменування органу державної податкової служби, а скорочена назва відповідача, - Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі дії податкового органу неправомірними та погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на те, що серед підстав для невизнання податкової звітності, визначених пунктом 48.3 ст. 48 ПК України, заборона використання скороченої назви податкового органу - відсутня. Крім того, це жодним чином не впливає на показники податкової звітності та її зрозумілість, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим та такими, що суперечить на нормах податкового законодавства України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С