Ухвала суду № 37589474, 13.03.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/912/14-к

УХВАЛА

іменем України

"13" березня 2014 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді - Зубар Н.Б.,

при секретарі - Алдушиної І.Я.,

з участю прокурора - Протченко А.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого за призначенням - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська кримінальне провадження № 12013120030000128 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця республіки Молдова, Кайнарського району, с.Чуфлешти, громадянина республіки Молдова, на території України знаходиться без реєстрації, без постійного місця проживання, не працюючого, раніше судимого: 28.01.2004 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.186, ч.1 ст.121 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі постанови Маліновського районного суду м. Одеси від 05.12.2007 року умовно-достроково звільнений від відбуття покарання, невідбута частина покарання становила 11 місяців 4 дні; 24.12.2010 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.2 ст.70, 71 КК України на 2 роки 5 місяців позбавлення волі, звільнений 08.02.2011 року по відбуттю строку покарання; 03.10.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст. 309 ч.1 КК України до 6 місяців арешту, звільнений від відбування покарання 06.10.2011 року, на підставі ст. 89 ч.8 КК України в установленому законом порядку судимість не знята та не погашена,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2014 року до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою суду від 25.02.14 року за даним кримінальним провадженням було призначено підготовче судове засідання на 13.03.14 року.

В підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду прокурор зазначив, що підстав для повернення справи прокурору немає, справа підсудна Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області та просив призначити справу до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_3 наполягала на призначенні кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що в нього немає паспорта, оскільки він його загубив, окрім того зазначив, що під час проведення досудового слідства, не дивлячись на його неодноразові клопотання, було порушеного його право обвинуваченого, гарантоване йому п.18 ч.3 ст.42 КПК України, - мати перекладача та отримати процесуальні документи рідною мовою, якою він володіє та яку він розуміє - молдавською.

Захисник обвинуваченого просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки його копія не була вручена обвинуваченому в перекладі молдавською мовою та не забезпечено його право на присутність під час досудового слідства перекладача, який володіє рідною мовою обвинуваченого - молдавською.

Прокурор заперечував проти клопотань сторони захисту, мотивуючи це тим, що всі документи провадження перекладені російською, яку, на його думку, добре розуміє обвинувачений, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності саме в Україні, тривалий час проживає на території України.

Заслухавши думку учасників провадження, перевіривши обґрунтованість доводів прокурора наявними у суду матеріалами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що мають місце підстави для повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та має містити серед іншого такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Всупереч вимогам ст.291 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не містить інформації про адресу проживання обвинуваченого (зазначено без постійного місця проживання), Натомість як ст.3 Закону України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1 надав пояснення про те, що після звільнення з місць позбавлення волі він проживав разом із співмешканкою за адресою: АДРЕСА_1, а з серпня 2013 року - за адресою АДРЕСА_2. Як зазначив обвинувачений, його було затримано співробітниками міліції безпосередньо за останнім зазначеним ним місцем проживання і йому не відомо, чому в обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначено, що він є особою без постійного місця проживання.

Під час проведення підготовчого судового засідання стороною обвинувачення суду не було надано жодного документу, який би дав можливість встановити особу обвинуваченого ОСОБА_1, а тому суд позбавлений можливості встановити особу обвинуваченого та перевірити його анкетні дані (в тому числі й те чи є він особою без постійного місця проживання), які вказані в обвинувальному акті, оскільки на стадії досудового розслідування обвинувачений не був документований, паспорту в нього немає, форма Ф-1 відносно ОСОБА_1 стороною обвинувачення під час підготовчого судового засідання надана не була. Натомість як відповідно до п.24 Наказу Генеральної прокуратура України, МВС України, ДПА України, Служба безпеки України, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року №51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції)» - паспорти, військові квитки (свідоцтва про народження, приписні свідоцтва неповнолітніх) або інші документи, що засвідчують особу заарештованих обвинувачених, приєднуються до кримінальної справи і зберігаються в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем. Названі документи після набрання вироком законної сили стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються до установ відбування покарання для долучення до особової справи засудженого і зберігання. У всіх інших випадках - повертаються власникам.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив у підготовчому судовому засіданні, що за національністю він є молдаванином, українську мову він взагалі не розуміє, а російську трохи. Із обвинувального акту, наданого стороною обвинувачення, вбачається, що обвинувачений є уродженцем та громадянином іноземної держави - Молдови, молдаванином за національнастію. Як вбачається з розписики про отримання обвинуваченим копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.к.п.12) - отримуючи ці документи обвинувачений виклав якісь пояснення іноземною мовою, зміст яких не перекладено та не засвідчено перекладачем, натомість як мають місце підписи двох осіб - понятих, які засвідчили факт відмови обвинуваченого від підпису. Стаття 29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє. Ст.42 КПК України передбачено, що обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою, або іншою мовою, якою він володіє та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений вимагав, щоб сторона обвинувачення надала йому копію обвинувального акту та інші матеріали кримінального провадження в перекладі на його рідну мову - молдавську і надав копії клопотань про це, які він подавав слідчому під час проведення досудового слідства. Прокурор, заперечуючи проти клопотання обвинуваченого, суду пояснив, що на досудовому слідстві ці клопотання були задоволені частково, надано переклад російською мовою, оскільки на його думку обвинувачений достатньою мірою володіє цією мовою, оскільки тривалий час живе в Україні та неодноразово засуджувався за злочини судами України.

Наданий стороною обвинувачення реєстр матеріалів досудового розслідування, доданий до обвинувального акту, не містить будь-яких відомостей про залучення перекладача для забезпечення права обвинуваченого, який є громадянином іноземної держави - Молдови, давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги саме рідною мовою. Також відсутні відомості про залучення перекладача молдавської мови та про відмову обвинуваченого від послуг перекладача.

Окрім того, 03 березня 2014 року до суду надійшов запит від старшого слідчого Корабельного РО НГУ УМВС в Миколаївській області Роєвої В.В., яким вона просила надати дозвіл на проведення слідчих дій із зарештованим ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, без зазначення яких саме слідчих дій та будь-якої інформації про дату та номер кримінального провадження, за яким мають проводитися ці слідчі дії. В задоволенні клопотання слідчого судом було письмово відмовлено. Як зазначив прокурор, про факт вчинення інших правопорушень обвинуваченим ОСОБА_1 - йому нічого не відомо, відсутня така інформація і у вимозі про судимість ОСОБА_1, яка була отримана стороною обвинувачення ще 16.10.13 року (про що зазначив прокурор в підготовчому судовому засідання, проте цю вимогу чи її копію - суду не надав). Проте, наявність такої інформації є підставою для її перевірки стороною обвинувачення і у разі наявності підстав - прийняття прокурором процессуального рішення про об'єднання кримінальних проваджень щодо однієї й тієї ж особи в порядку ст.217 КПК України, якою передбачено, що об'єднання матеріалів досудового розслідування - це кримінально-процесуальне рішення, яке приймається прокурором, і відсутність такого рішення негативно впливає на повноту при судовому розгляді даного кримінального провадження у випадку його призначення до судового розгляду по суті.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України з огляду на порушення стороною обвинувачення вимог ст.29, 42, 217, 291 КПК України, що позбавляє суд можливості призначити провадження до судового розгляду та розглянути його по суті в розумні строки, а тому ці порушення відповідно до вимог ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Оскільки в підготовчому судовому засіданні стороною обвинувачення було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, який закінчується 22.03.14 року об 16.30 годині, ще на 60 днів, обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, - суд вважає, що не дивлячись на заперечення сторони захисту - воно підлягає задоволенню частково з огляду на наступне. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який є повторним злочином проти власності, ніде не працює, не має реєстрації місця проживання на території України, а також у нього відсутні будь-які документи, що посвідчують його особу, раніше неодноразово судимий, а також враховуючи положення п.5 ч.2 ст.183 КПК України про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки - тому суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений обвинуваченому ОСОБА_1 ще на 30 днів, оскільки за цей період часу у сторони обвинувачення є всі можливості для усунення виявлених судом недоліків в надоному обвинувальному акті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за кримінальним провадженням № 12013120030000128 - повернути прокурору Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 21 квітня 2014 року до 16.30 годин в СІЗО м.Миколаєва.

Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом 7 днів з моменту її оголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя

Вознесенського міськрайонного суду підпис Н.Б.Зубар

згідно оригіналу

Суддя: