Ухвала суду № 37588737, 13.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/9518/13-к 11.03.2014 13.03.2014 13.03.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 11-кп/784/143/14 Головуючий у 1-й інстанції:

Категорія: ч.2 ст.190 КК України Коновець М.С.

Доповідач апеляційного суду:

Хомік І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: Хоміка І.М.

суддів: Міняйло М.П., Рудяка А.В.

за участю секретаря: Лі І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.12.2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка смт. Велика Олександрівка Херсонської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима;

- визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор: Брек Г.С.

обвинувачена: ОСОБА_4

адвокат: ОСОБА_5

представник потерпілої: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у вигляді 1-го року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 1 рік, з покладенням зобов'язань відповідно до вимог п.п. 2,3,4 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду потерпіла ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Судом першої інстанції її безпідставно не визнано потерпілою та не допущено до розгляду кримінального провадження. Судом не взято до уваги рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2013 року з розгляду цивільних справ з якого вбачається, що між нею та ОСОБА_7 встановлено наявність родинних відносин. Також апелянт посилається на те, що кримінальне провадження сфальсифіковано, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні пояснення самої ОСОБА_7, яка давала пояснення про вчинення відносно останньої шахрайських дій, а також відсутній висновок почеркознавчої експертизи в якому зазначено, що почерк та підпис на довіреності виконано не ОСОБА_7, а іншою особою. Потерпіла ОСОБА_3 також не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої та вважає, що ОСОБА_4 необхідно пред'явити обвинувачення передбачене ч.3 ст.190 КК України та призначити їй покарання у відповідності до цього закону.

До апеляційного суду від старшого прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва надійшло заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3 в якій прокурор посилається на невідповідність вимог апеляційної скарги, оскільки в ст.3 КПК України міститься вичерпний перелік близьких родичів та членів сім'ї, а законом не передбачено надання статусу потерпілого такій категорії осіб як рідна тітка. З приводу цивільного позову, то прокурор вважає, що вимоги ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу на суму 121 000грн., а не як зазначено в апеляційній скарзі. Виходячи з викладеного підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 не має.

Адвокатом ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 подано заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3. В своїх запереченнях адвокат вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки судом вірно відмовлено їй в визнанні потерпілою, а її доводи з приводу неможливості прийняти спадщину повинні вирішуватися в порядку цивільного судочинства. З приводу кваліфікації вчиненого злочину, то воно є вірним, оскільки в договорі купівлі- продажу зазначена вартість квартири, тобто ОСОБА_4 заволоділа сумою 121 000 грн. як зазначено у вироку суду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності від 09.02.2012 року, 19.03.2012 року уклала договір з ОСОБА_8 на купівлю-продаж квартири, належну на праві власності ОСОБА_7, та отримала грошові кошти в сумі 121 000грн., які повинна була передати останній.

Проте, ОСОБА_4 маючи умисел на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_7 не передала останній грошові кошти отримані від продажу квартири, заволоділа ними, в подальшому розпорядившись ними на власний розсуд.

Судовий розгляд кримінального провадження проводився в порядку ч.3 ст.349 КПК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 у вчинені злочину повністю визнала свою вину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_9, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення обвинуваченої її захисника та думку прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого СВ Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Раздвілової Л.Я. від 30.10.2013 року (а.п.18-19), з якої вбачається, що останньою відмовлено у визнанні потерпілою громадянку ОСОБА_3 з посиланням на вимоги ст.3 КПК України в якій міститься вичерпний перелік близьких родичів, до яких не відноситься ОСОБА_3, яка доводиться потерпілій тіткою.

Від ОСОБА_3 до суду першої інстанції надано заяву в якій вона просила скасувати рішення слідчого СВ Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про невизнання її потерпілою, однак під час підготовчого судового засідання суддею не було надано належної оцінки доводам викладеним у заяві потерпілої та своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_3 не надано доказів завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, а також суд послався на відсутність підстав вважати її потерпілою в сенсі положень ст.55 КПК України.

Такі висновки суду свідчать про необ'єктивний та однобічний підхід до розгляду справи, оскільки є очевидним наявність прав потерпілої на майно та власність своєї єдиної померлої родички. І вказану власність обвинувачена в незаконний спосіб, шахрайським шляхом звернула на свою користь.

В підтримку своїх доводів про родинні стосунки та необхідність визнання її потерпілою від кримінального правопорушення, потерпіла ОСОБА_3 до апеляційної скарги додала копію рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2013 року (а.п.118-119), згідно якого встановлено юридичний факт родинних відносин між нею та ОСОБА_7 Тобто вона є єдиною родичкою померлої і вправі бути її законним представником, тим більше що вона також є єдиним законним спадкоємцем, якому законом гарантовано захист прав та власності.

Таким чином судом першої інстанції порушено право потерпілого на захист своєї власності і справа розглянута у відсутності потерпілої, що є істотним порушенням вимог КПК України і безумовною підставною для скасування вироку суду, відповідно до вимог ст. 415 КПК України.

В ході нового розгляду справи слід з'ясувати питання щодо кримінальної справи, яка була порушена за нормами КПК України в редакції 1960 р. та визначитись з необхідністю дослідження доказів здобутих по тій справі ( в т.ч. і допиту потерпілої ОСОБА_7)., з'ясувати дійсний розмір завданої шкоди, чому дати відповідну юридичну оцінку.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу потерпілої та скасувати вирок суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.12.2013 року відносно ОСОБА_4 - скасувати, а по кримінальному провадженні призначити новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: