Постанова № 37588305, 13.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.03.2014 року справа №905/7425/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Стойка О.В. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився від відповідача:Ляшко Д.В. дов. № Н-01/792 від 01.04.2013 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від12.12.2013 рокуу справі№ 905/7425/13 (суддя В.І. Матюхін)за позовомПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк простягнення 4 344 грн. 10коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк вартості недостачі в розмірі 4 344 грн. 10коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що недостача виникла у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (концентрату залізорудного), відправленого позивачеві ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» за залізничною накладною № 46801049 у вагоні № 52725959.

Господарський суд Донецької області рішенням від 12.12.2013 року у справі № 905/7425/13 визнав доведеним факт недостачі продукції матеріалами справи, зокрема комерційним актом, та враховуючи те, що залізниця не довела виникнення недостачі з незалежних від перевізника причин, визнав, що недостача виникла під час перевезення з вини залізниці; посилаючись на ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, суд визначив, що сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 4341грн.09коп. і задовольнив позов у даній сумі. У задоволенні позову у сумі 03грн.01коп. суд відмовив.

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року у справі № 905/7425/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд не повністю дослідив причини виникнення недостачі, вважає помилковим висновок господарського суду про доведеність позовних вимог, оскільки судом не прийнята до уваги можливість виникнення недостачі вантажу через порушення вантажовідправником вимоги МТУ МО-10/130.4, згідно якої вантаж у вагоні повинен бути розташований чотирма рівновеликими горбами симетрично продольної осі вагону, фактично ж один з чотирьох горбів у висоті значно менше.

На думку заявника скарги комерційний акт станції Павлоград-1 від 07.02.2013р. АА № 043747/1 підтверджує, що перевозка за накладною № 46801049 була справна.

Крім того, заявник скарги звертає увагу суду на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року у справі № 904/6105/13, яким стягнуто з ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ДП «Придніпровська залізниця» штраф за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні № 52725959, відправленому за накладною № 46801049.

Колегією суддів встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року у справі № 904/6105/13 ДП «Придніпровська залізниця» відмовлено у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу № 026-78/2 від 05.02.2014 року повідомив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року у справі № 905/7425/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи ті обставини, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 06.02.2013 року на підставі договору поставки № ГРД-01/10-5001-015/1298 від 29.12.2010 року, укладеного між ТОВ «Метінвест Холдінг» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», за залізничною накладною № 46801049 у вагоні № 52725959 ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (вантажовідправник), зі станції Терни Придніпровської залізниці відвантажило на адресу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» вантаж - концентрат залізорудний, зазначивши у вагоні № 52725959 масу вантажу - 69 350кг, тара - 23 500кг.

Згідно рахунку-фактури № 90312612 від 06.02.2013р. Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», виставленого ТОВ «Метінвест холдинг» (постачальник вантажу позивачеві), ціна 1т концентрату залізорудного агломераційного з приплатами та знижками становить 639,59грн. без ПДВ.

Під час огляду вагону на попутній станції Павлоград-1 07.02.2013 року виявлене нерівномірне завантаження та невідповідність ваги у вагоні даним, вказаним у перевізному документі, що зафіксовано у актах загальної форми № 1926 та № 65 від 07.02.2013р.

При переважуванні вагону №52725959 працівниками станції Павлоград-1 встановлено, що навантаження в вагоні нерівномірне, вантаж не маркований, над 3-7 люками вантаж завантажений трьома пагорбами на Ѕ висоти вагону; над 1-2 люками на всю ширину вагону вантаж розташований на дні вагону висотою 800мм; на поверхні вантажу є водний покрив, порушення МТУ (місцевих технічних умов); на хребтовій балці під 1-2 люками є сліди вантажу, який перевозиться; вагон в технічному відношенні справний, бездвірний; люка зачинені, витікання вантажу немає; зважування вагону (з повною зупинкою без розщеплення) проводилося на 150т вагонних вагах станції два рази, нестача виявилась при кожному зважуванні; вага нетто зважування вантажу 63 000 кг (брутто 86 500 кг, тари з брусу 23 500кг), нестача вантажу складає 6 350кг проти даних залізничної накладної.

За даним фактом складений комерційний акт АА № 043747/1 від 07.02.2013р., якій підписали начальник станції, старший прийомоздавальник, приймальник потягів.

Вагон № 46801049 відправлений на станцію призначення за досилочною накладною № 46833653.

По прибутті на станцію призначення в комерційному акті АА № 043747/1/8 зроблено відмітку про те, що різниці проти цього акту не виявлено.

16.05.2013 року Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» на адресу ДП «Донецька залізниця» направило претензію № 022/639 з вимогою оплатити вартість недостачі у сумі 4103грн. 26коп.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно ст.23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений матеріалами справи, із комерційного акту АА № 043747/1 від 07.02.2013р. вбачається, що навантаження у вагоні нерівномірне, на хребтовій балці під 1-2 люками є сліди вантажу, який перевозиться, що свідчить про незбереженність вантажу шляхом прямування.

Наявними у справі матеріалами не доведено відсутність вини перевізника у незбереженності вантажу при перевезенні, висновок господарського суду про вину залізниці у незбереженні вантажу під час перевезення є правильним.

Згідно статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Колегія суддів вважає, що пред'явлений позивачем розрахунок ціни позову відповідає вимогам вищевказаних норм права, вартість вантажу у вагоні № 52725959 оплачена згідно рахунку-фактури № 90312612 від 06.02.2013 року, тому погоджується із висновком господарського суду про те, що сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 4341грн.09коп. і вважає позов підлягаючим задоволенню у цій сумі за рахунок відповідача, у задоволенні позову у сумі 03грн. 01коп. господарський суд обґрунтовано відмовив.

ДП «Донецька залізниця» не спростований розрахунок ціни позову.

Позивач - ДП «Донецька залізниця» заявив господарському суду клопотання про застосування позовної давності та просив застосувати до спірних правовідносин шестимісячний строк позовної давності, встановлений ст.136 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 925 ЦК України, до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України (далі ГК України), норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч.1-4 ст.315 ГК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Претензію позивач в установлений ч.2 ст.315 ГК України 6-ти місячний строк від дня отримання вантажу (07.02.13р.) заявив (претензія № 022/639 від 16.05.13р.), але відповіді на неї протягом трьох місяців (червень, липень, серпень 2013р.) не отримав.

Ч.4 ст.315 ГК України передбачене право позивача протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді, звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, тобто у другій половині серпня 2013р. (з урахуванням пробігу пошти) вантажоодержувач мав право звернутись до суду з відповідним позовом і з цього часу починається перебіг позовної давності.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 22.10.13р., слід визнати, що позивачем позов поданий в межах встановленого ст.315 ГК України шестимісячного строку.

Враховуючи дані актів загальної форми та комерційного акту, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі під час перевезення та вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року у справі № 905/7425/13 про стягнення збитків від недостачі вантажу у сумі 4 341 грн. 09коп. з ДП «Донецька залізниця» ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року у справі № 905/7425/13 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді: К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Дон. обл.,

5 - ДАГС