Рішення № 37588219, 11.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13907/13 11.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА"

до Приватного акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення страхового відшкодування 26410,68 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Т.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Бугаєнко Ю.М. - представник за довіреністю

за участю судового експерта Бикова В.І.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхового відшкодування в розмірі 26410,68 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач являється власником автомобіля VW Passat д/н НОМЕР_8 Внаслідок ДТП, яка трапилася 05.03.2013р. о 16:35 в м. Луцьку по вул. Львівській, вказаний автомобіль було пошкоджено, розмір заподіяних збитків згідно звіту № PZU-130306-00917 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 18.03.2013р. склав 31109,36 грн. Згідно з полісом АЕ/0909960 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів відповідач застрахував цивільну відповідальність власника транспортного засобу "RENAULT MASTER" д/н НОМЕР_2 водій якого був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.03.2013 року за участю автомобілів VW Passat д/н НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" д/н НОМЕР_2 Проте відповідач листом від 29.04.2013 за № 2823-31 з посиланням на висновки дослідження № 000169/1 у виплаті страхового відшкодування відмовив. Однак позивач вважає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування безпідставною.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13907/13, розгляд справи призначено на 12.08.2013.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, правомірність його відмови у виплаті страхового відшкодування з підстав подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку. При цьому зазначав, що відповідно до висновку експертного дослідження № 000168/1 від 15.04.2013р., проведеного в межах розслідування страхового випадку Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські незалежні судові експертизи", з технічної точки зору комплекс пошкоджень, наявних на автомобілях VW Passat д/н НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" д/н НОМЕР_2 не міг утворитися за обставин, викладених у поясненнях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Також відповідач заявив клопотання про проведення у справі судової експертизи на вирішення якої запропонував винести питання, аналогічні тим, що були предметом дослідження Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські незалежні судові експертизи".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.2013 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.2013 зупинено провадження у справі до проведення судової автотоварознавчої експертизи та отримання висновку експертів.

22.08.2013 матеріали справи № 910/13907/13 направлено до Київського НДІ судових експертиз для проведення судової експертизи.

15.01.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського НДІ судових експертиз надійшов висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № 8704/13-52 від 09.01.2014 та матеріали справи № 910/13907/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.0214 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.02.2014.

28.01.2014 від позивача по справі через відділ діловодства суду надійшли пояснення щодо позовних вимог з урахуванням висновку судової експертизи, в яких позивач зазначив, що висновком експертизи підтверджено, що деталі задньої частини та правого боку автомобіля VW Passat д/н НОМЕР_5 могли зазнати механічних пошкоджень в рамках першої стадії розвитку в ДТП, що сталася 05.03.2013р. та не можна виключити у категоричній формі можливість пошкодження в рамках другої стадії розвитку даної ДТП деталей передньої частини автомобіля VW Passat д/н НОМЕР_5, перелік яких зазначено в акті огляду від 11.03.2013р. Таким чином, посилання відповідача на те, що пошкодження обох автомобілів не могли утворитися за обставин, які викладені у поясненнях водіїв є технічно необґрунтованим. Отже, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною.

Представником відповідача подано клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для надання останнім пояснень щодо висновку експертизи № 8704/13-52 від 09.01.2014, яке судом задоволено та ухвалою від 10.02.2014 відкладено розгляд справи на 24.02.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 24.02.2014 судового експерта та повторним клопотанням відповідача про його виклик та продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, яке судом задоволено, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 відкладено розгляд справи на 11.03.2014.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2014 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення повторної судової транспортно-трасологічної експертизи у даній справі.

Згідно ч. 4 ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відповідно до п. 15.2 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р. повторною визначається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Розглянувши заявлене клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки суд вважає наявний в матеріалах справи висновок повним та обґрунтованим, процедура призначення та проведення експертизи відповідала законодавству України і підстави, які би викликали сумніви у правильності висновку, відсутні.

В судове засідання з'явився судовий експерт Биков В.І., який надав пояснення щодо висновку експертизи № 8704/13-52 від 09.01.2014.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.03.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

05.03.2013р. о 16:35 год., ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки RENAULT MASTER д/н НОМЕР_2 по вул. Львівській в м. Луцьку, не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем марки VW Passat д/н НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_4 внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно з постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/4679/13-п (провадження № 3/161/1029/13) від 29.03.2013р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400,00 грн.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "VW Passat" д/н НОМЕР_5, позивач є власником зазначеного автомобіля.

З довідки ДАІ МВС вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.03.2013 о 16год. 35 хв. в м. Луцьку на вул. Львівській, 32 транспортний засіб "VW Passat" д/н НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження наступних деталей: задній бампер, заднє праве крило, задня права фара, кришка багажника, задня панель, передня права блок-фара, капот, передній бампер, передня панель.

Обставини та характер виникнення ДТП, окрім вищевказаних доказів, підтверджуються схемою ДТП, що є додатком до протоколу огляду місця події.

Відповідно до звіту № PZU-130306-00917 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 18.11.2013, вартість (розмір) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу "VW Passat" д/н НОМЕР_5 внаслідок його пошкодження, станом на день оцінки, становить 31109,36 грн. та вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "VW Passat" д/н НОМЕР_5 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 26410,68 грн. Зазначений висновок складений на підставі акту огляду транспортного засобу станом на 11.03.2013р.

06.03.2013р. ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою в якій повідомив про страховий випадок та надав письмові пояснення з приводу ДТП, яка сталася 05.03.2013 року. Також про ДТП повідомив відповідача ОСОБА_5 та надав свої пояснення з приводу ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач доручив проведення дослідження обставин ДТП ТОВ «Українські незалежні судові експерти».

У Висновку № 000168/1 від 15.04.2013 ТОВ «Українські незалежні судові експерти» експертного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 05.03.2013 року на вул. Львівській, 32 в м. Луцьку за участю автомобіля VW Passat д/н НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" д/н НОМЕР_2 зазначено наступне:

- з технічної точки зору пошкодження автомобілів VW Passat д/н НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" д/н НОМЕР_2 не відповідають обставинам, які наведені у поясненні водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

- з технічної точки зору комплекс пошкоджень, наявних на автомобілях VW Passat д/н НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" д/н НОМЕР_2, не міг утворитися за обставин, які викладені у поясненнях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Листом № 2823-31 від 29.04.2013 відповідач відмовив позивачу у виплаті суми страхового відшкодування з огляду на те, що страхувальником подано свідомо неправдиві відомості про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, що є підставою для відмови у здійснені страхових виплат або страхового відшкодування. В обґрунтування зазначеного відповідач вказує, що ОСОБА_4 у поясненнях повідомив наступне: «Рухаючись на автомобілі VW Passat д/н НОМЕР_5 05.03.2013 р. о 18 год. 35 хв., їхав по вул. Львівській в напрямку вул. Боженка. Включивши лівий поворот почав пригальмовувати для виконання маневру. Переді мною рухався вантажний фургон призначений для перевезення худоби чи птиці. Почувши аварійне спрацювання гальм позаду мене почув удар в задню частину свого авто. Після зіткнення затиснув гальма для уникнення зіткнення з вантажівкою, яка стояла попереду мене, але уникнути зіткнення не вдалось. Зіткнувся з задньою частиною причепа з лівої сторони в момент початку ним повороту. З метою привернути увагу водія вантажівки, я подав звуковий сигнал та вийшов з власного авто з колегою який їхав в той момент зі мною. Марку авто і д.н.з. ми не запам'ятали. Ззаду мій автомобіль вдарив автомобіль RENAULT MASTER д/н НОМЕР_2 Водій вантажівки не зупинився і поїхав далі». У своїй заяві до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» від 06.03.2013 року, ОСОБА_5 повідомляє наступне: « 05.03.2013 р. о 16.35 год. Фольцваген рухаючись по вул. Львівській на перехресті автомобіль фольцваген почав гальмувати і вімкнув поворот на ліво. Я загальмував але через мокрий асфальт автомобіль поскользив і впритул наблизився до заднього правого крила фольцвагена. Викликали міське управління ДАІ страхову компанію повідомив за номером НОМЕР_7.». З огляду на пояснення учасників ДТП відповідач замовив проведення експертизи для дослідження страхової події. Оскільки, висновком експертизи встановлено, що пошкодження автомобілів не відповідають поясненням водіїв, то відповідач вирішив про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування.

В судовому засіданні 12.08.2013р. представник відповідача порушив перед судом клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. У зв'язку з необхідністю з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку про необхідність проведення судової автотоварознавчої експертизи.

На вирішення експерта суд поставив наступні питання:

- Чи відповідають пошкодження автомобілів "VW Passat" держаний номер НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" держаний номер НОМЕР_2 обставинам, які наведені у поясненнях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з технічної точки зору?

- Чи міг утворитися комплекс пошкоджень на автомобілях "VW Passat" держаний номер НОМЕР_5 та "RENAULT MASTER" держаний номер НОМЕР_2 за обставин, викладених у поясненні водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з технічної точки зору?

Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 8704/13-52 від 09.01.2014 деталі (вузли) задньої частини та правового боку автомобіля "VW Passat" (держаний реєстраційний номер НОМЕР_5, водій ОСОБА_4.), перерахованих в акті огляду від 11.03.2013, могли зазнати механічних пошкоджень в рамках першої стадії розвитку дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.03.2013, близько о 16:35 год., на проїзній частині дороги по вул. Львівській в м. Луцьку, поблизу буд. № 32, і обставини якої наведені у поясненнях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме у процесі наїзду автомобіля "RENAULT MASTER" (держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_5) передньою лівою частиною на задню праву частину нерухомого (або малорухомого) автомобіля "VW Passat". Неможна виключити у категоричній формі можливість пошкодження в рамках другої стадії розвитку даної пригоди деталей (вузлів) передньої частини автомобіля "VW Passat", перерахованих в акті огляду від 11.03.2013, при контакті його передньої частини із задньою частиною попереду розташованого малорухомого невідомого транспортного засобу («вантажного фургона…причепа»).

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Як зазначено у Висновку експерта № 8704/13-52 від 09.01.2014 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи, судовий експерт Биков Вячеслав Іванович - провідний судовий експерт відділу автотехнічних досліджень лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень, має вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», перший кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальностями 4.2. «Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого по частинах», 4.3. «Криміналістичне дослідження транспортних засобів», 4.4. «Дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків», 10.4. «Транспортно-трасологічні дослідження» та стаж експертної роботи з 1999 року (свідоцтво НОМЕР_9 від 08.08.2011, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 30.01.2018).

Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України судового експерта було попереджено.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України судовий експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Відповідно до статті 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ч. 5 ст .42 ГПК України).

Оцінивши Висновок експерта № 8704/13-52 від 09.01.2014 за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що наведений висновок експерта складений кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", наведений висновок судового експерта містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовану відповідь на поставлене господарським судом питання, а тому такий висновок судового експерта приймається судом в якості належного та допустимого доказу по справі.

Оскільки, суд прийняв як належний доказ висновок експерта № 8704/13-52 від 09.01.2014, то дії відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування, які обґрунтовувалися висновком № 000168/1 від 15.04.2013, який не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 ГПК не відповідають вимогам чинного законодавства та умовам полісу, яким було застраховано відповідальність особи, яка керувала автомобілем "RENAULT MASTER", держаний реєстраційний номер НОМЕР_2.

На підтвердження розміру збитку завданого власнику транспортного засобу "VW Passat" д/н НОМЕР_5 позивач надав суду звіт № PZU-130306-00917 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 18.11.2013, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "VW Passat" д/н НОМЕР_5 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 26410,68 грн.

Відповідачем не надано суду інших доказів з визначення розміру збитку завданого власнику транспортного засобу "VW Passat" д/н НОМЕР_5 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.03.2013 року.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем RENAULT MASTER держаний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль RENAULT MASTER держаний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АЕ/0909960 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АЕ/0909960) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 500000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АЕ/0909960 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 26410,68 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 23 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати на проведення судової експертизи підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вулиця Артема, 40; ідентифікаційний код 20782312), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вулиця Фрунзе, 45; ідентифікаційний код 32320552) суму страхового відшкодування у розмірі 26410,68 (двадцять шість тисяч чотириста десять гривень 68 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.)

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.03.2014р.

Суддя О.А. Грєхова