Рішення № 37588217, 11.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 р. Справа № 914/4850/13

За позовом: Червоноградської міської ради, м. Червоноград Львівської області,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Червоноград Львівської області,

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Шахтний РЕМ Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Червоноград Львівської області,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград Львівської області,

про зобов'язання відповідача демонтувати належні йому самовільно встановлені тимчасові споруди: торговий павільйон розміром 3,44х3,58 м із сандвіч-панелей, дерев'яну альтанку шестикутну в плані, стаціонарну тимчасову споруду із ролокасетами загальним розміром 10,90*1,90 м на п'ять торгових місць, що розташовані біля АДРЕСА_1, як в межах орендованої земельної ділянки так і за її межами.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача: Цюпа В.П., Фігар Ю.О.;

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5;

від третьої особи 1 : не з'явився;

від третьої особи 2 : не з'явився.

На розгляд господарського суду Червоноградською міською радою подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану на сході від орендованої відповідачем земельної ділянки, площею 0,031 га та самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану на заході від орендованої відповідачем земельної ділянки, площею 0,0074 га, шляхом демонтажу всіх незаконно побудованих будівель, стаціонарних тимчасових споруд та капітальної огорожі, що розташовані в межах орендованої земельної ділянки та її незаконно розширених відповідачем меж.

Ухвалою суду від 30.12.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 21.01.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 27.02.2014 р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів.

У судовому засіданні 11.03.2014р. представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві про уточнення позовних вимог (вх.№1153/14 від 05.03.2014 р.) та просили зобов'язати відповідача демонтувати належні йому самовільно встановлені тимчасові споруди: торговий павільйон розміром 3,44х3,58 м із сандвіч-панелей, дерев'яну альтанку шестикутну в плані, стаціонарну тимчасову споруду із ролокасетами загальним розміром 10,90*1,90 м на п'ять торгових місць, що розташовані біля АДРЕСА_1, як в межах орендованої земельної ділянки так і за її межами.

Щодо даної заяви про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Оскільки позивач формулює предмет позову як зобов'язання відповідача демонтувати належні йому самовільно встановлені тимчасові споруди: торговий павільйон розміром 3,44х3,58 м із сандвіч-панелей, дерев'яну альтанку шестикутну в плані, стаціонарну тимчасову споруду із ролокасетами загальним розміром 10,90*1,90 м на п'ять торгових місць, що розташовані біля АДРЕСА_1, як в межах орендованої земельної ділянки так і за її межами, при цьому не змінюючи підставу позову, суд розглядає дану заяву як заяву про зміну предмету позову.

Передбачене частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача змінити підставу або предмет позову шляхом подання відповідної заяви може бути реалізоване до початку розгляду господарським судом справи по суті. Суд враховує положення пункту 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18, в якому зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання відповідної письмової заяви, яка за формою та змістом має узгоджуватися із ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 ГПК України. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Оскільки подана заява відповідає вимогам ГПК України, суд приймає таку заяву позивача.

У судовому засіданні 11.03.2014 р. представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві. Зазначили, що на кафе відповідача разом з відпочинковим майданчиком оформлено право власності. Щодо встановлення тимчасових споруд, демонтувати які просить позивач, то вони, на думку відповідача, розташовані на відпочинковому майданчику, який знаходиться у його власності, та встановлені у зв'язку з постійною стихійною торгівлею на прохання мешканців будинку.

Третя особа 1 у судове засідання 11.03.2014 р. не з'явилася, причин неприбуття не повідомила. У попередньому судовому засіданні представник третьої особи 1 підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях, зокрема зазначив, що змонтовані відповідачем тимчасові споруди А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З розташовані на кабельних лініях електричних мереж, порушують охоронну зону (1м по обидві сторони прокладеного підземного кабеля), що є порушенням п.9 Правил охорони електричних мереж і ст. 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів». Крім того, просив розглядати справу без участі представника третьої особи 1.

Третя особа 2 у судове засідання 11.03.2014 р. не з'явилася, причин неприбуття не повідомила. У попередньому судовому засіданні представник третьої особи 2 підтримав позицію, викладену у письмовому поясненні по суті спору. Зокрема, зазначив, що самовільним захопленням земельної ділянки відповідач унеможливив доступ до інженерних мереж, що перебувають на балансі КП «Червоноградтеплокомуненерго» і в разі виникнення аварійної ситуації підприємство не зможе оперативно та якісно усунути пошкодження теплових мереж, здійснювати планову заміну теплотрас. Враховуючи наведене, просить задоволити позов повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Рішенням №24 від 08.06.2006р. Червоноградська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0124 га за рахунок земель комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс», для будівництва частини торгового залу з метою реконструкції власної квартири під магазин, встановивши річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі 10% від її грошової оцінки.

На підставі даного рішення міської ради з ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки розміром 0,0124 га для будівництва частини торгового залу, з метою реконструкції власної квартири під магазин.

30.06.2006 р. сторони підписали Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням №137 від 18.08.2011р. Червоноградська міська рада продовжила підприємцю ОСОБА_1 на три роки, з дня державної реєстрації договору оренди землі, термін короткострокової оренди земельної ділянки площею 0,0124 га на АДРЕСА_1 для будівництва частини торгового залу, з метою реконструкції власної квартири під магазин, встановивши річну оренду плату за земельну ділянку в розмірі 12% від її грошової оцінки.

05.10.2011р. Червоноградська міська рада та підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,0124 га для будівництва частини торгового залу з метою реконструкції власної квартири під магазин, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Договір укладено на 3 роки (п. 8 договору). Пунктом 26 договору сторони визначили обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а саме: на частині земельної ділянки площею 0,0115 га встановлюється правове обмеження на право використання цієї частини земельної ділянки, згідно якого будь-яке будівництво, прокладання інженерних мереж, посадка дерев тощо проводиться за погодженням з балансоутримувачем інженерних мереж, що знаходяться на даній земельній ділянці, але не накладається сервітут. Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Червонограді Львівської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 10.02.2012 р. №461180004000150.

10.02.2012 р. сторони підписали Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі земельної ділянки.

17.06.2013 р. міжвідомчою узгоджувальною комісією по плануванню і забудові населених пунктів при виконавчому комітеті Червоноградської міської ради складено Акт перевірки дотримання земельного та містобудівного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1, у якому зазначено, що приватним підприємцем самовільно розширено межі орендованої земельної ділянки біля власного вбудованого магазину шляхом самочинного встановлення (без паспорта прив'язки) стаціонарної тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності (торгового павільйону «Свіже м'ясо»), будівництва капітальної огорожі, влаштування під'їзду з вул. Сокальської. Крім того, самовільно з влаштуванням фундаменту на орендованій земельній ділянці побудовано торгівельну споруду розмірами 9,8*1,65 м.

26.06.2013 р. відповідач звернулася до міського голови м. Червонограда зі заявою про довідведення земельної ділянки біля власного кафе та магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Листом №3/13-3558/2-16 від 07.07.2013 р. виконавчий комітет Червоноградської міської ради зобов'язав відповідача в термін до 10.07.2013 р. демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду за межами орендованої земельної ділянки, оскільки вона встановлена без паспорта прив'язки.

Листом №3/13-7958/2-16 від 17.07.2013 р. виконавчий комітет Червоноградської міської ради повідомив відповідача про результати розгляду його заяви від 26.06.2013 р. Так, міжвідомча узгоджувальна комісієя по плануванню і забудові населених пунктів при виконавчому комітеті Червоноградської міської ради встановила, що підприємцем самовільно розширені межі орендованої земельної ділянки та самочинно розміщено стаціонарну тимчасову споруду, здійснено самозахоплення земельної ділянки орієнтовно площею 0,0054 га. Тому комісія рекомендує заявнику демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду та не може погодити довідведення земельної ділянки.

Листом №8/21-4189/2-17 від 29.07.2013 р. виконавчий комітет Червоноградської міської ради повідомив ФОП ОСОБА_1 наступне. Самовільно зайнята земельна ділянка належить до земель багатоповерхової житлової забудови, які перебувають у постійному користуванні КП «Червонограджитлокомунсервіс». Вилучення цієї частини земельної ділянки відповідно до вимог ст. 123 ЗК України можливе лише з врахуванням нотаріально посвідченої згоди КП «Червонограджитлокомунсервіс» на її вилучення.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. №3/21-5553/1-17 від 11.10.2013 р.) про звільнення до 10.11.2013 р. самовільно зайнятих земельних ділянок, демонтаж і вивезення за межі ділянки всіх незаконно побудованих будівель і стаціонарних тимчасових споруд, а також огорожі.

05.02.2014 р. міжвідомча узгоджувальна комісія по плануванню і забудові населених пунктів при виконавчому комітеті Червоноградської міської ради відмовила ФОП ОСОБА_1 у розширенні меж орендованої земельної ділянки з розміщенням стаціонарних тимчасових споруд АДРЕСА_1 та наполегливо рекомендувала заявнику звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, демонтувати і вивезти всі незаконно розміщені стаціонарні тимчасові споруди, а також огорожу.

Станом на день прийняття рішення відповідачем не демонтовано самовільно встановлені тимчасові споруди.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За частинами 1 та 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. (далі - Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку).

Таким чином, закон визначає, що встановлення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності допускається за умови наявності паспорта прив'язки тимчасової споруди, а у разі встановлення тимчасової споруди без такого паспорта прив'язки, остання підлягає демонтажу. Така правова позиція підтримується Львівським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України (наприклад, постанова від 02.07.2013р. у справі №5015/4959/12, постанова від 21.05.2013р. у справі №5015/3387/12, постанова від 18.11.2013 р у справі №914/3161/13).

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється відповідачем розміщення тимчасових споруд. Однак, відповідні паспорти прив'язки таких споруд відсутні. Тому уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п.1ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. При зверненні з позовом позивач сплатив 3' 441,00 грн., однак з урахуванням зміни позовних вимог судовий збір повинен становити 1'147,00 грн., а тому зайво сплачену суму судового збору необхідно повернути позивачу.

Згідно зі ст.49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача, оскільки спір виник з його неправильних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.2.1, 2.20, 2.30, 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., ст.. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати належні їй самовільно встановлені тимчасові споруди: торговий павільйон розміром 3,44х3,58 м із сандвіч-панелей, дерев'яну альтанку шестикутну в плані, стаціонарну тимчасову споруду із ролокасетами загальним розміром 10,90*1,90 м на п'ять торгових місць, що розташовані біля АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Червоноградської міської ради (80100, Львівська область, м. Червоноград, пр.Шевченка,19, код ЄДРПОУ 26269722) 1' 147,00 грн. судового збору.

4. Повернути Червоноградській міській раді (80100, Львівська область, м. Червоноград, пр. Шевченка,19, код ЄДРПОУ 26269722) 2' 294,00 грн. сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №850 від 23.12.2013р.

5. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

У судовому засіданні 11.03.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 13.03.2014р.

Суддя Яворський Б.І.