Ухвала суду № 37587287, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 820/8957/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/8957/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича , Державної реєстраційної служби України , Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича (далі по тексту - відповідач 1), Державної реєстраційної служби України (далі по тексту - відповідач 2), Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач 3), у якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, яка виразилась в недоведенні до відома позивача інформації про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав відповідно до вимог ч.2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про відмову у державній реєстрації №4738002 від 05.08.2013 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександрович та Державну реєстраційну службу України повторно розглянути прийняту 29.07.2013 року заяву ОСОБА_2 №2257724 разом з доданими до неї документами у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором Державної реєстраційної служби при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації права власності позивача на житловий будинок не було дотримано законодавчо встановлений порядок розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відмовлено у проведенні реєстрації права власності на житловий будинок з посиланням на відсутність відомостей про земельну ділянку без прийняття рішення про зупинення розгляду заяви та встановлення позивачеві строку для надання документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається також на те, що при повторному зверненні із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень він має повторно оплатити послуги з державної реєстрації прав та їх обтяжень, тоді як за умови дотримання відповідачем 1 порядку розгляду заяви, додаткові документи позивач має можливість надати без додаткової оплати послуг з державної реєстрації прав. У наданні позивачем для реєстрації права власності на житловий будинок неповного пакету документів позивач вбачає вину відповідача 3, оскільки останнім, на думку позивача, не було виконано вимоги чинного законодавства щодо доведення до відома позивача, як заявника, інформації про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. За умови надання такої інформації позивач надав би документ про право власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який він мав намір зареєструвати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року задоволено позовні вимоги частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про відмову у державній реєстрації №4738002 від 05.08.2013 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути прийняту 29.07.2013 року заяву ОСОБА_2 №2257724 разом з доданими до неї документами у спосіб, визначений нормами чинного законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєвим Олексієм Олександровичем, Державною реєстраційною службою України, Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області подано апеляційні скарги, в яких посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просять суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідачів - Державної реєстраційної служби України, Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційних скаргах.

Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєв Олексій Олександрович не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 29.07.2013 р. до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції позивачем було надано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для реєстрації права власності на житловий будинок, якій присвоєно реєстраційний номер 2257724. До заяви позивачем було додано такі документи: копію рішення Київського районного суду м. Харкова про визнання права власності позивача на самовільно побудований житловий будинок; копію паспорта позивача, та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію технічного паспорту на житловий будинок; квитанцію по сплату державного мита за державну реєстрацію права власності на нерухомість (а.с 4). 05.08.2013 р. Державним реєстратором Державної реєстраційної служби за результатами розгляду заяви позивача від 29.07.2013 року прийняте Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. У вказаному Рішенні державним реєстратором зазначено, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх підтверджують (відсутні відомості про земельну ділянку). В результаті проведеної перевірки відповідачем складено акт № 3617/23-212/37579211 від 30.11.2011 року.

02.09.2013 р. позивач звернувся до директора департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також до начальника реєстраційної служби з реєстрації речових прав на нерухоме майно Харківського міського управління юстиції з проханням надати роз'яснення відносно вищевказаного рішення, прийнятого державним реєстратором (а.с. 31, 32).

16.09.2013 р. позивачу за підписом виконуючого обов'язки начальника Реєстраційної служби було надано відповідь, у якій з посиланням на Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013 р. та зареєстрований Міністерством юстиції України 02.04.2013 р. за № 534/23066, зазначено, що орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви або рішення суду про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених пунктом 1 вказаного Наказу, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру. Для отримання більш повної інформації позивачеві рекомендовано звернутись безпосередньо до Державної реєстраційної служби України. Також повідомлено про право позивача повторно звернутись із заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно після усунення підстав, за яких у реєстрації права було відмовлено (а.с.33).

02.10.2013 р. позивачу за підписом заступника голови Державної реєстраційної служби України було надано відповідь за № В-2802-05 (а.с. 30), у якому зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача державним реєстратором встановлено, що необхідним є надання документу, який посвідчує речове право на земельну ділянку. Також позивача повідомлено про те, що за умови усунення перешкод для державної реєстрації, він має право повторно звернутись із заявою про реєстрацію прав (а.с.30).

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення № 4738002 від 05.08.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Гуляєвим О.О. Державної реєстраційної служби України з порушенням порядку розгляду заяви позивача від 28.07.2013 р. номер 2257724.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952-IV. Статтею 2 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Згідно з ч.1, ст. 4 Закону України № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1 ч.2, ст. 9 вищезазначеного Закону № 1952-IV Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (п.2,ч.2, ст. 9 Закону № 1952-IV).

Згідно з ч.4, ст. 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 15 даного Закону № 1952-IV визначається порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Частиною 2 цієї статті зазначається, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703(який діяв на момент виникнення правовідносин, далі - Порядок) Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Пунктом 13 Порядку вказується, що у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття. Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію видає або надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення заявникові таке рішення.

Стаття 22 Закону визначає у ч.1,та ч.3, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається зі змісту рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 4738002 від 05 серпня 2013 р. фактичною підставою для відмови позивачеві у реєстрації його права власності на житловий будинок стало ненадання позивачем документу про право власності на земельну ділянку, а також відсутність документів про введення житлового будинку в експлуатацію.

З зазначеного приводу колегія суддів зауважує, що пунктом 13 Порядку, передбачено, що у разі подання заявником неповного пакету документів для державної реєстрації прав та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор приймає у разі невиконання заявником вимоги про надання додаткових документів.

Отже, чинним законодавством чітко визначений механізм дій державного реєстратора, у разі надання заявником неповного пакету документів, а саме прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви.

Стосовно посилань Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про відсутність документів, про введення житлового будинку в експлуатацію колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 10 пункту 27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2008 року по справі № 2-3536/08/11, було визнано за ОСОБА_2 право власності на самовільно побудований житловий будинок літ. «А-3», загальною площею 440,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Окрім того, перелік правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості зазначений у пункті 5 частини 1 статті 19 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», це, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про відмову у державній реєстрації №4738002 від 05.08.2013 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення про відмову у державній реєстрації №4738002 від 05.08.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/8957/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.