Ухвала суду № 37587268, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14246/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міт Груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Міт Груп" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Міт Груп" звернулися до Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі від 28 травня 2013 року № 0003882207 та № 0003892207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у період із 19 по 25 квітня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 08 травня 2013 року складено акт № 2113/22.7/36241019 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість (також далі - ПДВ) та податку на прибуток при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Саміро Холдінг" за період із 01 вересня 2011 року по

31 грудня 2012 року (також далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем:

- занижено ПДВ у загальному розмірі 379665,00 грн., у тому числі за листопад 2011 року - 148470,00 грн.; грудень 2011 року - 135781,00 грн.; січень 2012 року - 95414,00 грн., чим порушено п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі - ПК України);

- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 427073,00 грн., у тому числі за: IV квартали 2011 року - 326888,00 грн.; І квартал 2012 року - 100185,00 грн., чим порушено підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

На підставі акту перевірки, 28 травня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0003882207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 379665,00 грн. за основним платежем та у розмірі 94917,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0003892207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 427073,00 грн. за основним платежем та у розмірі 25046,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржувані рішення залишено без змін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток ґрунтуються на виявленому у ході перевірки позивача факті відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Саміро Холдінг".

В акті перевірки зазначено, що валові витрати та податковий кредит позивачем сформовано на підставі документів, складених між позивачем та вказаним товариством.

Однак, такі взаємовідносини не підтверджуються первинними документами. До того ж, ТОВ "Саміро Холдінг" має ознаки "фіктивності".

У листі слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби від 14 лютого 2013 року № 2633/22 міститься інформація про кримінальне провадження № 32013110030000022 за фактом фіктивного підприємництва шляхом придбання (створення) ТОВ "Саміро Холдінг", за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням виявлено, що ОСОБА_3 умисно в листопаді 2011 р. придбав суб'єкт підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Саміро Холдінг», зареєстроване на території АДРЕСА_1, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу готівкових коштів у готівку шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Крім того, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, з особою, відносно якої зареєстроване кримінальне провадження № 32013110030000095 від 25.06.2013 р., умисно в період з листопада 2011 р. по листопад 2012 р., перебуваючи на території автомобільної стоянки торгівельного комплексу «Район» по вул.Лаврухіна, 4 в м.Києві, повторно підробив офіційні документи, видані від імені ТОВ «Саміро Холдінг», які видаються та посвідчуються підприємством і які надають права та звільняють від обов'язків, з метою використання їх підроблювачем та іншою особою, а саме, кожного місяця підписував документи господарської діяльності ТОВ «Саміро Холдінг», що надають право на формування податкових зобов'язань, складені на паперових носіях невстановленою особою. Після підписання ОСОБА_3 податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ «Саміро Холдінг», податкових декларацій з податку на додану вартість вказаного ТОВ та додатків до них, ОСОБА_3 передавав документи невстановленій особі, яка їх видала шляхом надання до державного контролюючого органу.

Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2013 року у справі № 754/10893/13-к, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.27, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, підпунктів 139.1.6, 139.1.9п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Не включаються до складу витрат: суми податку на прибуток, а також податків, установлених п. 153.3 ст.153 та ст. 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Позивачем, окрім копій договору поставки від 01 квітня 2011 року № 10411, видаткових та податкових накладних, не надано суду інших доказів, які б підтвердили реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Саміро Холдінг".

Зокрема, суду не надано: реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; доказів реєстрації податкової накладної від 13 січня 2012 року № 55, яка, відповідно до ПК України, повинна бути зареєстрована, у Єдиному реєстрі податкових накладних; специфікацій до вказаного договору поставки № 10411; платіжних доручень, які б підтвердили факт здійснення оплати товару, отриманого позивачем за вказаним договором поставки № 10411; банківських виписок, які б свідчили про рух активів на рахунку позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Солом'янському районі податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2013 року № 0003882207 та № 0003892207, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Саміро Холдінг".

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2013 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Міт Груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.