Ухвала суду № 37587131, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15595/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібуд плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 №0004662202,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полібуд плюс" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 15.04.2013 №0004662202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої відповідачем складено акт від 01.04.2013 №298/22-2/33497806 та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 №0004662202, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 740785 грн. (у т.ч.: основний платіж - 606938 грн., штраф - 133847 грн.).

За результатами адміністративного оскарження дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.06.2013 №1089/10/12-1-03. Водночас рішення Міністерства доходів і зборів України за результатами розгляду скарги станом на момент звернення до суду до позивача не надходило.

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 201.1, п. 201.10, п. 201.7 ст. 201 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження ПДВ на загальну суму 606938 грн. (у т.ч.: за червень 2011 - 71558 грн., за вересень 2011 - 54259 грн., за червень 2012 - 481121 грн.).

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ 606938,70 грн. на підставі податкових накладних ТОВ "УБК-Інвест" від 30.06.2011 №455, від 30.09.2011 №450, від 19.06.2012 №2410, від 30.06.2012 №2741, виписаних з порушенням порядку заповнення, а саме в графі "Місцезнаходження, податкова адреса продавця" "не вказано дану інформацію або вказано частково, не в повному обсязі".

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи виходив з того, що акт перевірки не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на відсутність в податкових накладних певної інформації чи її неповноту.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійнення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК передбачено зазначення у податковій накладній обов'язкових реквізитів, зокрема місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (пп. ґ).

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Перевіркою встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ за червень-вересень 2011р. та червень 2012р. результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "УБК-Інвест" і задекларовано в складі податкового кредиту з ПДВ всього 606938 грн. (у т.ч.: за червень 2011р. - 71558 грн., за вересень 2011р. - 54259 грн., за червень 2012р. - 481121 грн.).

Вказаний податковий кредит сформовано позивачем на підставі податкових накладних ТОВ "УБК-Інвест" від 30.06.2011 №455 на суму 429348 грн. (у т.ч. ПДВ - 71558 грн.), від 30.09.2011 №450 на суму 325556,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 54259,40 грн.), від 19.06.2012 №2410 на суму 28265,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 4710,90 грн.), від 30.06.2012 №2741 на суму 2858462,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 476410,40 грн.), виписаних названим контрагентом у зв'язку з придбанням позивачем будівельно-монтажних робіт.

Факт виконання ТОВ "УБК-Інвест" будівельно-монтажних робіт не заперечується відповідачем і підтверджується актами: №1 від 30.06.2011 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011р. та довідки від 30.06.2011 про вартість виконаних будівельних робіт на суму 429348 грн., складених на виконання договору підряду №04/05-11 на виконання будівельних робіт від 04.05.2011; №1 від 30.09.2011 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011р. та довідки від 30.09.2011 про вартість виконаних будівельних робіт на суму 325556,40 грн., складених на виконання договору підряду №04/03-11 на виконання будівельних робіт від 01.03.2011; №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012р. на суму 56665,20 грн., акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012р. на суму 2801797,20 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на суму 2858462,40 грн., складених на виконання договору підряду №02/06-12 на виконання будівельних робіт від 01.06.2012.

Податкова накладна від 19.06.2012 №2410 на суму 28265,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 4710,90 грн.) виписана ТОВ "УБК-Інвест" у зв'язку з перерахуванням позивачем на його рахунок коштів за договором підряду №02/05-11 на виконання будівельних робіт від 04.05.2011, що підтверджується банківською випискою за 10.06.2012.

У вказаних податкових накладних зазначено місцезнаходження ТОВ "УБК-Інвест": "83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109".

Заперечень проти вказаних податкових накладних та щодо прийняття їх як доказів по справі від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 93 ЦК, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстррацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон №755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з довідкою АБ №210292 з ЄДРПОУ від місцезнаходження ТОВ "УБК-Інвест": "83096, м.Донецьк, Куйбишевський р-н, вул. Куйбишева, будинок 109", а отже зазначене в податкових накладних місцезнаходження ТОВ "УБК-Інвест" зазначено вірно. Відсутність зазначення району в місті (Куйбишевський) не спростовує достовірність місцезнаходження Продавця і можливість точної його ідентифікації.

Розбіжності у зазначенні місцезнаходження ТОВ "УБК-Інвест" у наданих позивачем до суду копіях податкових накладних і господарських договорах, укладених з ТОВ "УБК-Інвест", відсутні. Доказів того, що вказана адреса не відповідає даним, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач не зазначав і до суду не надав.

В акті перевірки не зафіксовано, в якій саме податковій накладній з вищенаведених відсутня інформація про місцезнаходження ТОВ "УБК-Інвест" або така інформація зазначена не в повній мірі, та що саме не зазначено. Відсутність в акті перевірки цих обставин унеможливлює встановлення судом того факту, що саме додані представником відповідача до заперечень копії податкових накладних надавалися до перевірки.

Податкова накладна ТОВ "УБК-Інвест" від 30.06.2012 №2741 на суму 2858462,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 476410,40 грн.) підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та містить відмітку про включення даної податкової накладної до ЄРПН у відповідній графі у верхньому лівому куті податкової накладної.

В абз. 3 на с. 18 акту, перевіркою не встановлено включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт включення вищевказаної податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних вказує на вірне її оформлення та спростовує посилання відповідача на протилежне.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Печерському районі податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 №0004662202.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 06.03.2014 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.