Вирок № 37586507, 06.03.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31982/13-к

№ 1-кп/755/133/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Кравченко Н.П.,

за участю прокурорів Ткачук Г.В., Мороз О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, маючої доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої: 24.04.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; 05.06.2013 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 06.08.2013 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, зміненого ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року до 2 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2013 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні магазину «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, підійшла до стелажу, що розташований поруч із касами, де лежали батарейки «Duracell» та у неї виник злочинний умисел на таємне, повторне, викрадення чужого майна. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та усвідомлюючи, що діє таємно, намагалась викрасти майно, а саме: 5 упаковок батарейок «Duracell» по 8 батарейок у кожній - загальна кількість 40 штук, вартістю 174 гривень 85 копійок, які належать ТОВ «Епіцентр К», поклала їх за пояс штанів та не сплативши за них пройшла з викраденим поза межі кас, з місця вчинення кримінального правопорушення намагалась зникнути, а викраденим розпорядитись на власний розсуд, але виконавши всі дії, які вважала за необхідне для вчинення таємного викрадення чужого майна, свій злочинний намір до кінця довести не змогла з причин, що не залежали від її волі, тому що безпосередньо на виході з приміщення магазину була затримана працівником охорони.

Крім того, 05 жовтня 2013 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні магазину «Ашан» в ТРЦ «Скай Мол», який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Ватутіна, 2-т, підійшла до стелажу із канцтоварами де лежали олівці «Тропікулер» та в неї виник злочинний умисел на таємне, повторне, викрадення чужого майна. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що діє таємно, намагалась викрасти майно, а саме: 63 упаковки олівців «Тропікулер», вартістю 13 гривень 79 копійко кожна, загальна вартість яких складає 868 гривень 77 копійок, що належать ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», поклала їх в рюкзак, який мала при собі, та не сплативши за них пройшла з викраденим поза межі кас, з місця вчинення кримінального правопорушення намагалась зникнути, а викраденим розпорядитись на власний розсуд, але виконавши всі дії, які вважала за необхідне для вчинення таємного викрадення чужого майна, свій злочинний намір до кінця довести не змогла з причин, що не залежали від її волі, тому що безпосередньо на виході з приміщення магазину була затримана працівником охорони.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю та показала, що вона дійсно 30 вересня 2013 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, перебувала у приміщенні магазину «Епіцентр» та намагалась викрасти 5 упаковок батарейок «Duracell», які поклала за пояс штанів та не сплативши за них пройшла поза межі кас, однак була затримана працівником охорони. Крім того, показала, що 05 жовтня 2013 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, намагалась викрасти 63 упаковки олівців, які поклала в рюкзак та не сплативши за них пройшла поза межі кас, однак була затримана працівником охорони. У скоєному щиро каялася, прохала суворо її не карати, оскільки має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, яка перебуває з її батьками, та має намір у подальшому займатися її вихованням.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідженням доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу затримання, підозрюваної у вчиненні злочину; постановами про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання; розписками потерпілих про повернення викраденого майна та документів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_2

Вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю підтверджується дослідженими письмовими документами, її показаннями та щирим каяттям у скоєному.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно і тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є середньої тяжкості, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченої до скоєного (вину визнала повністю, щиро каялася), дані про її особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима, має доньку ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, вищезазначених даних про її особу, конкретних обставин справи, раніше судима, суд вважає, що її перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання за цим вироком частково зарахувати ОСОБА_2 невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2013 року та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_2 невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2013 року та остаточно призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 21 листопада 2013 року.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені, а саме: 5 упаковок батарейок «Duracell», що передані на зберігання представнику потерпілого ТОВ «Епіцентр» ОСОБА_3 - залишити у власності ТОВ «Епіцентр»; 63 упаковки кольорових олівців «Тропікулер», що передані на зберігання представнику потерпілого ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» ОСОБА_4 - залишити у власності ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет».

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженою у цей же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_2, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя