Постанова № 37586416, 04.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р. Справа № 821/107/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року по за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про захист порушених прав, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про захист порушених прав.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року позов задоволено. Скасовано Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області від 10.12.2012 року № 289.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для справи.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Інспекції від 25.06.2012р. №71 та направлення на проведення перевірки від 04.07.2012р. № 275, за наявності згоди Держспоживінспекції України від 20.06.2012р. № 02/7-797-2012, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, де свою діяльність здійснює ФОП ОСОБА_4

За наслідками перевірки складено акт від 04.07.2012р. № 00000221, в якому зафіксовано порушення ст. 15, п. 8 ч. 1 ст. 23, ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація на товарах зазначених у додатку 7 до акту перевірки про найменування та місцезнаходження виробника, дату виготовлення, назву товару, артикул; створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 10.12.2012 р. № 289, якою на позивача накладено штраф в розмірі 5950,00 грн.

Відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-XII (далі - Закон № 1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Згідно з частини 3 статті 5 Закону №1023-XII державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Відповідно до статті 26 Закону № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики) та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема: одержувати від суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безоплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг); подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310 затверджений "Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів" (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.4. Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Порядком встановлений вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, одна з яких звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки позивача стало звернення ОСОБА_5 від 15.06.2012 року № Г-268, в якій він зазначив, що маючи намір придбати подарунок, він завітав до магазину з продажу сувенірів „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.

Оглядаючи виставлений до продажу товар споживач звернув увагу, що на ньому відсутня необхідна, доступна, достовірна, повна та своєчасна інформації про його товар, вважав, що це є порушенням його прав як споживача, а тому звернувся до Інспекції з проханням здійснити перевірку роботи даного магазину.

Після отримання згоди Держспоживінспекції України від 20.06.2012р. №02/7-797-2012, на підставі наказу Інспекції від 25.06.2012р. № 71 та направлення на проведення перевірки від 04.07.2012р. № 275, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_4

Таким чином, суд приходить до висновку, що Інспекцією дотримано Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів.

Крім того, перед початком проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 було пред'явлено службові посвідчення, вручено направлення на проведення перевірки, згоду Держспоживінспекції від 20.06.2012 року №02/7-797-2012 на проведення позапланової перевірки, повідомлено про мету проведення перевірки та ознайомлено зі скаргою споживача.

04.07.2012 року спеціалістами Інспекції було розпочато огляд товару на наявність та відповідність належного маркування, однак пізніше ФОП ОСОБА_4 разом із невідомою особою, який представився її родичем, змусили покинути перевіряючих магазин, пояснивши, що не допускають їх до проведення перевірки.

Перевірка була продовжена 05.07.2012 року у присутності дільничного інспектора Тарасенка Д. І.

Таким чином, враховуючи підтвердження позивачем у суді першої інстанції факт недопуску посадових осіб Інспекції до перевірки, суд приходить до висновку про порушення з боку позивача вимог ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме створено перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Обов'язок надання споживачеві такої інформації прямо передбачений ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів", Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за № 1257/14524, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 "Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів".

Як пояснила ФОП ОСОБА_4, вона займається реалізацією сувенірної продукції, а тому, враховуючи її розмір, не на весь товар можливо розмістити всю необхідну інформацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправильного визначення відповідачем розміру штрафу з огляду на наступне.

Згідно з п. 7 ч. 1. ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів передбачена відповідальність у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих за минулий календарний місяць товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для осіб які не ведуть обов'язковий облік доходів та витрат передбачено штраф в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В ході вибіркової перевірки було встановлено порушення п. 21 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15.06.2006 року № 833 та ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Товари зазнечені у п. 1-45, 1 1 - 23 1 (68 одиниць товару) додатку 7 до акту перевірки № 00000221 від 04.07.2012 року знаходились в реалізації без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про найменування та місцезнаходження, виробника, дату виготовлення, ціну та ін.

Відповідно до Державного стандарту України (ДСТУ) 3993 -2000 «Товарознавство. Термін та визначення», партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Згідно з п. 1-68 розрахунку до акту перевірки №00000221 вбачається, що при обчисленні суми штрафу, Відповідач взяв по 85 грн. (17x5) за кожну позицію товару (68х85=5780грн.) зазначеного у таблиці додатку 7, оскільки ФОП ОСОБА_4 не надала документи про вартість одержаної для реалізації партії товару (товаросупровідну накладну), тому ідентифікувати товар, як партію - неможливо, таким чином прийняти штраф у розмірі всього 85 грн. за 68 одиниць перевіреного у підприємця товару с незаконним, що підтверджується роз'яснення Міністерства юстиції України від 26.06.2009 року №7546-0-23-09-19.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист порушених прав належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року по справі № 821/107/13-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль