Постанова № 37586331, 12.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р. Справа № 805/1621/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.12.2013 року, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області, в якому просили:

Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.12.2013 року неправомірними;

Визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувану від 31.12.2013 року;

Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-806/08, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2010 року про стягнення заборгованості по сплаті податків з приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» у розмірі 142 504,27 гривень за рахунок активів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем неправомірно постановою від 31.12.2013 року повернуто Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області виконавчий лист № 2а-806/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2010 року, про стягнення з приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» заборгованості зі сплати податків на користь Державного бюджету у розмірі 142 504,27 гривень за рахунок активів. Як зазначено позивачем, Податковий кодекс України, яким передбачений порядок стягнення податкового боргу платників податків, почав діяти з 01.01.2011 року, тоді як виконавчий лист було видано у 2010 році, а отже примусове виконання рішення має здійснюватися саме державною виконавчою службою.

Сторони у судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин.

При цьому, 12.02.2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Також, 12.02.2014 року відповідачем до суду було подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області з урахуванням письмових заперечень, які було долучено до вказаного клопотання разом із копією матеріалів виконавчого провадження. Зокрема, у своїх запереченнях відповідач посилається на лист Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1484/1243-13, в якому зазначено, що чинним законодавством передбачено окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому, як вказано у листі, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, а тому, на думку відповідача, виконавчий документ було повернуто з дотриманням норм чинного законодавства, відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області від 31.12.2013 року повернуто стягувачу (Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області) виконавчий лист № 2а-806/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2010 року, про стягнення з приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» заборгованості зі сплати податків на користь Державного бюджету у розмірі 142 504,27 гривень за рахунок активів.

Повертаючи виконавчий документ, відповідач керувався ч. 1 ст. 3, п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону Країни «Про виконавче провадження». Зокрема, у спірній постанові зазначено про те, що наявна встановлена законом заборона щодо стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. За листом Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1484/1243-13 чинним законодавством передбачений окремий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці) (ч. 2 ст. 2 Закону).

Між тим, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України № 606-ХІV у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 47 Закону України № 606-ХІV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Так, листом Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1484/12/13-13 було роз’яснено наступне.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95–99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 24.01.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження». З огляду на це в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Разом із тим, судом було встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2010 року задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» про стягнення заборгованості по сплаті податків. Стягнуто з Приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» заборгованість зі сплати податків у розмірі 142 504,27 гривень за рахунок активів.

Постанова набрала законної сили 03.03.2010 року.

На виконання вказаної постанови, судом 28.07.2010 року було видано виконавчий лист, строк пред’явлення до виконання якого встановлений до 03.03.2013 року.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження ВП № 36955736, 26.02.2013 року виконавчий лист було пред’явлено до виконання та постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області від 13.03.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-806/08, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2010 року, та державним виконавцем проводилися необхідні виконавчі дії.

Тобто, виконавчий документ було видано та пред’явлено до виконання органу виконавчої служби ще до роз’яснень Вищим адміністративним судом порядку примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, викладених у листі, на який посилається відповідач та який, зокрема, став підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно повернуто виконавчий документ стягувачу.

Разом із тим, слід зазначити, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – у даному випадку спірна постанова. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений шляхом скасування спірної постанови.

Таким чином, постанова від 31.12.2013 року, якою повернуто Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області виконавчий лист № 2а-806/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2010 року, про стягнення з приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» заборгованості зі сплати податків на користь Державного бюджету у розмірі 142 504,27 гривень за рахунок активів підлягає скасуванню.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-806/08, оскільки відповідні дії є обов’язком загального характеру державного виконавця та належить виключно до його компетенції, при цьому, з приписів норм чинного законодавства вбачається неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України № 606-ХІV у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.12.2013 року, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області від 31.12.2013 року про повернення стягувачу виконачого документа № 2а-806/08, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2010 року, про стягнення з приватного підприємства «Донбас-Агро-Сервіс» заборгованості зі сплати податків на користь Державного бюджету у розмірі 142 504,27 гривень за рахунок активів.

В решті позову відмовити.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 12 лютого 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.