Ухвала суду № 37586118, 06.02.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/2155/13-к

Номер провадження 11-кп/786/139/14

Категорія:ч.3 ст.185 КК України Т.З.

Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С.

Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - Герасименко В.М.,

суддів - Захожая О.І., Харлан Н.М.

при секретарі - Погорілій Ю.І.

за участю прокурора - Гомлі О.В.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Машівського району Полтавської області на вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Лужевичи Мозирського району Гомельської області, республіки Білорусія, особа національності рома, громадянка України, не заміжня, має неповнолітню дитину, освіта неповна середня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судима:

- 10.02.2010 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання, встановлено іспитовий строк на 2 роки,

засуджена за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

За сукупністю вироків, згідно ст.71 КК України, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.02.2010 року та остаточно визначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3:

- на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2 700 грн.

- на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 7 000 грн.

- на користь держави витрати, понесені на проведення експертиз на загальну суму 1 125, 60 грн.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнана винною в наступному.

08.02.2011 року, близько 09.00 год., ОСОБА_3 приїхала на найнятому нею автомобілі в с.Радянське Машівського району Полтавської області, де, повторно, шляхом обману, повідомивши про себе неправдиву інформацію, а саме, що вона є соціальним працівником, проникла до житлового будинку ОСОБА_4, де повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про, нібито, введений обмін грошей та попросила останню видати їй наявні в неї грошові кошти з метою їх перерахунку та послідуючого обміну. Після перерахунку грошових коштів, обвинувачена склала їх в заздалегідь приготований поштовий конверт та повернула потерпілій, при цьому пояснивши, що згодом вона прийде з працівниками міліції та здійснить обмін вказаних грошових коштів на кошти нового зразка. В послідуючому, користуючись відсутністю належної уваги з боку потерпілої, ОСОБА_3, діючи таємно, викрала вказаний конверт з грошовими коштами в сумі 2700 грн., а потерпілій залишила аналогічний конверт з заготовленими заздалегідь макетом грошей у вигляді нарізаного паперу.

15.02.2011 року, близько 09.00 год., ОСОБА_3 приїхала на найнятому нею автомобілі в с.Огуївка Машівського району Полтавської області, де, повторно, шляхом обману, повідомивши про себе неправдиву інформацію, а саме, що вона є соціальним працівником, проникла до будинку ОСОБА_5, де повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про, нібито, введений обмін грошей та попросила останню видати їй наявні в неї грошові кошти з метою їх перерахунку та послідуючого обміну. Після перерахунку грошових коштів обвинувачена склала їх в заздалегідь приготований поштовий конверт та повернула потерпілій, при цьому пояснивши, що згодом вона прийде з працівниками міліції та здійснить обмін вказаних грошових коштів на кошти нового зразку. В послідуючому, користуючись відсутністю належної уваги з боку потерпілої, ОСОБА_3, діючи таємно, викрала вказаний конверт з грошовими коштами в сумі 7 000 грн., а потерпілій залишила аналогічний конверт з заготовленими заздалегідь макетом грошей у вигляді нарізаного паперу.

В апеляційній скарзі з внесеними змінами прокурор просить вирок суду відносно ОСОБА_3 змінити, в мотивувальній частині вироку при викладенні юридичної кваліфікації дій ОСОБА_3 кваліфікувати дії обвинуваченої за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, виключивши кваліфікуючу ознаку - поєднане з проникненням до житла; уточнити вступну частину вироку, зазначивши судимість ОСОБА_3, яка мала місце згідно вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області 10.02.2010 року та виключити з мотивувальної частини вироку зайво вмінену обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченої - рецидив злочину,

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з внесеними змінами, обвинувачену ОСОБА_3 та захисника - адвоката ОСОБА_2, які не заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та, з урахуванням внесених змін до апеляційної скарги прокурора, прохали пом'якшити покарання, призначене обвинуваченій за вироком суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до житла.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину за встановлених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, зібраними і перевіреними в передбаченому законом порядку, яким суд дав належну оцінку.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в частині виключення з обвинувачення ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки «поєднана з проникненням до житла» та, відповідно, кваліфікації її дій за ч.2 ст.185 КК України з наступних підстав.

Так, відповідно до роз'яснень, викладених в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» - під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Приймаючи до уваги, що обман обвинуваченої ОСОБА_3 був направлений, як на проникнення до житла, так і до грошових коштів потерпілих, тому суд першої інстанції вірно, з урахуванням вказаних роз'яснень, кваліфікував її дії за ч.3 ст.185 КК України.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував як обставину, що обтяжує їй покарання - рецидив злочину.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на дану обставину, що обтяжує покарання обвинуваченій за наступних підстав.

Згідно Примітки до ст.185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

З огляду на те, що ОСОБА_3 була засуджена вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.02.2010 року за ч.2 ст.190 КК України та суд кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками «повторно, поєднана з проникненням у житло», тому суд першої інстанції не повинен був ураховувати кваліфікуючу ознаку «рецидив злочину» і як обставину, що обтяжує покарання.

Підлягає уточненню у вступній частині вироку дата винесення вироку Новосанжарським районним судом Полтавської області відносно ОСОБА_3 про що вказує в своїй апеляційній скарзі прокурор, оскільки суд першої інстанції у вступній частині вироку помилково вказав дату винесення вироку - 10.02.2013 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора з внесеними змінами задовольнити частково.

Уточнити вступну частину вироку Карлівського районного суду Полтавської області, вказавши, що ОСОБА_3 раніше судима 10.02.2010 року Новосанжарським районним судом Полтавської області.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на обтяжуючу покарання обставину - «рецидив злочину».

В решті вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

СУДДІ :

Герасименко В.М. Захожай О.І. Харлан Н.М.