Рішення № 37585844, 03.03.2014, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 254/10477/13-ц

Провадження № 2/254/2605/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

03 березня 2014 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого - судді: Данилів С.В.,

за секретаря: Доброреза А.А.,

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність справи, складання повного рішення відповідно до ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, слід відкласти на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, оголосивши у судовому засіданні вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст.1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Будьоннівського

районного суду м. Донецька С.В.Данилів

Справа № 254/10477/13-ц

Провадження № 2/254/2605/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого - судді: Данилів С.В.,

за секретаря: Доброреза А.А.,

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_2 про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно у виді 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Ця квартира була власністю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 9847, виданого Представництвом фонду державного майна України у м. Донецьку 03 вересня 1998 року.

Позивач вказує, що спадкоємцями першої черги є він та його брат ОСОБА_5, який на момент смерті мами проживав разом із нею і таким чином фактично прийняв спадщину.

Позивач зазначає, що за життя їх мати ОСОБА_3 склала заповіт, згідно умов якого усе належне їй майно вона заповідала йому та його брату. Однак про даний заповіт йому стало відомо вже після спливу 6 місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Водночас, ураховуючи, що в нього з його братом були довірчі та хороші стосунки, то не він, ні його брат нікуди не зверталися. Крім того, оскільки вони були юридично неграмотними, то вважали що можуть у любий час звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його брат ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, після смерті якого спадкоємцем є його син - ОСОБА_2, який є відповідачем у справі.

Позивач вказує, що спадщину він не прийняв, у зв'язку з тим, що у нього із братом, ОСОБА_6 були довірительні стосунки, а тому вважав, що якщо є заповіт, то він в будь-який час зможе звернутися до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

Також, позивач зазначає, що смерть матері та брата сильно вплинула на нього та він навіть не думав про оформлення своїх спадкових справ. В подальшому він звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропуском строків для прийняття спадщини.

З огляду на вищенаведене позивач просить суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 у судовому засідання надав пояснення, аналогічні змісту позовних вимог та письмовим поясненням, що містяться в матеріалах справи, просив суд позо задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив у повному обсязі, вказавши, що усі свої доводи щодо позову виклав у письмову запереченні, які надав через канцелярію суду 21 січня 2014 року. Просив суд у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 31 серпня 1987 року, матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданого 25 липня 2012 року Відділом РАЦС Будьоннівського РУЮ м. Донецька, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач є сином померлої ОСОБА_3

З копії заповіту від 24 грудня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої донецької державної нотаріальної контори Юрченко І.В., вбачається, що ОСОБА_3 заповідала усе належне їй майно на день смерті своїм синам ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному.

Зокрема, до складу спадщини увійшла належна померлій ОСОБА_31/2 частка квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «БТІ м. Донецька» та копіє свідоцтва про право власності на квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Водночас з матеріалів вбачається, що згідно із інформаційної довідки із спадкового реєстру «Заповіти/ спадкові договори», ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_6 до нотаріальної контори, в межах визначеного ст. 1270 ЦК України строку, із заявою по прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 не зверталися.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З копії свідоцтва про право власності на квартиру № 9847 від 03 вересня 1998 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по ? частці кожному.

З довідки абонентської служби КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька» № 1025/01-18 від 20 квітня 2012 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 була зареєстровані та постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1, з 14 грудня 1963 року та 09 жовтня 1991 року відповідно по день смерті.

Оскільки ОСОБА_6 постійно проживав із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив про відмову від спадщини, відтак він на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3

Водночас з копії паспорта позивача ОСОБА_3 вбачається, що він з 06 березня 1981 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

З копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 25 липня 2012 року Відділом РАЦС Будьоннівського РУЮ м. Донецька, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

З наданої суду Дев'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_6 вбачається, що після смерті ОСОБА_6 спадщину своєчасно прийняв його син ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи, що відповідає положенням статті 1220ЦК України.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справи, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, з витребуваної судом копії спадкової справи №234/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 та оглянутої у судовому засіданні вбачається, що позивач до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті померлого ОСОБА_6 не звертався, рівно як і відсутні в матеріалах спадкової справи відмова нотаріуса про вчинення нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Також, матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 не відкрито, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 33095542 від 21 січня 2013 року.

Разом з тим із копії вищезазначеної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_6 на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3

Згідно ст. 1272 ЦК України спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з абз 6 п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ N 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також, як вбачається із роз'яснень, викладених в Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, тощо.

Так, позивач поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини обґрунтовує тим, що в нього була усна домовленість із братом ОСОБА_6 про те, що з метою спрощення у майбутньому продажу квартири АДРЕСА_1 та відповідного пропорційного розподілу грошових коштів між ними, ОСОБА_6 попросив його не примати частину спадщини після смерті їх мами ОСОБА_3, пообіцявши у такому випадку відразу після обміну або продажу квартири виплатити йому належну частку грошових коштів. На що він погодився, оскільки між ними були хороші стосунки. Однак несподівано для усіх його брат, ОСОБА_6, який є молодшим за нього помер так і не встигнувши виконати їх домовленість щодо справедливого розподілу спадкового майна.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України, доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Судом було забезпечено право кожному із учасників судового засідання щодо подання належних доказів на підтвердження позовних вимог чи спростування позову, однак позивачем у справі інших доказів щодо поважності причини пропуску для подання заяви про надання додаткового строку для прийняття спадщини, окрім письмових пояснень на позовну заяву суду подано не було.

Відтак зазначені вище пояснення позивача щодо поважності причини пропуску про прийняття спадщини не може бути прийнято судом як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини.

Інші об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для позивача, які б могли свідчити про поважність пропущення строку прийняття спадщини, в судовому засіданні не встановлені.

З огляду на вищенаведене та ураховуючи, що в матеріалах спадкової справи відсутня заява позивача про прийняття спадщини, а також з огляду на відсутність поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що підстави для визначення додаткового строку для прийняття позивачем спадщини відсутні.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити.

Керуючись ст. ст.1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Будьоннівського

районного суду м. Донецька С.В. Данилів