Постанова № 37585216, 11.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р.Справа № 923/1837/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Ярош А.І., Головей В.М.

(відповідно до розпорядження секретаря судової палати Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. №24 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Молодові В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Дудченко В.М., за довіреністю від 16.09.2013р.

Яковлева Л.О., за довіреністю від 09.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення господарського суду Херсонської області від 21 січня 2014 року

по справі №923/1837/13

за позовом Приватного підприємства "Анк"

до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 87419,14 грн.

В С Т А Н О В И В:

ПП "Анк" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ДП Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 87419,14 грн., з яких: 86648,94 грн. основного боргу та 770,20 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21 січня 2014 року у справі №923/1837/13 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги ПП "Анк" задовольнив частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 86648,94 грн. основного боргу та 1732,96 грн. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу. Водночас місцевий господарський суд прийшов до висновку, що рахунки - фактури на оплату передані позивачем для оплати відповідачу 27.12.2013р., позов заявлено до суду 30.12.2013р., таким чином, позивач передчасно звернувся до суду з вимогами про стягнення 3 % річних.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ДП Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Анк" відмовити в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права, на винесення рішення з неповним дослідженням обставин справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

У судове засідання представник відповідача (ДП Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.02.2014р.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких ПП "Анк" просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу ДП Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДП Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за відсутністю відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2013р. між ПП "Анк" (постачальник, позивач) та ДП Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець, відповідач) було укладено договір №6 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця пісок та щебінь, а покупець зобов'язався його прийняти і оплатити.

За п.4.1 договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника вказаний у даному договорі, протягом 30 - ти банківських днів з моменту отримання товару. Підставою оплати за товар є рахунок фактура (рахунок) від постачальника, але оплата здійснюється за фактично поставлений товар.

Пунктом 5.2 зазначеного договору передбачено, що поставка товару може здійснюватися як автотранспортом покупця так і постачальника. У разі необхідності здійснення поставки автотранспортом постачальника на підставі заявки покупця, покупець відшкодовує транспортні витрати постачальнику на підставі виставленого останнім рахунку.

Відповідно до п. 10.1 договору поставки даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2013 року, або до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

На виконання умов вказаного договору позивачем відповідачу були надані послуги по перевезенню:

30 серпня 2013 року на суму 13621 грн. 15 коп. акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № РН833 від 30 серпня 2013 року, рахунок фактура № СЧ879 від 27 серпня 2013 року:

5 вересня 2013 року на суму 22429 грн.06 коп. акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № РН902 від 05 вересня 2013 року, рахунок - фактура № СЧ 939 від 10 вересня 2013 року:

6 вересня 2013 року на суму 9164 грн.15 коп., - акт здачі - прийняття робіт (надання послуг ) № РН900 від 06 вересня 2013 року, рахунок - фактура № СЧ 939 від 10 вересня 2013 року;

7 вересня 2013 року на суму 26414грн.30 коп., - акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № РН903 від 07 вересня 201.3 року, рахунок - фактура № СЧ 939 від 10 вересня 2013 року;

09 вересня 2013 року на суму 14221 грн.48 коп., - акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № РН901 від 09 вересня 2013 року, рахунок - фактура № СЧ 939 від 10 вересня 2013 року;

Отримані послуги за актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № РН833 від 30 серпня 2013 року оплачені частково. Заборгованість за цим актом складає 9934,14 грн.

12.12.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати заборгованості за договором №6 від 17.01.2013р. у сумі 86648,94 грн.

Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

25.12.2013р. позивачем повторно було направлено відповідачу вимогу щодо оплати заборгованості за договором №6 від 17.01.2013р. у сумі 86648,94 грн. з доданими несплаченими рахунками-фактури №879 та №939.

Вказана вимога також була залишена відповідачем без задоволення.

Наведене стало підставою для звернення ПП "Анк" до господарського суду Херсонської області з відповідною позовною заявою.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту спірного договору, а саме п.5.2, поставка товару може здійснюватися як автотранспортом покупця так і постачальника, при цьому, у разі необхідності здійснення поставки автотранспортом постачальника на підставі заявки покупця, покупець відшкодовує транспортні витрати постачальнику на підставі виставленого останнім рахунку.

Як вбачається зі змісту актів про надання послуг, останні підписані та скріплені печатками відповідача, що безпосереднім підтвердженням волевиявлення відповідача та є необхідним і достатнім для підтвердження з боку відповідача необхідності здійснення поставки в даному випадку автотранспортом саме постачальника.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт отримання відповідачем 27.12.2013р. відповідної вимоги щодо оплати послуг з перевезення зі спірними рахунками-фактури підтверджується штемпелем відповідача на вимозі позивача від 25.12.2013р. (а.с. 46).

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-33 ГПК, на підтвердження відсутності заборгованості за спірним договором, або на підтвердження погашення відповідної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що враховуючи факт підписання та скріплення печатками сторін відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), отримання відповідачем рахунків-фактури та часткової оплати послуг відповідача по перевезенню, позовні вимоги ПП "Анк" в частині стягнення з відповідача 86648,94 грн. основної заборгованості є обґрунтованими, правомірними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Анк" в частині стягнення з відповідача 3% річних.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, враховуючи норми законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ПП "Анк" на суму 86648,94 грн.

Враховуючи вищенаведене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Херсонської області від 21 січня 2014 року у справі №923/1837/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 13 березня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.М. Головей А.І. Ярош