Рішення № 37585140, 12.03.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2014 року Справа № 913/408/14

Провадження № 7пд/913/408/14

За позовом прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі:

1. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

2. Луганської міської ради, м. Луганськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2001 року, державна реєстрація від 25.10.2001 року № 3749.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від прокурора - Голоденко К.О., посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від 1 позивача - Коліуш Г.В., довіреність № И 01/03-31/797/0/2-14 від 04.02.2014;

від 2 позивача - Коліуш Г.В., довіреність № И 01/03-31/796/0/2-14 від 04.02.2014;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: прокурором в інтересах позивачів заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2001 року, державна реєстрація від 25.10.2001 року № 3749, який укладено між виконавчим комітетом Луганської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_2, відносно земельної ділянки загальною площею 0,0344 га, строком до 19.01.2050 року, за адресою: АДРЕСА_2, під розміщену нежитлову будівлю, а саме:

викласти п. 2.1. розділу "Орендна плата" зазначеного договору в новій наступній редакції: " 2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України 10.02.2014 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд призначено судді Демидову В.О.

Прокурор та позивач обґрунтували позовні вимоги фактом ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди землі.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, у судові засідання призначені на 26.02.2014 та 12.03.2014 не прибув, участь повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Крім того, згідно приписів п. п. 3.9.2 постанови Пленуму надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників позивачів, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора Артемівського району міста Луганська з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Так, рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.01.2001 № 26/4 та рішенням від 16.05.2001 № 25/62 приватному підприємцю ОСОБА_2 передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0344 га, терміном на 49 років, за адресою: АДРЕСА_2, під розміщену нежитлову будівлю, будівництво та розміщення прибудови до неї.

01 жовтня 2001 року між виконавчим комітетом Луганської міської ради як орендодавцем та підприємцем ОСОБА_2 як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація від 25.10.2001 року № 3749 (далі - договір), за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.01.2001 № 26/4 та 16.05.2001 за № 25/62 за плату передає в оренду земельну ділянку площею 0,0344 га за адресою: АДРЕСА_2,відповідно до проекту земельної ділянки. Земельна ділянка надається орендарю строком до 19.01.2050 року.

Згідно п. 2.1 договору орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5.

Пункт 2.10 договору передбачає, що на момент укладення договору грошова оцінка земельної ділянки складає 86638,12 грн.

У зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю, рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. У додатку до цього рішення зазначено, що для визначення розміру до мети її використання необхідно застосовувати коефіцієнт 3.

У зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю, з метою приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства відповідачу направлено лист 14 листопада 2012 про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати.

Відповідач до виконавчого комітету Луганської міської ради не звернувся, відповідні зміни до спірного договору до теперішнього часу не внесені, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

З метою приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За приписами п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

За змістом ст. 288 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, яким, крім іншого, врегульовано обчислення орендної плати за землю, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

За приписами ст. 276.1. податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки, тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як зазначено в рішенні Верховного Суду України по справі № 41/81пд від 04.07.2011 орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, зміни до договору, які є предметом розгляду, набирають сили з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1218,00 грн покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2001 року, державна реєстрація від 25.10.2001 року № 3749, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_2 відносно земельної ділянки загальною площею 0,0344 га, строком до 19.01.2050 року, за адресою: АДРЕСА_2, під розміщену нежитлову будівлю, а саме:

викласти п. 2.1. розділу "Орендна плата" зазначеного договору в новій наступній редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, рахунок № 31214206783006 в ГУДКУС у Луганській області, МФО 804013, ККД 22030001, символ 206) судовий збір в сумі 1218,00 грн, наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 13.03.2014.

Суддя В.О. Демидов