Постанова № 37585076, 06.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 914/1287/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги за вих. .№ 05/01 від 20.01.14 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Трускавець

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.14 про розстрочення виконання рішення

у справі № 914/1287/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Трускавець

до відповідача ПАТ "Львівський завод залізобетонних виробів №1", м.Львів

про стягнення заборгованості за поставлений товар 268 890,76 грн. та 29680,67 грн. штрафних санкцій

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3-представник

від відповідача 1: Перунов В.В.- представник

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" справу № 914/1287/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.14 у склад колегії для розгляду справи № 914/1287/13 Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.14 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 06.03.14.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.01.14 у справі № 914/1287/13 (суддя Ділай У.І.) заяву Публічного акціонерного товариства "Львівський завод залізобетонних виробів №1" задоволено частково, розстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.06.2013 р. у справі № 914/1287/13 в частині не сплаченої суми основного боргу - 157 941,11 грн. на 18 (вісімнадцять) місяців наступним чином: 20.01.2014 р. - 5 515,68 грн.; 20.02.2014 р. - 8 966,20 грн.,20.03.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.04.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.05.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.06.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.07.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.08.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.09.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.10.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.11.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.12.2014 р. - 8 966,20 грн., 20.01.2015 р. - 8 966,20 грн., 20.02.2015 р. - 8 966,20 грн., 20.03.2015 р. - 8 966,20 грн., 20.04.2015 р. - 8 966,21 грн., 20.05.2015 р. - 8 966,21 грн., 20.06.2015 р. - 8 966,21 грн., наказ Господарського суду Львівської області № 914/1287/13, виданий 17.06.2013 на виконання рішення господарського суду Львівської області № 914/1287/13 від 05.06.2013 р. про стягнення з ПАТ "Львівський завод залізобетонних виробів №1" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 144 330,47 грн. основного боргу; 7 803,19 грн. втрат від інфляції, 10 807,45 грн. 3 % річних, всього - 162 941,11 грн.; 3 258,82 грн. судового збору, визнано таким, що не підлягає виконанню частково на суму 5 000,00 грн. з суми 162 941,11 грн. В решті вимог заяву Публічного акціонерного товариства "Львівський завод залізобетонних виробів №1" відхилено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.14 у даній справі.

Скаржник посилається на те що, господарським судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не було повно та об'єктивно розглянуто всі обставини справи зокрема щодо підставності поданої заяви та не дотримано рівності сторін судового процесу.

У судовому засіданні 06.03.14 присутні представники навели свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 06.03.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.06.13 р. уточнені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Трускавець до Публічного акціонерного товариства "Львівський завод залізобетонних виробів №1", м. Львів, задоволено повністю присуджено до стягнення з відповідача 144 330,47 грн. основного боргу, 7 803,19 грн. втрат від інфляції, 10 807,45 грн. 3 % річних, всього - 162 941,11 грн. та 3 258,82 грн.

17.06.2013 р. Господарським судом Львівської області на примусове виконання вищевказаного рішення суду видано наказ.

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Львівський завод залізобетонних виробів №1", у процесі виконання судового рішення звернулося в господарський суд з заявою від 23.12.13 про зупинення стягнення за судовим наказом № 914/1287/13 від 17.06.2013; визнання судового наказу від 17.06.13 про стягнення з ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №1» на користь СПД-ФО ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню частково, зокрема в сумі 5000 грн.; розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.06.13 р. у справі № 914/1287/13 в частині не сплаченої суми - 161 199 грн.93 коп. на 36 місяців до 31.12.16, рівними частинами починаючи з дати набрання даної ухвали законної сили, шляхом сплати щомісячно СПД-ФО ОСОБА_2 по 4477,78 грн.( а.с.52)

При цьому дану заяву Публічне акціонерне товариство "Львівський завод залізобетонних виробів №1" обґрунтовує тим , що на даний час у боржника відсутня достатня кількість коштів необхідних для виконання рішення суду в повному обсязі, а також зазначає, що після набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області ними було перераховано ОСОБА_2 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32 від 23.12.13 (а.с.55).

На підтвердження цього боржником до матеріалів справи додано довідку доходів і витрат по ПАТ ЛЗЗБВ-1, звіт фінансових результатів за 9 місяців 13 р., виписки по особистих рахунків.

Розглянувши подану заяву, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість задоволення поданої заяви в частині розстрочення виконання рішення та визнання наказу таким що не підлягає виконанню частково на суму 5000,00 грн. про що виніс ухвалу 13.01.14, в якій заяву Публічного акціонерного товариства "Львівський завод залізобетонних виробів №1" задоволив частково, відмовивши у вимозі про зупинення стягнення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.13 у справі № 914/1287/13 слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватись інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевим господарським судом правомірно взято до уваги важкий фінансовий стан відповідача, зважаючи на детальний фінансовий план та складений відповідно до нього реальний графік погашення заборгованості та те, що негайне виконання рішення спричинить арешт коштів та майна, призведе до банкрутства товариства з припиненням його господарської діяльності з неможливістю такого негайного виконання рішення, а часткове помісячне погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить діяльність підприємства, отримання ним прибутків та можливість отримання позивачем грошових коштів за судовим рішенням.

Крім того, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції враховано й інтереси позивача, оскільки зменшено час розстрочки виконання рішення суду з 36 місяців до 18 місяців з гарантованими щомісячними проплатами суми боргу.

Разом з цим, як зазначено вище, відповідачем частково погашено заборгованість на суму в розмірі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32 від 23.12.13.

Відповідно до ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд ухвалою вносить виправлення наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин, Господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, про правомірність визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості на суму 5000 грн. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в апеляційній скарзі відсутні доводи щодо неправильності оскаржуваної ухвали в цій частині.

Щодо відмови у висновку місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви про зупинення стягнення за наказом суду, то відповідно до вимог ст. 121-1 ГПК України такими повноваженнями наділено лише суд касаційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд - України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.14 у справі № 914/1287/13 залишити без змін.

3. Судові витрати за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 12.03.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.