ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/2694/13-а
27 лютого 2014 року 12год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не зявився
відповідача: представник не зявився
третьої особи ПАТ "Уксоцбанк" представник Новиков О.Є.
третьої особи на стороні відповідача: представник не зявився
, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали"
до Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "СП Юстиція" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Луцька філія ПП "СП Юстиція" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправною бездіяльність відповідача, скасування постанови, , -ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» (надалі - Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції в Рівненській області (надалі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (надалі - ПП «СП «Юстиція»), Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі - ПАТ «Укрсоцбанк» або Банк) про визнання протиправною бездіяльність та дії відповідача, скасування постанови.
В судове засідання представники позивача не з'явився подав заяву про розгляд справи без участі представника. Відповідач суб'єкт владних повноважень в судове засідання не прибув, його явка судом обовязковою не визнавалась.
Представник третьої особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" проти задоволення позову заперечив, вказав на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному та всебічному вивченні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.
Обґрунтовуючи порушення норм діючого законодавства з боку державного виконавця, Позивач зазначає про те, що під час прийняття останнім рішення про призначення рецензування та винесення відповідної постанови, не було взято до уваги заяву ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» про відвід всьому складу експертів Рівненської області, у зв'язку з чим постанова від 31.05.2013р. про призначення рецензування, винесена державним виконавцем Кайданович І.М. підлягає скасуванню.
Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.
Частиною 4 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності підстав для відводу зазначені особи зобов'язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження і підтверджується самим Позивачем, останнім було подано державному виконавцю лист, в якому Позивач просить державного виконавця призначити рецензентом Львівський науково-дослідний інститут, при цьому, не наводить жодних підстав, передбачених ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлюють участь експертів Рівненської області в проведенні рецензування.
Виходячи з викладеного, лист ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» на думку суду не є заявою про відвід в розумінні ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження, а отже, державним виконавцем правомірно винесено постанову від 31.05.2013р. про призначення рецензування.
Позивач вважає протиправними дії відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції в Рівненській області щодо приєднання до зведеного виконавчого провадження, виконавчого провадження ВП №36266439 щодо реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали».
Суд приходить до висновку про необґрунтованість безпідставність вищезазначених вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Законом України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 №202/98-ВР (далі - Закон №202/98-ВР) та Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) визначено, що примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладене на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 N606-XIV.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначає розроблена відповідно до Закону N606-XIV, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5).
В силу вимог ч.1 ст.2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положення ст.4 Закону №202/98-ВР визначають, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону №606-XIV).
Відповідно до п. 4.19.1. Наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року за №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» (надалі - Наказ №74/5), якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Згідно з п. 4.19.5. Наказу №74/5, після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця (додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Приймаючи до уваги, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції у Рівненській області перебуває декілька виконавчих документів, в яких Боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали», а саме: наказ господарського суду м. Києва від 10.04.2013 року №910/59/13; наказ господарського суду Рівненської області від 09.02.2012р. №5019/1493/11; виконавчий лист Рівненського окружного адміністративного суду №2а-4736/09/1770 від 01.10.2009р., - суд вважає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про приєднання до зведеного виконавчого провадження, виконавчого провадження ВП №36266439 щодо реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали».
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач через канцелярію суду 21.02.2014 р. подав заяву з якої вбачається, що виконавчий документ (дії по виконанню якого фактично оспорюються позивачем в даній справі) оскаржений в судовому порядку, також апеляційна скарга стягувача ( ПАТ «Укрсоцбанк» повернена без розгляду. Позивач також зазначає, що за таких обставин в адміністративній справі позивач відкличе адмінпозов.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату винесення постанови про приєднання спірного виконачого провадження до зведеного та в ході проведення процедури оцінки боржник не виконав виконавчий документ, який на той час був чинний і у встановленому порядку не скасовуваний, а отже в спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням усіх обставин.
Доводи позивача не свідчать про протиправність спірного рішення суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для його скасування, а відтак позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" в задоволенні позову до відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.
Судове рішення № 37584924, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/2694/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: