Постанова № 37584884, 30.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 р. Справа № 804/14772/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідаальністю "Всесвіт" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Елемент" про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Всесвіт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України, в якому просило:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС по проведенню документа позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» ( код ЄДРПОУ 31313654) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Елемент» (код ЄДРПОУ 37817119) за період з 01 січня 2013 року по 31 липня року на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 р. № 280;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000242201 від 30.10.2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" ( код ЄДРПОУ 31313654) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем «+» 302017 (триста дві тисячі сімнадцять) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 151008 (сто п'ятдесят одна тисяча вісім) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки та винесення наказу від 09.10.2013р. № 280 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Всесвіт». Також, позивач зазначає, що порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Всесвіт» при документальному оформленні дизельного палива, придбаного у ТОВ «ТД «Елемент» на підставі договору поставки нафтопродуктів № 18 від 01.06.2012р. за накладною № РН-0000358 від 31.07.2013р. не було, а отже не було заниження податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 302 017 грн.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позову та вважає, що податкове повідомлення було винесено правомірно, оскільки позивачем не надано до перевірки товарно - транспортні накладні на підтвердження перевезення товару за договором поставки нафтопродуктів № 18 від 01.06.2012р. Отже, на думку відповідача, позивачем не були надані до перевірки документи, що підтверджують формування витрат з податку на прибуток підприємства, податкового кредиту з податку на додану вартість у липні 2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи підтвердив реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Всесвіт» та ТОВ «ТД «Елемент» за договором поставки нафтопродуктів № 18 від 01.06.2012р. та накладною № РН-0000358 від 31.07.2013р., та просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, адресованого начальникам ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, на виконання наказу ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.07.2013 № 245/ДСК було направлено перелік ризикових суб'єктів господарювання, доведених для відпрацювання по деклараціях за липень 2013 року, а також унікальні переліки підприємств групи ризику від 11.09.2013 року, у т.ч. ТОВ «Всесвіт».

ДПІ у Ленінському район м. Дніпропетровська, 13.09.2013р., було вручено ТОВ «Всесвіт» запит № 4714/10/151 від 12.09.2013 щодо надання інформації та завірених належним чином копій документів за період з 01.01.2013 по 31.07.2013, протягом 10 днів з дня надходження запиту.

На запит ТОВ «Всесвіт» відповів листами № 07/10-1 від 07.10.2013р. та №11/10-1 від 11.10.2013р., який був отриманий ДПІ лише 14.10.2013, а отже з порушенням строків встановлених в запиті.

Відповідно до наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 280 від 09.10.2013 року було призначено проведення з 09.10.2013 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Всесвіт» (код ЄДРПОУ 31313654) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Елемент» (код за ЄДРПОУ 37817119) за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Повідомлення про проведення перевірки № 80 від 09.10.2013 та наказ № 280 від 09.10.2013 були врученні головному бухгалтеру ТОВ «Всесвіт» 09.10.2013 року під розписку.

Перевірка проводилась з 09 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2013 року.

За результатами перевірки було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» (код ЄДРПОУ 31313654) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з «ТД «Елемент» (код за ЄДРПОУ 37817119) за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2013 року №397/2201/31313654 від 14 жовтня 2013 р. (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 44.1. ст. 44, п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Всесвіт» завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2013 на суму 302 017 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000242201 від 30.10.2013 року, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем «+» 302017 (триста дві тисячі сімнадцять) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 151008 (сто п'ятдесят одна тисяча вісім) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи викладені обставини та керуючись вищезазначеними нормами, суд прийшов до висновку, що дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» ( код ЄДРПОУ 31313654) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Елемент» (код ЄДРПОУ 37817119) за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2013року на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 р. № 280 були правомірними, оскільки позивач в порушення п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не надав відповідачу у встановлений строк пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ «Всесвіт» з ТОВ «ТД «Елемент» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 суд встановив наступне:

ТОВ «Всесвіт», 31 липня 2013 року, придбало у ТОВ «ТД «Елемент» дизельне пальне у кількості 170,953 тонн на підставі Договору поставки нафтопродуктів № 18 від 01.06.2012р. за накладною № РН-0000358 від 31.07.2013 року.

На момент передачі у власність ТОВ «Всесвіт» дизельне пальне знаходилось на зберіганні ТОВ «Всесвіт» відповідно до Договору відповідального зберігання № 06/01 Хр від 01 червня 2012 року на території нафтобази, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дороге, вул. Миколаївська, 187.

Вказане пальне надійшло на зберігання до ТОВ «Всесвіт» 12 липня 2013 року, про що свідчать відповідні залізничні накладні від 12.07.2013, Акт № 12/07-1 від 12 липня 2013 року приймання -передання нафтопродуктів по кількості, рахунок-фактура № ВС0712-012 від 12.07.2013 р. на оплату по зберіганню дизельного палива, Акт № ВС0712-002 здачі-приймання послуг від 12.07.2013 року, Рахунок-фактури № ВС0712-012 від 12.07.2013 р. на оплату послуг по зберіганню дизельного палива.

Щодо відсутності товарно - транспортних накладних, слід зазначити, що оскільки на 31 липня 2013 року дизельне пальне в кількості 170,953 т фактично знаходилось у володінні ТОВ «Всесвіт» на підставі Договору відповідального зберігання № 06/01Хр від 01 червня 2012 року, була відсутня необхідність в його фізичному переміщенні, а отже не було необхідності в оформленні документів на перевезення вказаного дизельного пального автомобільним транспортом.

Суд вважає помилковими висновки відповідача, що не виконання сторонами додатку № 25 від 31.07.2013р. до договору № 18 від 01.06.2012р., відповідно до якого відвантаження товару здійснюється на умовах СРТ, свідчить про завищення ТОВ «Всесвіт» податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 302 017,00 грн.

Крім того, законодавством не передбачено право органів Державної податкової служби тлумачити зміст договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 213, ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Враховуючи, вищевикладене суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідуючи господарську діяльність та взаємовідносини ТОВ «Всесвіт» з ТОВ «ТД «Елемент», які підтверджуються первинними документами: договорами, видатковою накладною, податковою накладною, актом приймання - передачі продукції, рахунком - фактури, на підставі яких ТОВ «Всесвіт» були сформовані дані податкового обліку, можна зробити висновок, що в процесі здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, відбувався рух активів, що свідчить про реальність здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «Всесвіт».

Слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, а не додержання сторонами при здійсненні господарської операції того чи іншого пункту договору, оскільки, як зазначено вище, наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області не доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків (заниження податку на додану вартість ТОВ «Всесвіт») у податковому обліку.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Всесвіт» правомірно визначило суму податкового кредиту, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000242201 від 30.10.2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" ( код ЄДРПОУ 31313654) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем «+» 302017 (триста дві тисячі сімнадцять) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 151008 (сто п'ятдесят одна тисяча вісім) грн. 00 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність свого рішення не довів.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Елемент" про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000242201 від 30.10.2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" ( код ЄДРПОУ 31313654) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем «+» 302017 (триста дві тисячі сімнадцять) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 151008 (сто п'ятдесят одна тисяча вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" ( код ЄДРПОУ 31313654) судовий збір у розмірі 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 73 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2014 року

Суддя Д.О. Власенко