Рішення № 37583250, 31.01.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

31.01.2014 Єдиний унікальний номер 205/7219/13-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

31 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання втратившею право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, ?

В С Т А Н О В И В :

Позивач 23 серпня 2013 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання втратившею право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог зазначивши, що 27 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб.

Відповідач з листопада 2010 року за адресою, АДРЕСА_1 не проживає, речей що належать відповідачці в квартирі немає, житлово - комунальні послуги не сплачує.

Рішенням Ленінського районного суду в м. Дніпропетровськ від 02.12.2011 року шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 12.11.2013 року -квартиру АДРЕСА_1 визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1

В ході розгляду справи позивач, в порядку статті 31 ЦПК України, уточнивши свої позовні вимоги, просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації за вказаною адресою.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, шляхом розміщення оголошення у засобах масової інформації (а.с.68).

В судове засідання представник третьої особи Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровської області не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що рішенням Ленінського районного суду в м. Дніпропетровську від 12.11.2013 року, було визнано квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 (а.с.70-71).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №11116354 від 25 вересня 2008 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1. на підставі договору купівлі-продажу (а.с.4).

27.01.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис №17. Від цього шлюбу в них є дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1./а.с.42-45/

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2011 року, шлюб між сторонами було припинено (а.с.42-45).

Відповідач з жовтня 2010 року за адресою, АДРЕСА_1 не проживає, речей що належать відповідачці в квартирі немає, житлово комунальні послуги не сплачує./а.с.42-45/

Відповідно до ст..61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені дані обставини.

Згідно довідки про зареєстрованих осіб від 22 серпня 2013 року, виданої КЖЕП №34, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2(а.с.16).

В підтвердження того, що ОСОБА_2 не мешкає у вказаній квартирі, позивач надав акт обстеження помешкання від 01.12.2012р. та 20.08.2013 р. , 11.10.2013 року, про те, що в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 зареєстрований але не проживає з жовтня 2010 року ОСОБА_2., про що свідчить відсутність її особистих речей у зазначеній квартирі (а.с.8,9,29).

Також, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили факт , що ОСОБА_2 з листопада 2010 року не проживає в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 29 ЦК України, місцем мешкання фізичної особи є житловий будинок, квартира чи інше приміщення гідне для мешкання в населеному пункті, в якому особа мешкає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., громадяни України зобов'язані протягом 10 днів після прибуття на нове місце проживання зареєструвати місце проживання.

Згідно ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, оскільки знайшов підтвердження той факт, що відповідач не проживає в житловому приміщенні строком понад 6 місяців, позовні вимоги доведені, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 29, 321, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 7 ч.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., ст.ст. 10,11,60,88,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання втратившею право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 втратившею право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, що є підставою для Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 229, 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Г. Остапенко