УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 р.Справа № 1601/2а-145/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Григорова А.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.01.2014р. по справі № 1601/2а-145/12
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області за участю ВДВС ГУЮ у Полтавській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції у Полтавській області звернувся до суду із заявою про заміну способу і порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 січня 2012 року та додаткової постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 січня 2012 року, а саме: стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на користь ОСОБА_1 23340,60 грн. одноразової компенсації при встановленні 2-ї групи інвалідності та 4300,00 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, а всього: 27640,60 грн.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2014 року подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції у Полтавській області Коноз В.М. про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 січня 2012 року та додаткової постанови Автозавод районного суду м. Кременчука від 23 січня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними, покладення зобов'язання на здійснення перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради в м. Кременчуці Полтавської області на користь ОСОБА_1 23340,60 грн. одноразової компенсації при встановленні 2-ї групи інвалідності та 4300,00 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, а всього 27640,60 грн.
Не погодившись із судовим рішенням, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, в апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради в м. Кременчуці Полтавської області просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви державного виконавця.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі меншому, ніж передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука донарахувати та здійснити виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі відповідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з кратного розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік, з врахуванням раніше виплачених сум.
Додатковою постановою Автозаводського районного суду м. Кремену Полтавської області від 23 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності в розмірі 284, 40 грн. неправомірними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука провести нарахування та здійснити виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності виходячи з кратного розміру мінімальної заробітної плати згідно ст..48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції станом на 29 грудня 2009 року з врахуванням раніше виплачених коштів.
На виконання постанов суду від 03 січня 2012 року та додаткової постанови суду від 23 січня 2012 року були видані 13 серпня 2013 року та 03 вересня 2013 року виконавчі листи.
09 жовтня 2013 року згідно постанов відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на підставі виконавчих листів відкриті виконавчі провадження №40134101 №40133955.
Розпорядженням №794558 від 21 жовтня 2013 року начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради в м. Кременчуці Полтавської області здійснено нарахування одноразової компенсації при встановленні 2-ї групи інвалідності в розмірі - 23340,60 грн., та щорічної допомоги оздоровлення за 2010 рік в розмірі - 4300,00 грн.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Автозаводського районною суду м. Кременчука Полтавської області від 03.01.2012року , додаткову Автозаводського районною суду м. Кременчука Полтавської області від 23.01.2012р. та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції у Полтавській області просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Наведене не враховано судом першої інстанції при вирішенні питання щодо зміни способу виконання постанови.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні заяви Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції у Полтавській області про зміну порядку і способу виконання постанови.
Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, п. 6 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради в м. Кременчуці Полтавської області задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 січня 2014 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені заяви Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.
Судове рішення № 37583020, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1601/2а-145/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: