Ухвала суду № 37582980, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 816/1876/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Гончарової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 816/1876/13-а

за позовом ПАТ"Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

до Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

08 квітня 2013 року ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2012 року Кременчуцької ОДПІ:

- № 0013832301/2102, яким ПАТ КРКФ "Рошен" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств за участю іноземних інвесторів" на загальну суму 1093132,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 874564,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 218568,50 грн.;

- № 0013862301/257, яким ПАТ КРКФ "Рошен" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 144204,0 грн. та 238432,0 грн.;

- № 0013842301/2103, яким ПАТ КРКФ "Рошен" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 67341,0 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 44894,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 22447,0 грн.;

- № 0013852301/256, яким ПАТ КРКФ "Рошен" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 7996,0 грн. та зараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 3998,0 грн.

- № 0013832301/2102 від 17 грудня 2012 року, № 0013862301/257 від 17 грудня 2012 року, № 0013842301/2103 від 17 грудня 2012 року, № 0013852301/256 від 17 грудня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року адміністративний позов ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" задоволено повністю.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби , не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає її прийнятою із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції 1) акту про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Укрянбуд», не знаходження його за місцезнаходженням, 2)акту перевірку по ПП «Таір-1», яким встановлено відсутність власного виробництва, не відоме походження товару, витрати на придбання товару підприємство не несло, договори придбання є нікчемними та відхилення у формуванні зобов'язань ПП «Таір-1» згідно бази даних «Співставлення», 3) акту перевірки по контрагенту ТОВ «Ягуар» яким встановлено нікчемність операцій по придбанню ним масла з контрагентами по ланцюгу - ПП «А.В.А.Тріада», ТОВ «ЮК Захист», ТОВ «Артфорт-3».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" зареєстроване як юридична особа 20.04.1998 року, ідентифікаційний код 00382191, позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та у періоді, що перевірявся був платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100325946 з 02.03.2011 року, індивідуальний податковий номер 003821916032.

В період з 15.10.2012 року по 23.11.2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 30.11.2012 року № 5087/22-209/00382191 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- п. 138.2, п. 138.4, 138.8 ст. 38, п.п. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 874565,0 грн. у тому числі: за 3 квартал 2011 року на суму 431316,0 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 6111,0 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 157122,0 грн. за 2 квартал 2012 року на суму 280015,0 грн.;

- п. 201.1 ст. 201, п.п. 198.1, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 44894,0 грн. (у тому числі: за серпень 2011 року на суму 5388,0 грн., за січень 2012 року на суму 7378,0 грн., за квітень 2012 року на суму 32128,0 грн.), а також завищено суму від'ємного значення, а саме р. 19 за червень 2012 року на суму 144204,0 грн., завищено суму від'ємного значення, а саме р. 24 за червень 2012 року на суму 238432,0 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування, а саме 24 за серпень 2011 року на суму 7996,0 грн.

17 грудня 2012 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби на підставі висновків акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0013832301/2102, яким ПАТ КРКФ "Рошен" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств за участю іноземних інвесторів" на загальну суму 1093132,50грн, у тому числі за основним платежем в сумі 874564 ,0грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 218568,50 грн. (том 1 а.с. 10);

- № 0013862301/257, яким ПАТ КРКФ "Рошен" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 144204,0 грн. та 238432,0 грн.(том 1 а.с. 12);

- № 0013842301/2103, яким ПАТ КРКФ "Рошен" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 67341,0 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 44894,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 22447,0 грн. (том 1 а.с. 14);

- № 0013852301/256, яким ПАТ КРКФ "Рошен" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 7996,0грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 3998,0 грн. (том 1 а.с. 16).

Позивач оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак, рішенням Державної податкової служби України від 22.03.2013 року № 4457/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17.12.2012 року № 0013832301/2102, № 0013842301/2103, № 0013852301/256, № 0013862301/257 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували висновки перевіряючих, викладені у акті перевірки від 30.11.2012 року № 5087/22-209/00382191, а саме:

про незаконне включення позивачем до складу витрат, що формують собівартість реалізованих товарів різниці від отриманого доходу від використаної лінії (надання послуг переробки давальницької сировини) та нарахованою амортизацією, оскільки вона є від'ємною, а діяльність з використання лінії є збитковою, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у ІІІ кварталі 2011 року на суму 1808364,0 грн. (том 7 а.с. 52);

про незаконне включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування коштів в сумі 2041910 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2012 року - 722660,0 грн. та у 2 кварталі 2012 року - 1319250,0 грн., та включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 408382,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Тікі Трейлер" щодо виконання робіт по ремонту санітарно-побутових приміщень згідно договорів про виконання робіт (том 7 а.с. 55,79);

про незаконне включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 3 кварталі 2011 року 30920,0 грн., та включення до складу податкового кредиту липня 2011 року податку на додану вартість в сумі 6184,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Укрянбуд" щодо виконання послуг з влаштування наливної підлоги згідно договору про виконання робіт № 0970 від 04.07.2011 року (том 7 а.с. 55, 69);

про незаконне включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 4 кварталі 2011 року 7315,0 грн., та включення до складу податкового кредиту жовтня 2011 року податку на додану вартість в сумі 1463,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Ягуар" щодо придбання мастила згідно договору поставки № 1566 від 14.03.2011 року (том 7 а.с. 55, 78);

про протиправне включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 3 кварталі 2011 року 36005,0грн., у 4 кварталі 2011 року 21785,0 грн., у 1 кварталі 2012 року 25540,0 грн., у 2 кварталі 2012 року 14155,0 грн., а також включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 19496,81 грн. по взаємовідносинам з ПП "Таір-1" щодо придбання товарів згідно договору поставки № 1507 від 05.01.2011 року (том 7 а.с. 55, 69).

Як вбачається з акту перевірки від 30.11.2012 року № 5087/22-209/00382191 висновки щодо порушення в результаті здійснення господарських операцій з ТОВ "Укрянбуд" ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 12.09.2012 року № 530/22-50/34625317 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрянбуд", код ЄДРПОУ 34625317, щодо підтвердження господарських відносин за червень 2011 р., липень 2011р."; висновки щодо порушення в результаті здійснення господарських операцій з ТОВ "Ягуар" ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 07.07.2012 року № 3260/2240/31571594 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Ягуар" з питань фінансово-господарських відносин з ПП "А.В.П.Тріада", ТОВ "ЮК Захист", ТОВ "Арфорт-3", ТОВ "Укртрейдком" за період діяльності з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.; висновки щодо порушення в результаті здійснення господарських операцій з ПП "Таір-1" ґрунтуються на висновках акту Кременчуцької ОДПІ від 19.10.2012 року № 4378/15-322/34451048 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Таір-1" за період з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р.". На підставі вказаних актів, перевіряючими зроблено висновки про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "Укрянбуд", ТОВ "Ягуар" та ПП "Таір-1", а також про неналежне оформлення податкових накладних, виписаних вказаними контрагентами позивача, через зазначення у податкових накладних місцезнаходження юридичних осіб-продавців, за якими вказані контрагенти не знаходяться.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції перевірив всі операції щодо їх реальності та дійшов висновку про підтвердженність їх первинними документами (договори, рахунки - фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні ) , товар отриманий через працівника згідно довіреностей, про що зроблено запис в Журналі реєстрації довіреностей, товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача згідно прибуткових накладних, що підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку 631, карткою рахунку 631, фактичне перерахування коштів на виконання умов договорів поставки здійснено у безготівковій формі та підтверджується копією реєстру клієнтських платежів, використання в господарській діяльності також підтверджено актами на списання у виробництво, актами КБ2, КБ3 - по послугам (щодо виконання робіт по ремонту санітарно-побутових приміщень та щодо виконання послуг з влаштування наливної підлоги), актом введення в експлуатацію обладнання нової лінії цеху № 3 придбаного обладнання тощо, на час здійснення господарських операцій з позивачем були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

Також, судом встановлено, що розподіл амортизації (як постійної складової) у собівартості проводився загальною сумою, пропорційно до бази розподілу згідно наказу по підприємству, тобто у відповідності до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів та методи нарахування амортизації встановлені ст. 145 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 145.1.2 п. 145 1. ст. 145 Податкового кодексу України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Підпунктом 145.1.5 п. 145 1. ст. 145 Податкового кодексу України передбачено, що амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів; 2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість; 3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби); 4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Відповідно до підпунктів 145.1.8, 145.1.9 п. 145 1. ст. 145 Податкового кодексу України суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Пунктами 146.1, 146.2, 146.3 ст. 146 Податкового кодексу України передбачено, що облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності", як окремий об'єкт амортизації.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період ПАТ КРКФ "Рошен" мав господарські правовідносини з ТОВ «Тікі Трейлер» , з ТОВ "Укрянбуд", з ТОВ "Ягуар", з ПП "Таір-1", з Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен".

Між позивачем та ТОВ «Тікі Трейлер» укладено договір на виконання підрядних робіт № 12/01/12 від 12.01.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати підрядні роботи (будівельно-монтажні роботи) по ремонту санітарно побутових приміщень будівель АБК, головного виробничого корпусу, допоміжного побутового корпусу, котельні по вул. Жовтневій, 57, місто Кременчук та адміністративного корпусу по вул. Ревенко, 7а, місто Кременчук (санвузлів, душових та гардеробних), згідно наданої проектної документації (надалі - роботи), що передбачені в додатку № 1 (том 1 а.с. 35-40).

Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що загальна вартість договору визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток № 3), що є невід'ємною частиною даного договору, та складає 6697635 грн., в тому числі ПДВ - 1116272 грн. 50 коп. (додаток № 3).

Згідно з пунктами 2.2, 6.1 договору загальна вартість договору є динамічною, вона може бути змінена у випадку збільшення або зменшення обсягів робіт, шляхом укладення додаткової угоди, при цьому вартість виконання робіт за 1 кв.м площі (додаток № 2) є твердою та зміні не підлягає. Ремонтні роботи (обсяги робіт), виконані за цим договором приймаються замовником за актом виконаних робіт в порядку та в строки, визначені цим договором. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання (пункт 10.1 договору).

До договору на виконання підрядних робіт № 12/01/12 від 12.01.2012 року складено календарний графік виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції санітарно-побутових приміщень КРКФ "Рошен", що є додатком № 1 договору. Додатком № 2 визначено вартість виконання та склад підрядних робіт ремонту приміщень душевих, гардеробних та санвузлів та додатком № 3 погоджено договірну ціну ремонту приміщень душевих, гардеробних та санвузлів (том 1 а.с. 41-43). Додатком № 4 погоджено графік фінансування виконаних будівельно-монтажних робіт з реконструкції санітарно-побутових приміщень КРКФ "Рошен" (том 1 а.с. 50- 53).

01.02.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Тікі Трейлер" (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт № 01/02/12, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати підрядні роботи (будівельно-монтажні роботи) по ремонту приміщень "Кременчуцької кондитерської фабрики "Рошен", розташованих за адресою: місто Кременчук, вул. Жовтнева, 57 (том 1 а.с. 44-49).

З матеріалів справи вбачається , що цілісний майновий комплекс за адресою місто Кременчук, вул. Жовтнева, 57 належить позивачу згідно свідоцтва № 49 від 01.07.1999 року про право власності; будівля адміністративно - виробничого корпусу за адресою місто Кременчук, вул. Жовтнева, 57 належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно /том 10 а.с. 50-55/. Адміністративно-побутова будівля зі стоянкою елекронавантажувачів та стоянкою маневрового тепловоза належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 25.10.2006 р. (том 1 а.с. 51-61).

Договори на виконання підрядних робіт були укладені з ТОВ "Тікі Трейлер" з метою приведення стану санітарно-побутових приміщень підприємства у відповідність до вимог Міжнародних стандартів і санітарних норм у сфері санітарно-побутових приміщень підприємств харчової промисловості, що відповідає видам діяльності ПАТ КРКФ "Рошен": 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, 46.36. Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (том 7 зворот а.с. 170).

На виконання вимог договору на виконання підрядних робіт № 12/01/12 від 12.01.2012 року та договору на виконання підрядних робіт № 01/02/12 від 01.02.2012 року ТОВ "Тікі Трейлер" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 2450292 грн. 34 коп., у тому числі ПДВ - 408382 грн. 07 коп.: № 1 від 02.02.2012 року, № 10 від 24.02.2012 року, № 2 від 03.03.2011 року, № 12 від 16.03.2012 року, № 34 від 30.03.2012 року, № 20 від 10.04.2012 року, № 52 від 25.04.2012 року, № 55 від 30.04.2012 року, № 54 від 30.04.2012 року, № 54 від 24.05.2012 року, № 38 від 29.06.2012 року, № 67 від 30.05.2012 року, № 39 від 29.06.2012 року, № 7 від 07.06.2012 року, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 80-94). Зазначені податкові накладні надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано у акті перевірки (том 7 а.с. 200).

Податкові накладні, виписані ТОВ "Тікі Трейлер" включені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та на підставі вказаних податкових накладних, виписаних ТОВ "Тікі Трейлер", позивачем включено до складу податкового кредиту лютого 2012 року суму ПДВ 34688 грн., березня 2012 року суму ПДВ 109844 грн., квітня 2012 року суму ПДВ 47795 грн., травня 2012 року суму ПДВ - 71851 грн. та червня 2012 року суму ПДВ - 144203,89 грн.

Копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5 наявні у матеріалах справи.

ТОВ "Тікі Трейлер" є юридичною особою та має право на здійснення такого виду діяльності як 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (том 10 а.с. 21-23). На час видачі податкових накладних та здійснення господарських операцій з позивачем у лютому-червні 2012 року ТОВ "Тікі Трейлер" зареєстровано платником ПДВ з 13.04.2009 року, номер свідоцтва платника ПДВ - 100222282 (том 10 а.с. 121). ТОВ "Тікі Трейлер" має ліцензію серії АВ № 601856 на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури із строком дії ліцензії з 23.12.2011 р. по 23.12.2014 р. (том 1 а.с. 54-55) та дозвіл № 219.12.32 на виконання робіт підвищеної небезпеки при будівництві із строком дії з 31.01.2012 р. по 31.01.2017 р. (том 1 а.с. 56).

Фактичне виконання робіт ТОВ "Тікі Трейлер" згідно укладених договорів позивач підтверджується податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, договірними цінами, локальними кошторисами відомостями ресурсів до локального кошторису, підсумковими відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 57-67, а.с. 149-242, а.с. 80-94, том 2, том 3, том 4).

Із акту перевірки вбачається, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 157 "Роботи" позивачем було відображено наступні суми по виконаним роботам за 1 квартал 2012 року - 722660 грн., за 2 квартал 2012 року - 1319250 грн. та встановлено, що ПАТ КРКФ "Рошен" здійснювало збільшення балансової вартості основних засобів за рахунок виконаних ремонтів ТОВ "Тікі Трейлер" керуючись п.п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України шляхом віднесення до складу рядка 05 декларації по податку на прибуток "Витрати операційної діяльності" (том 7 а.с. 188).

У довідці про результати проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ПАТ "КРКФ "Рошен" та опрацювання встановлених ризикових операцій, яка є додатком № 3 до акту перевірки та його невід'ємною частиною, Кременчуцькою ОДПІ зафіксовано, що взаємовідносини з ТОВ "Тікі Трейлер" відображені в бухгалтерському обліку підприємства у повному обсязі (том 7 а.с. 235).

Фактичне перерахування коштів позивачем на виконання умов договорів, укладених з ТОВ "Тікі Трейлер" , здійснено у безготівковій формі та підтверджується копіями витягів з реєстру клієнтських платежів ПАТ "ІНГ Банк Україна" (том 1 а.с. 68-77).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент проведення перевірки по бухгалтерському обліку позивача рахувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ "Тікі Трейлер" на суму 274,87 тис. грн.

Доводи податкового органу з посиланнями на безтоварність господарських операцій з ТОВ "Тікі Трейлер" з посиланням на встановлення розбіжностей між фактично відпрацьованими годинами роботи, визначеними перевіряючими згідно Журналу обліку відвідувачів підприємства, та кількістю чоловіко/годин вказаних у актах КБ-2в є помилковими , виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві діє Система контролю та управління доступом, яка призначена для управління доступом на охоронюваний об'єкт через двері, турнікети, шлюзи, шлагбауми, та є складовою частиною інтегрованого комплексу безпеки "КОДОС", призначеного для підвищення рівня безпеки підприємств, установ та інших об'єктів. Паперові тимчасові перепустки для сторонніх відвідувачів, які виконують за відповідними договорами тривалі за часом підрядні та/або будівельні роботи на території товариства, що видаються у деяких випадках згідно службових записок їх керівництва на ім'я керівника фабрики, не підлягають обов'язковому занесенню до Журналу обліку відвідувачів.

Позивачем надано до суду копії службових записок ТОВ "Тікі Трейлер" з проханням надати дозвіл на перебування працівників ТОВ "Тікі Трейлер" на території фабрики (том 1 а.с. 113-144), а також копії наказів ТОВ "Тікі Трейлер" про службові відрядження для виконання підрядних робіт (будівельно-монтажних робіт) згідно договору № 12/01/12 від 12.01.2012 року по ремонту санітарно-побутових приміщень та договору № 01/02/12 від 01.02.2012 року по ремонту приміщень (том 1 а.с. 95-112).

Відповідачем не надано суду доказів того, що роботи, прийняті позивачем від ТОВ "Тікі Трейлер", фактично не виконані.

Натомість, довідкою Бориспольської ОДПІ "Про результати провезення зустрічної звірки ТОВ "Тікі Трейлер" щодо документального підтвердження господарських відносин із ПАТ КРКФ "Рошен" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 року по 30.06.2012 року" встановлено, що звіркою ТОВ "Тікі Трейлер" документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ПАТ КРКФ "Рошен" їх вид, обсяг та якість та розрахунки, а також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПАТ КРКФ "Рошен" (том 7 а.с. 239-240).

Кременчуцькою ОДПІ під час проведення перевірки не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення господарських операцій за укладеними з ТОВ "Тікі Трейлер" договорами та не доведено фактичне невиконання робіт та не спростовано надані позивачем докази товарності господарської операції.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Укрянбуд" (виконавець) укладено договір на виконання робіт № 0970 від 05.07.2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своїми силами і засобами виконати якісно роботи по влаштуванню полімерного покриття підлоги типу "Кварц" (загальною площею 150 кв.м); влаштуванню полімерного покриття "Без пилу" (загальною площею 50 кв.м), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором (том 5 а.с. 230). Згідно пункту 9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що у виробничих цехах товариства передбачено спеціальне особливе підлоги, з метою влаштування якого і укладено договір на виконання робіт з ТОВ "Укрянбуд".

На виконання умов договору № 0970 від 05.07.2011 року ТОВ "Укрянбуд" виписало позивачу податкові накладні: № 44 від 15.07.2011 року на суму ПДВ 4461,30 грн. та № 45 від 19.07.2011 року на суму ПДВ 1722,85 грн. Зазначені податкові накладні надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки (том 7 а.с. 194).

Податкові накладні, виписані ТОВ "Укрянбуд", включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року (том 9 а.с. 207) та на підставі вказаних податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту липня 2011 року суму ПДВ - 6184,15 грн. (том 8 а.с. 136).

ТОВ "Укрянбуд" є юридичною особою та має право на здійснення таких видів діяльності: 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (том 7 а.с. 166-168). На час видачі податкових накладних та здійснення господарських операцій з позивачем у липні 2011 року ТОВ "Укрянбуд" зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ 100027396 анульовано лише 04.09.2012 року (том 10 а.с. 117).

Виконання робіт ТОВ "Укрянбуд" згідно договору № 0970 від 05.07.2011 року оформлено первинними документами бухгалтерського обліку, копії яких наявні у матеріалах справи: податкові накладні, акт приймання виконаних робіт за липень 2011 року форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, рахунками на оплату (том 5 а.с. 236-250).

Фактичне перерахування коштів на виконання умов договору № 0970 від 05.07.2011 року на суму 37104,89 грн., укладеного з ТОВ "Укрянбуд", здійснено у безготівковій формі та підтверджується копіями реєстрів клієнтських платежів (том 5 а.с. 251-252).

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Ягуар" (продавець) укладено договір поставки № 1566 від 14.03.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) за предметом, асортиментом, кількістю та за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (том 5 а.с. 218).

За умовами договору поставка товару здійснюється продавцем в строк, вказаний у рахунках-фактурах з моменту проведення покупцем попередньої оплати. Товар за даним договором постачається на умовах DDP м. Кременчук, склад покупця, згідно правил "Інкотермс", якщо іншого не передбачено в рахунку-фактурі або в додатку до даного договору. Даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2011 року.

Із пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що даний договір укладено з метою закупівлі мастила, яке необхідне для використання німецького виробничого обладнання.

На виконання умов договору поставки № 1566 від 14.03.2011 року ТОВ "Ягуар" виписало позивачу податкову накладну № 32 від 25.10.2011 на суму ПДВ 1462,67 грн. Зазначена податкова накладна надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки (том 7 а.с. 199).

Податкова накладна, виписана ТОВ "Ягуар", включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року (том 9 а.с. 116) та на підставі вказаної податкової накладної позивачем включено до складу податкового кредиту жовтня 2011 року суму ПДВ - 1462,67 грн. (том 8 а.с. 92).

ТОВ "Ягуар" є юридичною особою /том 7 а.с. 162-164/ та на час видачі податкової накладної та здійснення господарської операції з позивачем у жовтні 2011 року ТОВ "Ягуар" було зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ 100349483 з 06.09.2011 року (том 10 а.с. 118).

Отримання товару від ТОВ "Ягуар" згідно договору поставки № 1566 від 14.03.2011 року підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, копії яких наявні у матеріалах справи: рахунком - фактурою № СФ-3016 від 19.10.2011 року, податковою накладною № 32 від 25.10.2011 року, видатковою накладною № РН-0000083 від 09.11.2011 року, товарно-транспортною накладною (том 5 а.с. 219-223). Товар отриманий через працівника ОСОБА_2 згідно довіреності № 832, виданої 09.11.2011 р., про що зроблено запис в Журналі реєстрації довіреностей, копія витягу з якого наявна у матеріалах справи (том 10 а.с. 46); товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача згідно прибуткової накладної № 1317, що підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку 631, карткою рахунку 631, копії яких наявні у матеріалах справи (том 5 а.с. 225-228).

Фактичне перерахування коштів на виконання умов договору поставки № 1566 від 14.03.2011 року на суму 8776 грн., укладеного з ТОВ "Ягуар", здійснено у безготівковій формі та підтверджується копією реєстру клієнтських платежів (том 5 а.с. 224).

Між позивачем (покупець) та ПП "Таір-1" (продавець) укладено договір поставки № 1507 від 05.01.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) за предметом, асортиментом, кількістю та за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (том 6 а.с. 1).

10.01.2012 року між позивачем (покупець) та ПП "Таір-1" (продавець) укладено договір поставки № Т/38, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) за предметом, асортиментом, кількістю та за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець -прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (том 6 а.с. 2).

За умовами зазначених договорів, які є аналогічними, поставка товару здійснюється продавцем в строк, вказаний у рахунках-фактурах з моменту проведення покупцем попередньої оплати. Товар за даним договором постачається на умовах DDP м. Кременчук, склад покупця, згідно правил "Інкотермс", якщо іншого не передбачено в рахунку-фактурі або в додатку до даного договору.

Із пояснень позивача встановлено, що даний договір укладено з метою закупівлі канцелярських товарів, господарських товарів та інших товарів, які використовувалися позивачем у власні господарській діяльності.

На виконання умов договорів поставки № 1507 від 05.01.2011 року та Т/38 від 10.01.2012 року ПП "Таір-1" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 19496,81 грн., копії яких наявні у матеріалах справи (том 6 а.с. 230-250, том 7 а.с.1-39).

Зазначені податкові накладні надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано в акті перевірки (том 7 а.с. 133-134).

Податкові накладні, виписані ПП "Таір-1", включені позивачем до реєстрів виданих та отриманих пода ткових накладних та на підставі вказаних податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту відповідних періодів суму ПДВ в загальному розмірі 19496,81 грн. Копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 наявні у матеріалах справи.

ПП "Таір-1" є юридичною особою та має право на здійснення таких видів діяльності як 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним приладдям (том 7 а.с. 159-161). На час видачі податкових накладних та здійснення господарських операцій з позивачем у липні-грудні 2011 року та січні-травні 2012 року ПП "Таір-1" зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ № 23491231 анульовано лише 02.11.2012 року (том 7 а.с. 242, том 10 а.с. 116).

Отримання товару від ПП "Таір-1" згідно укладених договорів підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, копії яких наявні у матеріалах справи: рахунками - фактурами (том 6 а.с. 169-239), податковими накладними (том 6 а.с. 230-250, том 7 а.с.1-39) та видатковими накладними, які містять штамп-перепустку, про те, що зазначені у даних накладних матеріальні цінності перевірені та ввезені (внесені) на територію підприємства на автомашинах (том 6 а.с. 46-168).

Отриманий товар оприбутковано згідно прибуткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи.

У довідці про результати проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ПАТ "КРКФ "Рошен" та опрацювання встановлених ризикових операцій, яка є додатком № 3 до акту перевірки та його невід'ємною частиною, Кременчуцькою ОДПІ зафіксовано, що взаємовідносини з ПП "Таір-1" повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку підприємства (том 7 а.с. 233).

Фактичне перерахування коштів позивачем на виконання умов договорів поставки, укладених з ПП "Таір-1", здійснено у безготівковій формі та підтверджується копіями реєстрів клієнтських платежів (том 6 а.с. 3-45).

Між позивачем (покупець) та Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен" (продавець) укладено договір купівлі-продажу устаткування № 64 від 30.03.2011 року (том 5 а.с. 18-19), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нове устаткування, що не було в експлуатації, в комплектності, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. До даного договору складено додатки № 1 та № 2, копії яких наявні у матеріалах справи (том 5 а.с. 20-21).

Устаткування згідно додатків № 1 та № 2 до договору передано позивачу за актами прийму передачі устаткування від 31.03.2011 року та від 01.04.2011 року (том 5 а.с. 22-23).

23.05.2011 року між позивачем (покупець) та Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен" (продавець) укладено договір купівлі-продажу устаткування № 92 від 12.05.2011 року (том 10 а.с. 36-37), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нове устаткування, що не було в експлуатації, в комплектності, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

До даного договору складено додаток № 1 (том 10 а.с. 38), устаткування згідно якого передано позивачу 12.05.2011 року, що підтверджується актом прийому-передачі устаткування від 12.05.2011 року (том 10 а.с. 39).

01.07.2011 року позивачем введено в експлуатацію обладнання нової лінії цеху № 3, про що складено акт від 01.07.2011 року, копія якого наявна у матеріалах справи (том 5 а.с. 48-50).

Наказом від 07.2011 року № 05-ос "Про встановлення строку корисного використання нових основних засобів в липні 2011 року" у зв'язку з введенням в експлуатацію основних засобів, встановлено з 01.08.2011 року строки корисного використання основних засобів згідно переліку (том 5 а.с. 51-52).

З матеріалів справи вбачається, що вказане обладнання використовувалося позивачем для виробництва цукерки на основі дрібнокристалічної помади "Помадка Рошен" з метою виконання зобов'язань за укладеним з ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" договором № 4/08 від 01.01.2008 року з урахуванням додатків про внесення до нього змін від 01.02.2008 р., від 30.12.2008 р., від 30.12.2009 р. та додаткової угоди № 1 від 01.04.2011 р. (том 5 а.с. 24-34).

За умовами вказаного договору, позивач (виконавець) із давальницької сировини ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" (замовник) зобов'язується виконати роботи по виготовленню продукції та надати супутні цим роботам послуги, а замовник зобов'язується прийняти продукції та оплатити виконані роботи (враховуючи вартість використаних матеріалів виконавця).

Згідно доповнень до договору № 4/08 від 01.01.2008 року (том 5 а.с. 45-47), позивач у липні 2011 року, серпні 2011 року та вересні 2011 року зобов'язувався виконати згідно умов договору роботу по виготовленню продукції відповідно до наведеного асортименту та вартості послуг переробки, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її.

Із пояснень позивача вбачається, що з жовтня 2011 року на ПАТ КРКФ "Рошен" не виробляється цукерка "Помадка "Рошен", у зв'язку з відсутністю попиту на даний вид продукції, що пов'язано із високим вмістом цукру та малим строком зберігання (чотири місяці) цукерок (том 10 а.с. 44), тому актом про тимчасове виведення основних засобів з виробничого процесу та їх консервації, було виведено з експлуатації основні фонди згідно переліку, про що складено акт від 30.09.2011 року (том 5 а.с. 55-56).

Разом з тим, протягом серпня 2011 року та вересня 2011 року позивачем нараховувалася амортизація на основні засоби, що були введені в експлуатацію у липні 2011 року та використовувалися для виробництва цукерки "Помадка "Рошен" з давальницької сировини ДП "Кондитерська корпорація "Рошен".

Із пояснень позивача встановлено та не заперечується відповідачем, що з жовтня 2011 року амортизація на вказані основні засоби позивачем не нараховувалася.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом липня 2011 року позивачем виконано роботи по виробництву цукерки "Помадка Рошен" на суму 504349,76 грн.; протягом серпня 2011 року - на суму 1629190,77 грн.; протягом вересня 2011 рок - на суму 1638529,53 грн., про що зафіксовано у акті перевірки (том 7 а.с. 187).

Отже, відповідач зменшив суму нарахованої амортизації на загальну суму вартості виконаних позивачем робіт по виробництву цукерки "Помадка Рошен" в розмірі 3772070,06 грн. та вважає, що різниця на суму 1808364,0 грн. включена позивачем до складу валових витрат у порушення п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається , що наказом ПАТ КРКФ "Рошен" № 101/11 від 14.04.2011 року "Про облікову політику на 2011 рік" встановлено, що амортизація основних засобів у 2011 році нараховується із застосуванням методу зменшення залишкової вартості за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Приймання-передача основних засобів зі складу технічних матеріалів у цех № 3 оформлена відповідними актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, копії яких наявні у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено, що облік вартості, яка амортизується, ведеться позивачем за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів.

Позивачем надано до суду розрахунки нарахованої амортизації, згідно яких протягом серпня-вересня 2011 року на вказані основні засоби позивачем нараховано амортизацію в загальній сумі 5580546,64 грн. (том 10 а.с. 131-134).

Як вбачається з карток основних засобів за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року (том 10 а.с. 135-179) амортизація на основні засоби нараховувалася позивачем за методом зменшення залишкової вартості, що відповідає вимогам ст. 145 Податкового кодексу України та пункту 6 наказу ПАТ КРКФ "Рошен" № 101/11 від 14.04.2011 року "Про облікову політику на 2011 рік".

Пунктом 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як вбачається з акту перевірки, доходи від виконання робіт по переробці давальницької сировини, що полягали у виготовленні позивачем для ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" цукерки "Помадка "Рошен" з використанням основних засобів, по яким у серпні-вересні 2011 року нараховувалася амортизація, були визнані у 3 кварталі 2011 року на суму 3772070,06 грн. (том 7 а.с. 187).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено , що позивачем віднесено у 3 кварталі 2011 року до складу витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суму нарахованої у 3 кварталі 2011 року амортизації на основні засоби, тобто у тому ж податковому періоді, у якому визнано доходи від реалізації послуг по виготовленню цукерок.

Крім того, відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Положеннями пункту 17 наказу ПАТ КРКФ "Рошен" № 101/11 від 14.04.2011 року "Про облікову політику на 2011 рік" встановлено, що у податковому обліку всі витрати, які виникли у звітному місяці і відносяться до виробничої собівартості та інші витрати звичайної діяльності підприємства розраховуються та включаються в повну собівартість підприємства пропорційно до бази розподілу - основної заробітної плати працівників, зайнятих у виробництві.

Таким чином, у відповідності до наказу ПАТ КРКФ "Рошен" № 101/11 від 14.04.2011 року "Про облікову політику на 2011 рік" розподіл амортизації (як постійної складової) у собівартості проводився загальною сумою, пропорційно до бази розподілу.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ «Тікі Трейлер» , з ТОВ "Укрянбуд", з ТОВ "Ягуар", з ПП "Таір-1", з Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен" підтвердженні первинними документами , мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту та сформовано валові витрати .

Посилання відповідача на висновки акту від податкового органу щодо перевірки контрагентів позивача, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Посилання податкового органу на неможливість виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов'язань в силу відсутності за їх місцезнаходженням не може бути беззаперечним доказом відсутності суб"єкта господарювання за його місцезнаходженням та доказом неможливості виконання останнім своїх договірних зобов'язань.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (том 7 а.с. 166-168) до ЄДР лише 03 вересня 2012 року було внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, тоді як податкові накладні, виписані ТОВ "Укрянбуд" у липні 2011 року, внесено записи про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Ягуар" 10.06.2011 року, 12.04.2012 року, 18.09.2012 року (том 7 а.с. 164), 18 жовтня 2012 року було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП "Таір-1" та лише 31.10.2012 року внесено інформацію про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (том 7 а.с. 161).

Натомість, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 25 лютого 2010 року до ЄДР було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Укрянбуд" (том 7 зворот а.с. 167).

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що станом на момент видачі податкових накладних ТОВ "Укрянбуд" , ТОВ "Ягуар" та ПП "Таір-1" було відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат і нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат та сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0013832301/2102, № 0013862301/257, № 0013842301/2103 , № 0013852301/256 , № 0013832301/2102 від 17 грудня 2012 року, № 0013862301/257 від 17 грудня 2012 року, № 0013842301/2103 від 17 грудня 2012 року, № 0013852301/256 від 17 грудня 2012 року не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 816/1876/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.