Постанова № 37582884, 05.03.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 809/4021/13-a

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення податкового боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 24 472,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету самостійно узгоджених грошових зобов'язань з збору за спеціальне використання лісових ресурсів на загальну суму 24 472,75 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув. На адресу суду позивачем надіслано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» (далі - ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат») 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. Л.Ребета, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6-9).

Сколівський військовий лісгосп є структурним підрозділом вказаного підприємства та взятий на облік як платник податків державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сколівському районі) 13.01.2005 року за №155, що підтверджується довідкою від 30.10.2013 року за №4710/1. Платником податків та зборів, встановлених законом, є ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (а.с. 10).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з припису норми пп. 14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2011 року), орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. Така сума грошового зобов'язання або пені вважається узгодженою.

Згідно поданого Стрийською ОДПІ розрахунку у відповідача станом на 29.10.2013 року наявний новостворений податковий борг за період з 19.11.2012 року по 29.10.2013 року в розмірі 24472,75 грн., зокрема: - платіж 13010100 (збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок) нарахованої платником самостійно Розрахунок № 1300000238 від 07.02.2013 термін сплати 19.02.2013 року в сумі - 7917,0 грн; Розрахунок № 1300020434 від 08.08.2013 термін сплати 19.08.2013 року в сумі - 5016,50 грн. - платіж 13010200 (збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення) нарахованої платником самостійно Розрахунок № 37441 від 07.11.2012 термін сплати 19.11.2012 року в сумі - 1624,0 грн; Розрахунок № 1300000238 від 07.02.2013 термін сплати 19.02.2013 року в сумі - 6712,25 грн., Розрахунок № 1300020434 від 08.08.2013 термін сплати 19.08.2013 року в сумі - 3203,0 грн.,(а.с.12).

Отже, сума грошових зобов'язань відповідача з збору за спеціальне використання лісових ресурсів в розмірі 24 472,75 грн., є узгодженою та являються його податковим боргом.

До 01.01.2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач надсилав платнику податкову першу податкову вимогу № 1/59/88 від 24.02.2009 року та другу податкову вимогу № 2/88/118 від 06.04.2009 року (а.с.19 та зворотній бік а.с.19). Доказів оскарження даних вимог суду не надано.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

П.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 ПК України передбачено право податкового органу звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08033772), на користь бюджету податковий борг в сумі 24 472 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 75 коп. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.