Ухвала суду № 37582536, 12.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №812/9772/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 р. у справі № 812/9772/13-а за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням № 1458 від 30.07.2013 року до ДП "Антрацит" з боку відповідача застосовані штрафна санкція та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 707577,56 грн., в тому числі штраф у розмірі 508310,66 грн., пеня - 199266,90 грн.

Ці штрафні санкції та пеня нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску за лютий 2013 року у розмірі 5083106,60 грн.

ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" надано УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску 19.03.2013 року - за лютий 2013 року.

Відповідно до звіту за лютий 2013 року ДП "Антрацит" нараховано до сплати у лютому 2013 року єдиний внесок у розмірі 5083106,60 грн.

Платіжними дорученнями № № 62,63 від 13.03.2013 року, №№ 96,97,108,109,110, 111 від 14.03.2013 р., № № 132 ,133 від 26.03.2013, № № 84, 85, 90, 156-161, 178, 179, 208 від 29.03.2013 року на загальну суму 5085844,10 грн. Державним підприємством "Антрацит" сплачений єдиний внесок за лютий 2013 року, про що зазначено у розділі : "Призначення платежу" платіжних доручень.

Сплата ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" сум єдиного внеску за лютий 2013 року також підтверджується постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року по справі № 812/3863/13-а.

Станом на 28.03.2013 року заборгованість з єдиного внеску за лютий 2013 року за ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" відсутня, а тому спірне рішення є незаконним.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 р. у справі № 812/9772/13-а позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 707577,56 грн.

Не погодившись з вказаною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, вказуючи, що позивачем сплачено єдиний внесок без врахування календарної черговості виникнення боргу, скасована же вимога по адміністративній справі № 812/3863/13-а скасована як виконавчий документ, проте заборгованість за підприємством залишилась. Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2013 року припинено провадження у справі № 913/124/13-г про банкрутство ДП «Антнрацит», тому зарахування коштів у порядку календарної черговості є правомірним. Просить скасувати постанову суду першої інстанції у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відокремлений підрозділ "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2011 року. Відокремлений підрозділ належить до платників збору відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " (далі - Закон № 2464-VI).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1458 від 30.07.2013 до ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" застосовано штрафні санкцій у сумі 508310,66 грн. та нарахована пеня - 199266,90 грн. за період з 28.03.2013 по 31.05.2013 (а.с. 7).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 27494/09-10 від 16.10.2013 скарга Державного підприємства "Антрацит" на рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1458 від 30.07.2013 залишена без розгляду (а.с. 6).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 28.03.2013 до 31.05.2013 року становить від 32 до 64 днів. (а.с. 7 зворотній бік)

ВП "Шахта "Партизанська" ДП "Антрацит" 19.03.2013 подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 5 083 106,60 грн. (рядок 8 звіту) (а.с.10-13).

Платіжними дорученнями № № 62,63 від 13.03.2013 року (а.с. 92,93), №№ 96 (а.с.23,94), 97 ( а.с.27,95), 108 (а.с. 32,96), 111 (а.с .31, 97) від 14.03.2013 р., № № 132,133 від 26.03.2013 (а.с.98,99), № № 84, 85, 90, 156-161 (а.с. 21, 24, 28,100 -108), 178 (а.с. 20, 109), 186, 208 (а.с. 29, 110, 111) від 29.03.2013 року на загальну суму 5089050,96 грн., тобто в повному обсязі, Державним підприємством "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за лютий 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень.

Суми внесені в рахунок погашення єдиного внеску за лютий 2013 року платіжними дорученнями № № 84, 85, 90, 156-161 (а.с. 21, 24, 28, 100 -108), 178 (а.с. 20, 109), 186, 208 (а.с. 29, 110, 111) від 29.03.2013 з порушенням строку, передбаченого чинним законодавством, на один день, проте суд не наділений повноваженнями розраховувати штрафні санкції та пеню, та не повинен підміняти органи Пенсійного фонду України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі № 812/3863/13-а (а.с. 34-36), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року (а.с.113-114) скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 04 квітня 2013 року № Ю - 572 (а.с. 24-25)

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП "Антрацит" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-12 (далі - Закон № 2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди: конкурсну та поточну заборгованість.

А тому, починаючи з 9 січня 2013 року, погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З аналізу вищенаведених положень слідує, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи вищевказане, для з'ясування питання щодо законності рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму, необхідно встановити наявність у ДП "Антрацит" поточної заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.04.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі № 812/3863/13-а (а.с. 34-36), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року (а.с. 113-114), встановлено, що "позивач належним чином здійснював свої зобов'язання перед відповідачем після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме в повному обсязі сплатив єдиний внесок за січень 2013 року та лютий 2013 року".

Постановою суду від 16.08.2013 року встановлено, що станом на 04.04.2013 заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за ВП "АРМЗ" ДП "Антрацит" була відсутня.

Формування та надіслання вимоги про сплату боргу є обов'язком органів доходів і зборів у випадку наявності у платника на кінець звітного базового періоду недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на 01.04.2013 року позивач не мав заборгованості зі сплати єдиного внеску, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили, а сплата позивачем єдиного внеску за лютий 2013 року підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Таким чином, у відповідача не було підстав для прийняття оскарженого рішення.

Підставою до зазначеного висновку стали відповідні рішення першої та другої інстанції у справі № 812/3863/13-а обґрунтовані тим, що зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску зараховано в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 року є протиправним. Зазначені обставини підтверджуються постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року по справі № 812/3863/13-а.

Встановлені обставини, підтверджують, що відповідач штучно створив поточну заборгованість за лютий 2013 року, і у подальшому кожен поточний місячний платіж, який сплачувався позивачем у повному обсязі, зараховувався в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені створеної таким чином за попередній місяць, при тому, що в платіжних документах позивачем зазначалося цільове призначення платежів.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що підставою к прийняттю перелічених рішень стало порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Антрацит" за наслідками чого ухвалою господарського суду Луганської області від від 11.03.2013 року у справі № 913/124-13-г визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 36 503 908,88 грн., введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борисову М.А., зобов'язано кредитора здійснити публікацію в газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство, зобов'язано розпорядника майна Борисову М.А. подати до суду не пізніше 29.04.2013 реєстр безспірних грошових вимог кредиторів для розгляду та затвердження, складений відповідно до вимог п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та письмово повідомити кредиторів щодо грошових вимог до яких будуть заперечення боржника про час і місце розгляду справи у попередньому засіданні суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року апеляційну скаргу Прокурора міста Луганська, м. Луганськ в інтересах держави в особі Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 року у справі № 913/124/13-г залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 року у справі № 913/124/13-г залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи фактичні обставини справи судом першої інстанції не досліджені всі фактичні обставини справи проте, це не призвело до невірного вирішення спору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2013 року у справі № 913/124/13-г касаційну скаргу заступника прокурора Луганської області задоволено, касаційну скаргу Державного підприємства "Антрацит" задоволено частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 та ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013 у справі № 913/124/13-г скасовано.

Провадження у справі № 913/124/13-г про банкрутство Державного підприємства "Антрацит" припинено.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що на час винесення судом першої інстанції постанову від 03 лютого 2014 р. у справі № 812/9772/13-а набрала чинності постанова Вищого господарського суду України від 19.12.2013 року яка припинила банкрутство Державного підприємства "Антрацит", одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на час окремої конкретної дії, а саме прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 707577,56 грн. діяв мораторій.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи ухвалені рішення за адміністративною та господарською справою описаних вище, враховуючи принцип верховенства права та законності, колегія суддів приходить до висновку, що на момент вчинення окремої процесуальної дії, тобто прийняття оскаржуваємої вимоги діяв мораторій, а тому дії відповідача щодо перерозподілу грошових коштів на попередні періоди підчас дії мораторію є неправомірними.

Колегія суддів також зазначає, що скасування рішення від 30.07.2013 року № 1458 винесеного до припинення процедури банкрутства не позбавляє пенсійний фонд прийняти рішення про стягнення заборгованості вже після 19.12.2013 року тобто, після припинення процедури банкрутства, оскільки згідно з частиною 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 р. у справі № 812/9772/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін