Рішення № 37582400, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24189/13

04.03.14

За позовом Публічного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд”

до Державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій”

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Представники сторін: не з’явились.

Суть спору:

12 грудня 2013 року Публічне акціонерне товариство “Холдингова компанія “Київміськбуд” (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій” (відповідач) заборгованості за угодою про пайову (дольову) участь по освоєнню земельної ділянки по проспекту Відрадному, 42 (вулиця Качалова, 3) міста Києва № 05 від 07 вересня 2005 року в сумі 80 177,28 грн. (вісімдесят тисяч сто сімдесят сім гривень 28 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що угода від 07.09.2005 року № 05 про пайову (дольову) участь по освоєнню земельної ділянки по проспекту Відрадному, 42 (вул. Качалова, 3) у Солом'янському районі міста Києва визнана в судовому порядку недійсною, однак позивач за вказаною угодою поніс витрати, які останній, посилаючись на приписи ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України та ст. 216 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2014 року розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.01.2014р.

Розпорядженням від 28.01.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/24189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” до Державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій” про стягнення грошових коштів, для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв’язку із перебуванням судді Коткова О.В на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року справу № 910/24189/13 прийнято до провадження судді Пригунової А.Б., розгляд справи призначено на 04.03.2014 року о 10:30.

Розпорядженням від 31.01.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/24189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” до Державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій” про стягнення грошових коштів, для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року справа № 910/24189/13 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати справу в судовому засіданні 04.03.2014р. о 10:30.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2005 року між Державним підприємством “Управління капітального будівництва та інвестицій” (далі по тексту – Сторона 1) та Акціонерним товариством холдингова компанія “Київміськбуд” (по тексту – Сторона 2) було укладено угоду № 05 про пайову (дольову) участь по освоєнню земельної ділянки по проспекту Відрадному, 42 (вулиця Качалова, 3) міста Києва (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Угода або Договір).

В п. 1.1. Угоди, надано визначення терміну “Ділянка”- частина земної поверхні з установленими межами та визначеними щодо неї правилами орієнтовною площею 9,9 га, яка розташована по проспекту Відрадному, 42 (вулиця Качалова, 3) у Солом’янському районі м. Києва, схема якої наведена у додатку № 3 до цієї Угоди і яка підлягає відведенню для будівництва Стороні 1 рішенням Київської міської ради.

У відповідності до умов Угоди (п. 2.1), предметом цієї Угоди є дольова (пайова) участь Сторін у будівництві Об’єкту на земельній ділянці орієнтовною площею 9,9 га, яка розташована по проспекту Відрадному, 42 (вулиця Качалова, 3) у Солом’янському районі міста Києва.

Позивач зазначає, що за Угодою, яка визнана в судовому порядку недійсною, Сторона 2 понесла витрати в розмірі 80 177,28 грн., а тому позивач і просить суд стягнути з відповідача відповідну суму понесених ним витрат зважаючи на те, що у разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом, що кореспондує до ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України та ст. 216 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 07 вересня 2005 року між сторонами укладено угоду № 05 про пайову (дольову) участь по освоєнню земельної ділянки по проспекту Відрадному, 42 (вулиця Качалова, 3) міста Києва.

Згідно положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2012р. у справі № 9/425 за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України та 2) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до: 1) Державного підприємства Міністерства оборони України "Управління капітального будівництва та інвестицій", 2) Акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд" про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012р., визнано недійсною з моменту укладення угоду № 05 про пайову (дольову) участь по освоєнню земельної ділянки по проспекту Відрадному, 42 (вулиця Качалова, 3) міста Києва від 07.09.2005 року, укладену між Державним підприємством “Управління капітального будівництва та інвестицій”та Акціонерним товариством холдингова компанія “Київміськбуд” (копія рішення міститься в справі).

У відповідному судовому рішенні судом зазначено про висновок суду в частині усної заяви Акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд" про застосування наслідків недійсності правочину, заявленої в судовому засіданні 26.01.2012 року, у відповідності до якої останній просить суд в порядку проведення реституції за оскаржуваною угодою повернути йому кошти у розмірі 80 177,28 грн., сплачені ним на виконання Угоди згідно платіжного доручення № 1512 від 04.08.2006 року, згідно якого вказано, що суд не вбачає підстав для застосування наслідків недійсності правочину за угодою № 05 від 07.09.2005р., оскільки витрати понесені відповідачем-2 відносяться до витрат за фактичне користування земельною ділянкою, а отже не можуть бути повернуті йому в порядку реституції. Зазначена позиція суду узгоджується з п. 2.29. постанови Пленуми Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. N 6.

Таким чином, встановленими у рішенні господарського суду є факти щодо відсутності підстав для застосування наслідків недійсності правочину за угодою № 05 від 07.09.2005р. в частині порядку проведення реституції за оскаржуваною угодою та повернення відповідачу-2 коштів у розмірі 80 177,28 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 06.03.2012р. у справі № 9/425 факти щодо відсутності підстав для застосування наслідків недійсності правочину за угодою № 05 від 07.09.2005р. в частині порядку проведення реституції за Угодою та повернення відповідачу-2 коштів у розмірі 80 177,28 грн., суд, дослідивши матеріали справи в цілому, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за угодою, як застосування наслідків недійсності правочину в розумінні ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України та ст. 216 Цивільного кодексу України, за вказаних позивачем в позовній заяві б/н б/д підстав, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.03.2014р.

Суддя О.В. Котков