Рішення № 37582288, 11.03.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2014 Справа № 5008/299/2011

За позовом Військового прокурора Ужгородського гарнізону, м. Ужгород в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачева, м. Мукачево

до відповідача Виноградівської міської ради , м. Виноградів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Євроальфа", м. Вигорадів

та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Форт Нокс", м.Дніпропетровськ,

про визнання нечинним рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству " АК"Альфа",

Суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача (Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачева):

від відповідача:

від третьої особи (дочірнє підприємство „АК Альфа"):

третьої особи (ТОВ "Форт Нокс"):

У засіданні суду прийняв участь прокурор військової прокуратури Ужгородського гарнізону Продан О.С.

СУТЬ СПОРУ: Військовим прокурором Ужгородського гарнізону, м. Ужгород заявлено позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу міста Мукачева, м. Мукачево до Виноградівської міської ради , м. Виноградів за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Євроальфа", м. Вигорадів та ТОВ "Форт Нокс", м. Дніпропетровськ про визнання нечинним рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству „ АК"Альфа".

Військовий прокурор Ужгородського гарнізону звернувся до суду з позовом до Виноградівської міської ради про визнання нечинним рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству "АК Альфа".

Як на підставу позовних вимог позивач посилається зокрема на те, що Міністерством оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки військового призначення не приймалося.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи про те, що оспорюване рішення прийняте за наявності достатніх повноважень та компетенції органу місцевого самоврядування відповідно до чинного на момент його прийняття законодавства.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду через неподання позивачем витребуваних доказів.

Дане клопотання відхиляється судом оскільки не подані прокурором документи не є такими доказами без яких розгляд справи є неможливим, з огляду на те, що предметом позовних вимог є визнання нечинним рішення Виноградівської міської ради Закарпатської області від 06.12.2001 року у зв'язку з порушенням порядку передачі земель оборони у власність органів місцевого самоврядування.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроальфа" подано через канцелярію суду лист від 21.01.14р. № 021/01-14 згідно із яким останнім повідомлено суд про зміну найменування дочірнього підприємства „АК Альфа" закритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Альфа" на ТОВ "Євроальфа" (код 31589795).

Таким чином ТОВ "Євроальфа" є правонаступником дочірнього підприємства „АК Альфа" закритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Альфа", яку було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Також третьою особою подано суду заяву про застосування строку позовної давності по даній справі з посиланням на ст. 71 ЦК Української РСР, у зв'язку із чим ТОВ "Євроальфа" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У попередніх судових засіданнях оголошувалися перерви у відповідності до ст. 77 ГПК України та з огляду на положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

Згідно довідки - доповіді заступника Міністра оборони України по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 10.06.1998р. №133/1021, яка погоджена з Міністром оборони України, згідно із директивою Міністра оборони України від 26.01.98 №115/1/033-852, 1197 і 3166, з метою залучення додаткових коштів в Державний бюджет України - склади пального Західного оперативного командування, які розміщені в т.ч. в Закарпатській області, розформовуються, за своїм призначенням і технічним станом інтересу для Збройних Сил не представляють та підлягають реалізації у народне господарство на конкурсній основі через організації, що уповноважені Урядом здійснювати реалізацію майна Збройних Сил України на внутрішньому ринку.

Згодом, 29 грудня 1998р. між корпорацією „Укрінмаш" Міністерства промислової політики України (Продавцем), на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98р. №2012 та договору - доручення від 12.06.96р. №136/38/414-Т з Міністерством оборони України (Міністерством) та закритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Альфа„ (найменування змінено на ТОВ "Євроальфа") (Покупцем) було укладено договір купівлі - продажу від №ЮД-264, згідно з умовами якого Продавець за дорученням Міністерства і на виконання Закону України „Про державний бюджет на 1999р." (п.1 ст.2, ст.3), продав на конкурсній основі (протокол від 28.12.1998р. №2), а Покупець купив надлишкове майно Міністерства, а саме: склад пального, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Виноградів, в/ч 74898(п.1.1). Майно об'єкта включає в себе всі його будівлі, споруди, обладнання, та інше, згідно з переліком, визначеним в Додатку №1 до договору. Пунктом 1.4 договору передбачено, що право власності на відчужене майно переходить до Покупця на підставі договору після повного виконання розрахунків та підписання Акту прийому - передачі майна.

На виконання умов договору купівлі -продажу, на підставі Акту прийому-передачі від 01.08.2001р. та додатків до нього, майно 852 бази пального (військове містечко №25 м. Виноградів, в/ч 74898) Західного оперативного командування було передано у власність ЗАТ „АК „Альфа". Право власності ЗАТ „АК „Альфа" на вказаний майновий комплекс підтверджується також виданим, на підставі розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації, свідоцтвом від 04.10.2001р. №585 (Т-1 а.с.41).

Виходячи з листа командира військової частини А0125 голові Виноградівської міської ради від 02.08.2001р. №136/1459 в рамках реформування Збройних Сил України, згідно з договором купівлі - продажу від 29.12.1998р. №ЮД-264 та актом прийому - передачі від 01.08.2001р., разом з майном складу ЗАТ „АКБ „Альфа" передана і земельна ділянка, на якій розташований склад пального. Листом командира в/ч А0125 президенту ЗАТ „АК „Альфа" від 02.08.2001р. №136/1457 було направлено правовстановлюючі документи стосовно передачі колишньої 852 бази пального Західного оперативного командування у власність ЗАТ „АК „Альфа", в т.ч. Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗК №000691.

На підставі вищенаведеного, 06.12.2001 р. Виноградівською міською радою на 19 сесії ХХІІІ скликання прийнято рішення "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству „АК „Альфа", яким органом місцевого самоврядування припинено право постійного користування на земельну ділянку площею 30,6га, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Ардовецька, 25, наданої для потреб оборони, визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗК №000691 реєстровий №91; переведено згадану земельну ділянку в землі запасу міської ради; надано ДП „АК „Альфа" закритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Альфа" на умовах оренди строком на 10 років з правом викупу земельну ділянку площею 28,9 га в районі вул. Ардовецької, 199 для виробничої діяльності та зобов'язано заступника гендиректора ДП "АК Альфа" укласти договір оренди на землю з міською радою. Як вбачається із матеріалів справи, одинді земельні ділянки є складовими права землекористування, яким було наділена військова частина 74858, і яке було припинене в силу прийняття органом місцевого самоврядування спірного акту.

Вказане рішення прийнято органом місцевого самоврядування на підставі ст.ст. 1,8, 10, 19, 24, ч. 3 ст. 27 ЗК України. Отже, як вбачається із самого змісту оскаржуваного акту, підставою для припинення права землекористування відповідачем обрано обставини, які породжують можливість засотосування ст.27 ЗК України (в редакції 1990 року). Це в свою чергу і є правовою підставою винесення оспорюваного акту.

Разом з тим, статтею 27 діючого на момент прийняття оспорюваного рішення Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ (Земельний кодекс Української РСР від 18 грудня 1990 р., назва якого у подальшому була змінена на Земельний кодекс України, введений у дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року №562-XII "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" із наступними змінами та доповненнями) передбачений виключний перелік підстав для припинення права користування землею. Наведеною статтею чітко унормовано, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки; закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; нераціонального використання земельної ділянки; використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; використання землі не за цільовим призначенням; невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Окремо слід зайважити, що ст. 27 згаданого кодексу передбачено, що право користування землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу тобто у разі, коли купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок.

Застосованою відповідачем ч. 3 ст. 27 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, на яку він посилається як на підставу для припинення права користування земельною ділянкою, встановлено, що таке право припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

У ході судового розгляду спору суд неодноразово зобов'язував відповівдача надати суду документи на підтвердження існування факту, правовим наслідком яких є можливість застосування ст.27 ЗК Української РСР (1990р.) при прийнятті оспорюваного рішення. Так, у обгрунтування правомірності та підставності оспорюваного акту від відповідача вимагалось надати суду докази припинення військової частини №74858 на момент прийняття цього акту. Документи, що свідчать про припинення землекористувача є обов'язковими при вирішення органом місцевого самоврядування питання припинення землекористування; без них підстав для застосування ст.27 ЗК Української РСР немає, а акт - не є нормативно обгрунтованим та документально підтвердженим.

Документів, витребуваних судом відповідач не подав та не поясним причин їх відсутності. За таких обставин, факт припинення особи користувача на момент винесення оспореного рішення, як юридичного явища, матеріали судовим розглядом справи не встановлено. Не надав таких відомостей і позивач.

Зважаючи на наведене вище, суд не знаходить правових підстав для висновку про правомірність, обгрунтованість та законність дій відповідача при винесенні рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству „ АК"Альфа".

Обгрунтовуючи у засіданні суду підстави винесення оскаржуваного рішення, як видно із його пояснень, відповідач зіслався на те, що підставою для прийняття ним оспорюваного рішення слугувала заява заступника гендиректора ДП "АК Альфа" та додані до неї документи, а саме: договір купівлі-продажу № ЮД-264 від 29.12.98р. з додатком, акт прийому-передачі бази пального та додатки до нього, свідоцтво про право особистої власності на майновий комплекс та схематичний план військового містечка №25. Однак таке твердження прямо суперечить мотивації самого рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству „ АК"Альфа", та в якості правової підстави - ст.27 ЗК України (в редакції 18.12.1990р.).

Досліджуючи обставини спору та обгрунтування відповадачем заперечення позову, судом додатково досліджено можливість застосування у спірній ситуації правила ст. 32 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, якою встановлений особливий порядок вилучення земель для державних і громадських потреб.

Крім того, з огляду на суть заперечення відповідача, судом піддано правовому дослідженню означене заперечення на зроблено наступні висновки: Статтею 29 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ встановлений порядок припинення права власності на землю та право користування земельною ділянкою, згідно із яким припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Згідно із ст. 31 вказаного кодексу вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Вимогами ст. 10 ЗУ "Про оборону України" ст. ст. 3, 10 ЗУ "Про Збройні Сили України" встановлено, що Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади і військового управління, забезпечує використання, відповідно до законодавства земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил.

Особливості передачі та надання згоди на вилучення земельних ділянок, наданих для потреб Збройних Сил України, визначенні "Положенням про порядок надання в користування земель для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483.

Так, згідно п.п.44, 45, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", згода на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовується Збройним Силами України, вилучення, зміну цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень). Передачу землі (земельних ділянок) органам місцевого самоврядування, у разі згоди Міністра оборони України, здійснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

Оскільки доказів наявності рішення Міністерства оборони України про надання згоди на вилучення земельної ділянки військового призначення не подано, суд констатує, що спірна земельна ділянка безпідставно вилучена з постійного користування Збройних Сил України.

Отже, із урахуванням наявних у справі матеріалів, пояснень учасників судових засідань та норм чинного законодавства, яке регламентує правові відносини у спірній ситуації, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству „АК „Альфа", та, відповідно, визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК №000691 реєстровий №91; переведення земельної ділянки в землі запасу міської ради; надання ДП „АК „Альфа" закритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Альфа" на умовах оренди строком на 10 років з правом викупу земельної ділянки площею 28,9 га в районі вул. Ардовецької, 199 для виробничої діяльності та зобов'язання заступника гендиректора ДП "АК Альфа" укласти договір оренди на землю з міською радою.

Відповідно до 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, оскільки вказане рішення суперечить вимогам законодавства, зокрема ст.ст.27, 29, 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ та порушує право позивача на користування земельною ділянкою, його слід визнати нечинним.

Таким висновок суду також грунтується також і на тому, що чинність рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству „ АК"Альфа" не можна вважати припиненою, внаслідок реалізації цього рішення конеретними особами, оскільки юридична чинність індивідуального акту - це дія такого акту в часі і, що найголовніше, - можливість застосування такого акту. З урахуванням наведеного, чинність індивідуального акту припиняється скасуванням, а не його правовою задавненістю чи реалізацією правових наслідків. Саме тому, виконання оскаржуваного акту не передбачає втрату його властивостей і, відповідно, не свідчить про припинення чинності цього акту ні в цілому, ні в частині.

Щодо заяви третьої особи ТОВ "Євроальфа" про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР встановлює, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Як зазначалось вище, рішення Виноградівської міської ради прийнято 06.12.2001р. в період дії Цивільного кодексу УРСР. Разом із тим, відповідно до частини 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004, тобто до спливу позовної давності - 06.12.2004 р.

Частиною 1 п. 4 ст. 268 ЦК України в редакції, яка діяла в момент звернення прокурора з позовом (17.03.11р.) визначено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

За таких обставин заява про застосування позовної давності залишається без задоволення, оскільки на момент звернення з даним позовом до суду позовна давність не поширювалася на вимогу про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, позов підлягає до задоволення судом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2.Визнати нечинним рішення Виноградівської міської ради від 06.12.2001р. "Про припинення права користування на земельну ділянку в/ч 74858 та надання її дочірньому підприємству " АК"Альфа"

3. Стягнути з Виноградівської міської ради (м. Виноградів, пл. Миру, 5, код 04053677) в доход державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 85 грн. судових витрат.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2014р.

Суддя Йосипчук О.С