Постанова № 37582063, 05.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/899/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясокісткового борошна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 13389,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясокісткового борошна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 13389,20 грн., в обґрунтування якого зазначило наступне.

В управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі зареєстровано як платника страхових внесків Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м'ясокісткового борошна. Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період грудень 2013 року та січень 2014 року на загальну суму 13389,20 грн., відповідач повинен був добровільно в термін до 25 грудня 2013 року та до 25 січня 2014 року відшкодувати суму витрат. У зв'язку з невідшкодуванням зазначених сум, станом на 10.02.2014 за відповідачем рахується борг по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період грудень 2013 року та січень 2014 року на загальну суму 13389,20 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява, в якій зазначено, що відповідач визнає заборгованість в повному обсязі та справу просить розглянути без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м'ясокісткового борошна знаходиться на обліку в УПФУ в Новопсковському районі Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.15).

Управлінням Пенсійного фонду України були сформовані та отримані відповідачем розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 2 на загальну суму 13389,20 грн. (а.с.7,8,11,13).

Відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 13389,20 грн., що підтверджено розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Окрім того, судом встановлено, що розрахунки суми до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій отримувалися особисто уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписами уповноваженої особи на поштових повідомленнях про вручення поштових відправлень. (а.с.6-13).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі -Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунок у судовому порядку, фактично узгодив такий розрахунок. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та визнані відповідачем в повному обсязі суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясокісткового борошна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 13389,20 грн. - задовольнити.

Стягнути з Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясокісткового борошна (код ЄДРПОУ 00698087, місцезнаходження: 92322, Луганська область, Новопсковський район, смт. Білолуцьк) на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792583, місцезнаходження: 92303, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Айдарська, 13) заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 13389,20 грн. (тринадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 11 березня 2014 року.

Суддя Є.О. Кисельова