Ухвала суду № 37581388, 13.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/2341/13-к Головуючий у І інстанції Рудик Ю.В.Провадження № 11-кп/780/168/14 Доповідач у 2 інстанції КолокольниковаКатегорія 34 13.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

11 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Габрієля В.О., Свінцицької О.П.

при секретарі - Журавель К.Б. з участю прокурора - Скрипки І.М.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2013 року, якою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, працюючого спортсменом-професіоналом з футболу ІК «Зірка» м. Кіровоград, одруженого, раніше не судимого,

- засуджено за ч.1 ст. 286 КК України - штраф 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь: - фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації -2399 грн. 74 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3

- експертно - криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області - 3915 грн. 10 коп. за проведення експертиз.

- потерпілого ОСОБА_3 - 9136.98 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова група» на користь - ОСОБА_3 - 29665 грн. 89 коп.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5 16 вересня 2013 року біля 12. 55 год., керуючи автомобілем «Acura MDX» д. н. НОМЕР_1 рухаючись на 97 км. + 900 м автодороги сполученням Київ - Знамянка в с. Зеленьки Миронівського району Київської області, під час здійснення обгону автомобіля, що рухався в попутному напрямку в порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України згідно з яким, перед початком руху, перестроюванням та будь - якої зміни напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та п. 14. 2 в), згідно з яким перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку від буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, не переконавшись в тому, що при зміні напрямку руху керованого автомобіля, а саме- поворотом ліворуч він не створить небезпеку, почав здійснювати маневр повороту ліворуч у зв'язку з чим допустив зіткнення з автомобілем «Део Ланос» д. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

В результаті зіткнення водій автомобіля «Део Ланос» л. н. НОМЕР_2 ОСОБА_3, згідно висновку судово - медичної експертизи № 26 від 22 листопада 2013 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого внутрішнього суглобового перелому медіального виростка правої великогомілкової зі зміщенням, закритого перелому головки правої малогомілкової кістки без зміщення, що викликали розлад здоров'я більше 21 - го дня і відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

Отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень знаходиться в прямому причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_5 п. п. 10.1, 14.2 в) Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, як незаконний та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України - 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнути з ОСОБА_5 на його користь 14 226 грн. 98 коп. матеріальної та 30 000 грн. моральної шкоди. Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на його користь 43475 грн. 89 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2. Стягнути з ОСОБА_5 на його користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. Прийняти рішення про цивільний позов прокурора та щодо речових доказів і відшкодування процесуальних витрат.

Так, вважає вирок суду незаконним, оскільки висновки суду не відповідають викладеним у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Рішення суду про призначення ОСОБА_5 мінімального покарання без позбавлення його права керувати транспортними засобами є не лише незаконним, але й несправедливим, оскільки ОСОБА_5 ніякої матеріальної допомоги на лікування та відновлення пошкодженого автомобіля йому не надавав, що свідчить про його байдуже ставлення до скоєного і відсутність будь-якого каяття з цього приводу. Крім того, не враховано відсутність у дорожньо-транспортній пригоді вини потерпілого.

Вказує, що судом не було враховано, що на ділянці дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, за наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 відповідно до вимог п.11.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України взагалі було заборонено здійснювати обгін. Крім того, всупереч вимогам ч.2 ст.9 та п.5 ч.2 ст.291 КПК України дану обставину прокурор та слідчий не зазначили в обвинувальному акті, хоча вона була встановлена під час досудового розслідування і не заперечувалася учасниками кримінального провадження.

Також, судом не було зазначено підстави, з яких він відмовляє в задоволенні решти його позовних вимог, а саме: відшкодування 490 грн., витрачених на проведення МРТ дослідження; відшкодування 7100 гривень, витрачених на придбання імплантатів; відшкодування 6636 грн. 98 коп., витрачених на придбання медичних препаратів; відшкодування різниці у розмірі 13 300 гривень між вартістю пошкодженого автомобіля на час дорожньо-транспортної пригоди та сумою страхового відшкодування, яку має намір сплатити ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»; всього відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 27 526 грн. 98 коп., у т.ч. 14 226 грн. 98 коп. - витрати на лікування.

В порушення вимог п.2 ч.4 ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку не зазначено рішення про відшкодування понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 1500 гривень, хоча у мотивувальній частині вироку вказано на необхідність такого відшкодування.

Вказує, що судом не враховано, що згідно висновку експертного дослідження №0710 від 01.10.2013 року його транспортний засіб було визнано фізично знищеним і його ринкову вартість на час дорожньо-транспортної пригоди визначено у розмірі 43 475 грн. 89 коп., а тому вважає, що саме ця сума мала бути у повному розмірі стягнута з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», з якою обвинувачений ОСОБА_5 уклав договір страхування.

Крім того, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд не врахував, що завдана йому значна моральна шкода полягає не лише в понесенні сильного фізичного болю у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, але й у моральних переживаннях через втрату належного йому автомобіля, вимушених змін у його житті через неможливість продовження активного громадського життя та порушення стосунків з оточуючими.

В запереченні на апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 - ПАТ «СК» Українська страхова група» просить вирок суду залишити без змін та відмовити у задоволення апеляційної скарги щодо стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» страхового відшкодування у розмірі 43 475,89 грн., оскільки відповідно до ст.ст. 6, 22, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 43 475,89 грн. - ринкова вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди; 13 300,00 грн. - вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди; 510,00 грн. - франшиза, за умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4576638.Отже, розмір страхового відшкодування становить : 43 475,89 грн. - 13 300,00 грн. - 510,00 грн.= 29 665,89грн.

В запереченні на апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 - захисник ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апепеляційної скарги, вирок суду змінити в частині сум, які підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_3, зменшивши суми відшкодування обвинуваченим потерпілому майнової шкоди до 510,00 грн., а решту сум відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілому стягнути із страхової компанії ПАТ «СК «Українська Страхова Група», оскільки судом першої інстанції було вірно встановлено усі обставини справи та призначено справедливе, необхідне і достатнє покарання обвинуваченому ОСОБА_5 для його виправлення та попередження нових злочинів. Таке покарання цілком відповідає меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.

Крім того, вимоги потерпілого про завдання йому моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. є значно завищеними і не є розумними та справедливими. Проте, вважає за можливе відшкодувати потерпілому моральну шкоду в сумі 5000грн. та витрати на лікування в сумі 10366, 65грн.

Звертає увагу, що задоволення цивільного позову залежить від його доведеності та відповідності вимог цивільного позивача нормам законодавства України, тоді як вимоги потерпілого ОСОБА_3 є недоведеними та не відповідають нормам законодавства України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3, а саме : в частині збільшення суми моральних збитків, потерпілого та його представника, які частково підтримали свою апеляційну скаргу та повідомили, що страхова компанія вже відшкодувала їм матеріальну шкоду в сумі 13 300грн., тому в цій частині позов не підтримали, захисників та обвинуваченого, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги потерпілого та повідомили, що останньому обвинуваченим по почті направлено 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та надали відповідні документи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого висновку.

.

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному, у зв»язку з чим за згодою учасників процесу судове слідство було проведено відповідно до вимог ст. 349 КПК України. При цьому, всім учасникам були роз»яснені наслідки такого рішення, тому апеляційниу суд позбавлений можливості перевірити доводи в цій частині в апеляційному порядку. Це стосується доводів потерпілого, що прокурором, слідчим, судом не було враховано, що на ділянці дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, за наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 відповідно до вимог п.11.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України взагалі було заборонено здійснювати обгін.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 1 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила потепілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості є вірною, що не оскаржується апелянтом.

При призначенні покарання судом належним чином враховано суспільну небезпечність, тяжкість скоєного, особу обвинуваченого. До обставин, що пом»якшують покарання суд обґрунтовано відніс : щире каяття ОСОБА_5 та сприяння слідству і суду у встановленні істини по справі, виключно позитиві харатеристи за місцем проживання та роботи, його молодий ввік, а також те, що він раніше до кримінальної відповідності не притягувався.

Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.

При таких обставинах, а також враховуючи і те, що обвинуваченим було відшкодовано моральні збитки потерпілому на суму 10 000грн., апеляційний суд вважає, що визначена судом першої інстанції міра покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України і є домірною скоєному. Тому, доводи потерпілого щодо м»якості призначеного покарання не можуть бути прийняті до уваги.

При вирішенні питання цивільного позову - щодо розміру моральної шкоди, суд в достатній мірі не врахував, що завдана потерпілому значна моральна шкода полягає не лише в понесенні сильного фізичного болю у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, але й у моральних переживаннях через втрату належного йому автомобіля, вимушених змін у його житті через неможливість продовження активного громадського життя та порушення стосунків з оточуючими. Тому, виходячи з принципів розумності та справедливості, апеляційний суд вважає, що розмір моральної шкоди повинен бути значно збільшенений.

Решта питаннь цивільного позову - матеріальна шкода, а саме : - витрати на лікування, вартість пошкодженого автомобіля та інше, вирішено судом першої інстанції відповідно до вимог чинного законодавства з чітким наведенням мотивів такого рішення у вироку, з якими апеляційний суд погоджується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Вирок Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2013 року щодо ОСОБА_5- в частині цивільного позову змінити.

Збільшити суму моральної шкоди до 25 000грн., що підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий

Судді