Ухвала суду № 37580968, 04.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/5210/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1598/2014

Головуючий в 1 інстанції Хацько Н.О.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 67

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„25" лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М. , Зайцевої С.А.,

При секретарі: Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 грудня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 грудня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з тих підстав, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги . Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області , що діє за довіреністю Шашков В.В. просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1.ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону,тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення,суд першої інстанції всебічно,повно і об*єктивно дослідив надані сторонами докази,правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те,що вимоги позивачки є недоведеними.

У рішенні наведені відповідні мотиви ,з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Відповідно до ст.33 Закону України від 23 вересня 1999 року « Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності « у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат ( пенсії у зв*язку з втратою годувальника ,який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ) мають непрацездатні особи,які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання,а також дитина померлого,яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є : 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років,які не працюють,або старші за цей вік,але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти ; діти,які є учнями,студентами (курсантами,слухачами,стажистами ) денної форми навчання,- до закінчення навчання,але не більше як до досягнення ними 23 років ; 2) жінки,які досягли 55 років , і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3 ) інваліди-члени сім*ї потерпілого на час інвалідності ; 4) неповнолітні діти ,на утримання яких померлий виплачував або був зобов*язаний виплачувати аліменти ; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім*ї, якщо він не працює та доглядає дітей,братів,сестер або онуків потерпілого,які не досягли 8-річного віку.

Згідно зі ч.7 ст.34 Закону України від 23 вересня 1999 року « Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності « у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім*ї повинен бути не меншим за п*ятирічну заробітну плату потерпілого і,крім того,не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні ,а також на його дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах із ВП « шахта Україна» ДП « Селидіввугілля» .

ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_5 стався нещасний випадок на виробництві ,унаслідок якого він загинув.

ОСОБА_1 є матір*ю ОСОБА_5 і на момент смерті потерпілого , ОСОБА_1 досягла 55 років .

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 25 травня 2010 року встановлено факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, по день його смерті проживали однією родиною за адресою: АДРЕСА_1, зобов*язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сплатити страхові виплати ОСОБА_1 у зв*язку із загибеллю на виробництві сина ОСОБА_5

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги на сім*ю в разі смерті потерпілого та щомісячної страхової виплати непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого,але мають на це право.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того,що на день смерті ОСОБА_5 його мати мала власний дохід у вигляді пенсії за віком при повному стажі у розмірі 620,92 грн.,що перевищує встановлений Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум у 2009 році для осіб, які втратили працездатність, який на грудень місяць цього року був встановлений в розмірі 573 грн. Нарахована ОСОБА_1 пенсія за віком забезпечувала їй прожитковий мінімум, встановлений законом. Крім того , ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 та проживала з ним та сином ОСОБА_5 на день смерті сина за адресою АДРЕСА_1,що підтверджується вищевказаним рішенням суду. Чоловік позивачки ОСОБА_6 на час смерті ОСОБА_5 був пенсіонером та отримував пенсію за віком працівникам провідних професій на підземних і відкритих гірничої професій і в металургії.

Висновки суду про те,що позивачка не довела того факту,що на день смерті свого сина вона дійсно перебувала на його утриманні,що вони на той час разом розпоряджалися його доходом,тому заробітна плата сина насправді була для неї основним та постійним джерелом існування відповідає вимогам закону та дослідженим доказам.

Доводи апеляційної скарги про те , що судом не прийнято до уваги , що знаходження на утриманні сина підтверджується саме рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 25 травня 2010 року та отриманням одноразової страхової виплати на сім*ю та щомісячних страхових виплат безпідставні, оскільки право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають особи, визначені ст.33 Закону України від 23 вересня 1999 року « Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності «.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді,на правильність висновків суду вони не впливають,тому апеляційний суд вважає,що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну,рішення суду як таке,що відповідає вимогам закону ,залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий:

Судді: