Ухвала суду № 37580788, 06.02.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 232/2795/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1022/2014

Головуючий першої інстанції Назаренко А.В.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„04" лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Новосядлої В.М.

Суддів: Баркова В.М.,Зайцевої С.А.,

При секретарі: Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 11 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 11 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково : стягнуто з ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої виробничою травмою 18 000 грн., вирішено питання щодо судового збору.

Відповідач ПАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що факт спричинення позивачу моральної шкоди не знайшов свого підтвердження, позивач суду не довів належними доказами свої вимоги, оскільки при укладанні трудового договору був ознайомлений з умовами праці, наявністю небезпечних і шкідливих факторів та можливості їх впливу на здоров'я. Позивачем не доведено вину підприємства в спричиненні моральної шкоди. Наявність факту моральної шкоди, яка як певний психічний стан особи може бути встановлено лише за висновком медико-соціальної експертної комісії. Позивач не надав документів чи інших доказів, які підтверджують наявність факту моральної шкоди, протиправність діяння відповідача, вину відповідача в її спричиненні. Стаття 9 Закону України «Про охорону праці» покладає обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я у процесі трудової діяльності, на Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник ПАТ « ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» у судове засідання апеляційного суду не з*явився, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи,шляхом отримання 28 січня 2014 року телефонограми,зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 296 (а.с.80).Надали заяву про підтримання доводів апеляційної скарги та про можливість розгляду справи у відсутності представника(а.с.82).

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення позивача,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював в ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 04 грудня 1991 року по 06 листопада 2001 року в якості учня гірничого підземного, гірничого робочого підземного, з 17 травня 2005 року по 08 липня 2009 року в якості гірничого робочого підземного, сторожа та був звільнений за власним бажанням.

10 липня 2006 року під час виконання трудових обов'язків гірничого робочого підземного з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він отримав травму тазу та хребта, про що складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 90 від 13 липня 2006 року.

Висновком МСЕК від 22 лютого 2007 року позивачу вперше встановлено втрату професійної працездатності за виробничою травмою 45% та 3 група інвалідності. При повторних оглядах 07 лютого 2008 року, 04 лютого 2010 року, 21 лютого 2013 року встановлено 45% втрати професійної працездатності,визначена потреба в санаторно - курортному, медикаментозному лікуванні, ортопедичне взуття.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 18 000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами праці ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, однак сума в 20 000 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.

Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивачу, регулюються ст. 237-1 КЗпП України, яка передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, спричинену внаслідок порушення законних прав працівника та фізичної особи.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність протиправних дій відповідача, пов'язаних з порушенням ст. 153 КЗпП України, Закону України «Про охорону праці».

На час звернення позивача до суду ( листопад 2013 року) Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду. Таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Право на отримання позивачем виплати за моральну шкоду, настало з дня встановлення МСЕК від 22.02.2007 року стійкої втрати професійної працездатності 45 %.

Визначаючись з розміром суми у відшкодування моральної шкоди, суд врахував ступінь вини відповідача, характер, обсяг та тривалість страждань, зниження життєвої активності позивача, систематичне нездужання організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими і стягнув на користь позивача 18 000 грн., з чим погоджується і апеляційний суд.

Доводи щодо недоведеності позову у зв'язку з відсутністю медичного висновку про завдання позивачу моральної шкоди не ґрунтуються на вимогах ст. 57 ЦПК України, тому апеляційний суд не може прийняти їх до уваги.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують та не належать до тих підстав із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» - відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий:

Судді: