Рішення № 37578724, 05.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2014 р.Справа № 916/3333/13

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

До відповідача: Концерну „Військторгсервіс" в особі Філії „Одеського управління військової торгівлі концерну „Військторгсервіс"

про стягнення 67850,97 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Зубачова Ю.В. - довіреність;

Зуб О.Ю. - довіреність;

Від відповідача: Рязанцев Д.І. - довіреність.

В судовому засіданні 05.03.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Зуб О.Ю. - довіреність;

Від відповідача: Рязанцев Д.І. - довіреність.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунально підприємство "Теплопостачання міста Одеси", звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Концерну „Військторгсервіс" в особі Філії „Одеського управління військової торгівлі концерну „Військторгсервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 67850,97 грн., яка складається з основного боргу в сумі 62743,42грн., пені в розмірі 3576,78грн. та 3% річних 1530,77грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2013р. було порушено провадження по справі №916/3333/13.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 18.12.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. на лікарняному, справу №916/3333/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Літвінову С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2013р. справу №916/3333/2013 було прийнято до свого провадження суддею Літвіновим С.В.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 23.12.2013 року, у зв'язку з виходом судді Погребної К.Ф. з лікарняного, справу №916/3333/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Погребній К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2013р. справу №916/3333/2013 було прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 17.02.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. на навчанні в Інституті підготовки професійних суддів України, справу № 916/3333/13 передано на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. справу №916/3333/2013 було прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року, у зв'язку з повернення судді Погребної К.Ф. з навчання, справу №916/3333/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Погребній К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. справу №916/3333/2013 було прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф.

Відповідач в судові засідання з'являвся, надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

В судових засіданнях, в порядку ст. 77 ГПК України проголошувались перерви з 03.02.2014р. до 12.02.2014р. та з 12.02.2014р. до 17.02.2014р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.03.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.10.2007р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" («Теплопостачальна організація») та Концерном „Військторгсервіс" в особі Філії „Одеського управління військової торгівлі концерну „Військторгсервіс" було укладено договір №6129 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором (п.1).

Згідно п.2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу на опалення та на гаряче водопостачання приміщень філіалу Одеського управління військової торгівлі по вул. В. Арнаутська, 80 в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.

Розділом 3 даного договору визначені права та обов'язки споживача. Так, підпунктами 3.2.1., 3.2.2. п.3.2 вказаного розділу передбачено, що Споживач зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором.

Права та обов'язки теплопостачальної організації визначені розділом 4 вказаного договору.

Теплопостачальна організація зобов'язана: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової організації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла (п.п.4.2.1., 4.2.3. п.4.2. розділу 4 даного Договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Розділом 6 договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію. Так відповідно п.6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифам: 285,39грн. за 1 Гкал. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.3 договору). Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період( п.6.4 договору). Щомісячно споживач та теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати. (п.6.5 договору). У випадку якщо, сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь теплопостачальної організації, споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. (п.6.6 договору). Перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі (п.6.7 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі неодноразово укладались додаткові угоди якими вносились зміни в пункт 6.1 договору щодо встановлення розміру тарифів.

Так, відповідно пункту 1 додаткової угоди №1 від 12.01.2009р., сторони погодили наступне: Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. за №1612 з 01.01.2009р. встановлено нові тарифи за теплову енергію, на підставі чого пункт 6.1 договору №6129 від 01.10.2007р. викласти у наступній редакції: „Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації відповідно до встановленого з 01.01.2009р. тарифу для інших споживачів у розмірі 528,65 грн. за 1 Гкал".

Пунктом 1 додаткової угоди №3 від 29.07.2009р. сторони погодили викласти п.6.1 договору у наступній редакції: „Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації відповідно до встановленого з 01.07.2009р. тарифу для інших споживачів у розмірі 660,64 грн. за 1 Гкал".

У подальшому, сторонами 01.11.2010р. укладено додаткову угоду № 4, пунктом 3 якої сторони погодили викласти п.6.1 договору у наступній редакції: „Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу для інших споживачів з 01.01.2009р. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. за №1612 у розмірі 660,64грн. за 1 Гкол". Нові тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосування нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної у відповідному рішенні про встановлення тарифу.

Відповідний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.п.10.1., 10.3. Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. Договору).

Позивач вказує, що на виконання договірних зобов'язань відпустив Споживачу теплову енергію, проте в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2012р. по 01.05.2013р. за отриману теплову енергію у сумі 62743,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача 17.05.2013р. направлялась претензія за №13/2-04-363 з вимогою сплатити заборгованість.

Проте, відповідачем зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №6129 від 01.10.2007р. стало підставою для звернення Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 2. ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 Цивільного Кодексу України положення глави 63 цього Кодексу "Послуги" можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №6129 від 01.10.2007р. в сумі 62743,42грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 6129 від 01.10.2007р., а саме не розрахувався з позивачем за отриману теплову енергію, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 3576,78 грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування пені, а саме п.6 ст. 232 ГК України, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені з суми боргу 1048,06грн за період з 21.12.2012р. по 21.06.2013р. сума пені складає 78,27грн., з суми боргу 14295,51грн. за період з 21.01.2013р. по 22.07.2013р. сума пені складає 1058,26грн., з суми боргу 8674,77грн. за період з 21.02.2013р. по 22.08.2013р. сума пені складає 632,43грн., з суми боргу 9537,33грн. за період з 21.03.2013р. по 19.09.2013р. сума пені складає 680,68грн., з суми боргу 9746,94грн. за період з 21.04.2013р. по 20.09.2013р. сума пені складає 574,94грн., з суми боргу 2358,13 грн. за період з 21.05.2013р. по 20.09.2013р. сума пені складає 110,02грн. Отже, загальний розмір пені, який підлягає задоволенню становить 3134,60грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 1530,77грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Концерну „Військторгсервіс" в особі Філії „Одеського управління військової торгівлі концерну „Військторгсервіс" трьох відсотків річних в сумі 1530,77грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними матеріалами справи.

Твердження відповідача про відсутність письмових повідомлень про зміну тарифів свого підтвердження матеріалами справи не знайшли, оскільки п.4.2.3 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний письмово або в засобах масової інформації повідомляти споживача про зміну тарифів на теплову енергію. Позивач зазначав що інформація про зміну тарифів регулярно розміщується в засобах масової інформації, що підтверджується наявної в матеріалах справи копією газети «Одеський вісник» №170 від 13.10.2011р.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок суми пені боргу, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну „Військторгсервіс" в особі Філії „Одеського управління військової торгівлі концерну „Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А; код: 35123222) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код: 34674102) 62743 (шістдесят дві тисячі сімсот сорок три) грн. 42 коп. основного боргу, 3134 (три тисячі сто тридцять чотири)грн. 60 коп. пені, 1530 (одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. 77 коп. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.03.2014р.

Суддя Погребна К.Ф.