Ухвала суду № 37578356, 06.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року справа №812/9760/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Гайдара А.В., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/9760/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1459 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Антрацит» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1459 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування вимог зазначило, що зазначеним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 556644,65 грн. та нарахована пеня в розмірі 200883,09 грн. Позивач вважає рішення незаконним, тому що ними подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року, яким нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 5566446,58 грн. Позивач зазначає, що у відповідача відсутнє право на нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 року у справі № 913/124/13-г про порушення справи про банкрутство відносно ДП «Антрацит».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/9760/13-а позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1459 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17.04.2013 року Державним підприємством «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загалнобов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року, яким нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 5566446,58 грн. (а.с. 9-13).

Платіжними дорученнями № 109 від 14.03.2013, № 133 від 26.03.2013, № 275 від 29.04.2013, № 98 від 09.04.2013, № 116 від 29.04.2013, № 279 від 29.04.2013, № 280 від 29.04.2013, № 281 від 29.04.2013, № 278 від 29.04.2013, № 115 від 29.04.2013, № 110 від 14.03.2013, № 132 від 26.03.2013, № 99 від 09.04.2013, № 276 від 29.04.2013, № 313 від 29.04.2013, № 318 від 29.04.2013, № 277 від 29.04.2013 на загальну суму 5566446,86 грн. ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за березень 2013 року, про що вказано у розділі зазначених платіжних доручень «призначення платежу» (а.с. 14-28, 74-90).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1459 від 30.07.2013 до Державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» застосовано штрафні санкцій у сумі 556644,65 грн. та нарахована пеня - 200883,09 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період за період з 29.04.2013 року по 27.06.2013 року (а.с. 6).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 29.04.2013 року по 27.06.2013 року становить від 32 до 59 днів (а.с. 6).

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відтак, зарахування в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені сплачених сум єдиного внеску у разі наявності у платника заборгованості є обов'язком органу Пенсійного фонду.

Разом з тим, приписи цього Закону до правовідносин, що розглядаються, повинні застосовуватися з урахуванням того, що відносно ДП «Антрацит» ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 року в справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).

Як вбачається з постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року у справі № 812/3863/23-а, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2013 року, судом під час розгляду справи щодо оскарження вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області № Ю-572 від 04.04.2013 року про сплату боргу Державним підприємством «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська», встановлено, що відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за січень 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 5673307,53 грн. Платіжними дорученнями №№ 29, 35 від 13.02.2013, №№ 1394, 1395 від 14.02.2013, №№ 46, 49, 54 від 27.02.2013, №№ 16-22, 45, 46 від 28.02.2013 на загальну суму 5674407,33 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за січень 2013 року, що зазначено у розділі «Призначення платежу». Відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за лютий 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 5083106,60 грн. Платіжними дорученнями №№ 62, 63 від 13.03.2013, №№ 96, 97, 108, 109, 110, 111 від 14.03.2013, №№ 132, 133 від 26.03.2013, №№ 84, 85, 90, 156-161, 179, 208 від 29.03.2013 на загальну суму 5085844,10 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за лютий 2013 року, що зазначено у розділі «Призначення платежу» (а.с. 46-51).

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що відокремленим підрозділом «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» єдиний внесок за січень та лютий 2013 року сплачений своєчасно та у повному обсязі.

Єдиний внесок, нарахований самостійно ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за березень 2013 року та відображений у відповідному звіті у сумі 5566446,58 грн.(а.с.9-13) також своєчасно та в повному обсязі сплачений на рахунки Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області, що підтверджено платіжними дорученнями № 109 від 14.03.2013, № 133 від 26.03.2013, № 275 від 29.04.2013, № 98 від 09.04.2013, № 116 від 29.04.2013, № 279 від 29.04.2013, № 280 від 29.04.2013, № 281 від 29.04.2013, № 278 від 29.04.2013, № 115 від 29.04.2013, № 110 від 14.03.2013, № 132 від 26.03.2013, № 99 від 09.04.2013, № 276 від 29.04.2013, № 313 від 29.04.2013, № 318 від 29.04.2013, № 277 від 29.04.2013 на загальну суму 5566446,86 грн (а.с. 14-28, 74-90).

Відповідно до п. 7.2.2 Інструкції «Про прядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Тобто, дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих поточних сум страхових внесків.

Як правильно зазначив суд, відповідачем своїми діями створено поточну заборгованість за січень та лютий 2013 року, і у подальшому кожен поточний місячний платіж, який сплачувався позивачем у повному обсязі, зараховувався в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені створеної таким чином за попередній місяць, хоча в платіжних документах позивачем зазначалося цільове призначення платежів, внаслідок чого відповідно кожен поточний місяць таким чином, залишався не оплаченим, у тому числі таким чином відповідачем визначена і заборгованість за травень та червень 2013 року, що стало підставою для винесення оскаржуваної вимоги.

Крім того, щодо наявності порушених строків сплати єдиного внеску за січень 2013 року за платіжними дорученнями №№ 29, 35 від 13.02.2013, №№ 1394, 1395 від 14.02.2013, №№ 46, 49, 54 від 27.02.2013, №№ 16-22, 45, 46 від 28.02.2013 на загальну суму 5674407,33 грн., які були зараховані в рахунок сплати іншого зобов'язання у порядку календарної черговості їх виникнення, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з рішення №1459 від 30.07.2013 року, правовою підставою для застосування штрафної санкції та нарахування пені, визначена п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Виходячи з системного аналізу положень 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 визначених відповідачем, як підстава застосування штрафної санкції, при чому колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не визначена правова застосування пені, встановлює відповідальність саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В даному випадку, відповідач застосував штраф та нарахував пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, визначивши час затримки з 29.04.2013 року до 27.06.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що здійснюючи оплату єдиного внеску, позивач жодним чином не порушив вимоги строків передбачених ч.8 ст.9 Закону № 2464 та у повному обсязі виконав свої обов'язки щодо своєчасної сплати. Ті обставини, що відповідач скористався правовою можливістю здійснити зараховування сплачених позивачем коштів в рахунок сплати боргу у порядку календарної черговості їх виникнення, то такі обставини ні яким чином не вказують на те, що позивач порушив строки сплати єдиного внеску за січень 2013 року. Позивач сплатив вчасно, але кошти були перерозподілені, тому вважати, що позивач допустив порушення, за яке відповідач застосував міру відповідальності, правових підстав немає. Об'єктивна сторона визначена п. 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464, як склад правопорушення за яке встановлюється відповідальність, а питання пов'язане з перерозподілом поточних платежів на попередній період заборгованості, має взагалі різне правове навантаження. Зазначеними положеннями закону, не передбачена можливість при здійсненні перерозподілу сплачених поточних платежів на погашення попередньої наявної заборгованості, вважати також порушенням, як не сплата або несвоєчасна сплата відповідного виду платежу, в даному випадку єдиного внеску.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не допустив порушення строків сплати єдиного внеску, а тому відповідач не мав правових підстав притягувати до відповідальності позивача шляхом прийняття рішення про застосування відповідних санкцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснити захист порушеного права позивача та задоволення позовних вимог. Невірне визначення не тільки об'єкту обчислення, як своєчасно не сплачених сум, так і самих строків щодо сплачених сум вказує на протиправність прийнятого рішення, яким обчислена сума штрафу та нарахована пеня.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/9760/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/9760/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко