Ухвала суду № 37577413, 06.03.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1874/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Назарій Богданович Провадження № 22-ц/789/237/14 Доповідач - Гурзель І.В.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гурзеля І.В.

суддів - Фащевської Н. Є., Ходоровського М. В.,

при секретарі - Дмитрів О.М.

з участю сторін - представника позивача Гнатишак О. В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Підволочиського районного суду від 07 листопада 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що згідно умов кредитного договору № ТЕAWAК00270093 від 19 грудня 2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 106117,52 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 18 грудня 2012 року. У зв'язку із порушенням відповідачем кредитних зобов'язань виникла заборгованість, яка станом на 15 липня 2013 року складає 243864,78 грн., зокрема: 52438,57 грн. заборгованість за кредитом, 84832,19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14453,46 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 92140,56 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Представник позивача просить стягнути у їх користь вказану суму заборгованості та сплачені судові витрати.

Рішенням Підволочиського районного суду від 07 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитно-заставним договором ТЕAWAK00270093 від 19 грудня 2005 року в сумі 243864 грн. та 2438,65 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до Підволочиського районного суду. Посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши представника позивача, який просить апеляцію відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредитному договору № ТЕAWAК00270093 від 19 грудня 2005 року, яку слід стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 243864 грн. З таким висновком колегія суддів погоджується, правовідносини визначено вірно.

Судом встановлено, що 19 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та "Приватбанком" укладено кредитний договір ТЕAWAK00270093, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у ТОД АППБ Аваль поточний рахунок на строк до 18 грудня 2012 року включно у вигляді неповновлювальної кредитної лінії у розмірі 70230 грн. на купівлю автомобіля а також у розмірі 35887,53 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3.,2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,49 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту.

У відповідності до ч. 4 договору при порушенні Позичальником кожного із зобовязань, передбачених п.п.2.2.,.2.3 Договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

Відповідач покладені на нього зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, прострочив сплату щомісячних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед банком, розмір якої станом на 15 липня 2013 року складає 243864,78 грн, зокрема: 52438,57 грн. заборгованість за кредитом, 84832,19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14453,46 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 92140,56 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст.ст. 527, 530 боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та встановлений договором розмір нарахованих процентів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином встановлено, що зобов'язання по поверненню коштів за кредитним договором № ТЕAWAК00270093 від 19 грудня 2005 року належним чином не виконуються.

Апелянтом не оспорюється той факт, що боржник не погашає заборгованість та не оспорюється розмір заборгованості.

Доводи апелянта про те, що головуючий по справі в першій інстанції повинен був заявити собі самовідвід є надуманими. Підстав для заявляння відводу передбачених ст.20 ЦПК України колегією не встановлено.

Доводи щодо неналежного повідомлення апелянта про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції також невірні. Так судові засідання по справі призначались неодноразово. Про повідомлення відповідача в матеріалах справи є відповідні підтвердження(а.с.36,43, 64, 65,70)

Доводи апеляції про те, що висновки суду що автомобіль перебував у розшуку не відповідають дійсності, як і невірний виклад в рішенні показів представника позивача не є обставинами, які впливають на правильність вирішення справи по суті.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Підволочиського районного суду від 07 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель