Постанова № 37575856, 12.03.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/251/14-п Провадження №33/773/67/14 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України . Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Матвієнко Н.В. за участю прокурора Шевчука В.В., представника митниці Міндоходів України Пікалюка М.С. та захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляцію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого, на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і на нього накладено стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5580 грн. з конфіскацією в дохід держави вживаного різографа для поліграфічного друку «Riso RZ 200EP», вартістю 5580 грн., а також стягнуто з нього в користь Ягодинської митниці Міндоходів України витрати за зберігання товару в сумі 114 грн.

За постановою суду ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 17 грудня 2013 року, слідуючи з Республіки Польща в Україну автомобілем марки «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1, через митний пункт «Ягодин» Ягодинської митниці, використовуючи смугу спрощеного митного контролю, порушив порядок проходження контролю в цій смузі, намагаючись перемістити через митний кордон України товар в обсягах, що перевищує неоподатковувану норму переміщення - бувший у використанні «Різограф для поліграфічного друку», вартістю 5580 грн., вагою 99 кг, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Він же, при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який за вагою і вартістю підлягав обов'язковому письмовому декларуванню при переміщенні через митний кордон України, використавши всупереч положенням ст.ст.257,366,374 МК України «зелений коридор», як форму декларування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що він безпідставно притягнутий до адмінвідповідальності за ст.472 МК України. Товар він переміщував в автомобілі без приховування і при опитуванні працівником митниці відразу ж повідомив про його наявність, відповідно задекларувавши товар в усному порядку. Просить постанову суду в частині притягнення його за даною статтею скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

За ст. 471 МК України вину визнає та просить за цією статтею накласти на нього штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та повернути йому товар після проведення митного оформлення та сплати митних платежів, враховуючи, що він перевозив товар, який не заборонено ввозити через митний кордон України.

Заслухавши захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і дав пояснення по ній, представника митниці та прокурора, які заперечували подану скаргу, перевіривши матеріалами справи, приходжу до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 2187/20500/2013 від 17 грудня 2013 року, контрольним талоном для проходження по "зеленому коридору" (а.с.4), актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.5), службовою запискою інспектора митниці (а.с.17), письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с.6) про те, що він вважав, що при перевезенні товару через митний кордон України його вага ділиться на всіх пасажирів, яких в його автомобілі було четверо, тому обрав смугу спрощеного митного контролю, не приховуючи товар.

Враховуючи, що ОСОБА_3, обравши за формою проходження митного контролю проїзд через "зелений коридор", в порушення вимог ч.1 ст.374 МК України, переміщував при цьому товар, сумарна вага якого перевищувала 50 кг - неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, суд першої інстанції обґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_3 ще і за ст.472 МК України, то вважаю, що така кваліфікація не ґрунтується на вимогах закону.

Фактично одні і ті самі дії ОСОБА_3, а саме переміщення через митний кордон України зазначеного в протоколі товару, кваліфікуються за двома статтями МК України.

Як встановлено по справі, і це підтверджено наявним у справі контрольним талоном для проходження по "зеленому коридору" транспортного засобу, ОСОБА_3 слідував через митний кордон України через "зелений коридор".

Статтею 471 МК України передбачено відповідальність за переміщення через митний кордон України за формою проходження митного контролю через "зелений коридор" товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, або товарів, що перевищують неоподатковану норму.

ОСОБА_3 по "зеленому коридору" переміщував товар, переміщення якого не заборонено і не обмежено, але в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення, тому він повинен нести відповідальність за ст.471 МК України.

Оскільки ОСОБА_3 не пересікав митний кордон України по "червоному коридору", де письмове декларування товару є обов'язковим, то кваліфікація його дій ще за ст.472 МК України вважаю зайвою.

Статті 471, 472 МК України є спеціальними нормами стосовно статей 257, 366 МК України, які є загальними нормами. Вказівка, яка міститься у ч.6 ст.366 МК України, про те, що звільнення від подання письмової митної декларації при проходженні "зеленого коридору" не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через Митний кордон України, не вказує на необхідність кваліфікації дій особи, яка порушила порядок проходження спрощеного митного контролю, окрім ст.471 МК України, ще й за ст.472 МК України, так як за останньою статтею кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через Митний кордон України через "червоний коридор" і допустили зазначене у диспозиції порушення.

Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що постанову суду в частині притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ст.472 МК України слід скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу даного правопорушення, а в частині притягнення його до адмінвідповідальності за ст.471 МК змінити і накласти на нього стягнення в межах санкції даної статті.

Враховуючи, що ОСОБА_3 перевозив товари, переміщення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено, а згідно санкції ст.471 МК України конфіскація незабороненого товару не передбачена, вилучений у нього товар підлягає поверненню після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів.

Керуючись ст.530 МК України, ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну каргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду від 30 січня 2014 року в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Вважати ОСОБА_3 притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Товар, вилучений у ОСОБА_3 згідно протоколу про ПМП Ягодинської митниці № 2187/20500/2013 від 17 грудня 2013 року, а саме, бувший у використанні різограф для поліграфічного друку «Riso RZ 200EP», повернути ОСОБА_3 після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів.

В решті постанову Любомльського районного суду від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області Н.В. Матвієнко