Ухвала суду № 37574716, 06.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3025/13-ц 06.03.2014 06.03.2014 06.03.2014

Провадження № 22ц/784/498/14 Суддя першої інстанції Кокарєв В.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

6 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Орельській Н.М.

за участю представника позивача - Соловей К.О.,

відповідача - ОСОБА_3,

його представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави ,-

В С Т А Н О В И Л А:

17 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 серпня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 12000,00 дол. США, зі сплатою 15,00% річних, строком до 28 серпня 2011 року.

Для забезпечення повернення кредиту в той же день між банківською установою та позичальником було укладено договір застави, за яким ОСОБА_5 передав у заставу кредитора автомобіль Renault Premium 385 19Т, 1997 року випуску. Обтяження автомобіля заставою було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Оскільки ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, рішенням Печерського районного суду м. Києва з нього було стягнуто кредитна заборгованість за вказаним договором в сумі 50041, 32 грн. та судові витрати.

Проте, у порушення умов договору застави автомобіль без згоди банка, як заставодержателя, було відчужено ОСОБА_6, який зняв його з обліку в ДАІ і на підставі довідки-рахунку ОСОБА_3 став власником транспортного засобу.

Посилаючись на наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором, позивач просив звернути стягнення на предмет застави шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною, визначеною незалежним експертом-оцінювачем на рівні, не нижчому за ринкову.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2013 року, що занесені до журналу судового засідання. До участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та замінено позивача на його правонаступника на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта банк».

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2013 року позов задоволено частково. Звернуто стягнення на заставлене майно за договором застави від 29 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 2404, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, а саме транспортний засіб Renault Premium 385, 1997 року випуску, кузов/шасі № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03/1/261/06-Z від 29 серпня 2006 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, в розмірі 2977,43 дол. США, що еквівалентно 23798 грн. 60 коп., у тому числі: 15385,86 дол. США - непогашена сума кредиту; 1331,85 дол. США - заборгованість зі сплати відсотків та 109,72 дол. США пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, визначеною незалежним експертом-оцінювачем на рівні, не нижче за ринкову. Додатковим рішенням того ж суду від 24 грудня 2013 року розподілено судові витрати.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки не надано належної оцінки його доводам та наданим доказам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 серпня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 03/1/261/06-Z, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредитні кошти у розмірі 12000,00 дол. США, зі сплатою 15,00% річних строком до 28 серпня 2011 року. Відповідно до кредитного договору ОСОБА_5 був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитними коштами (а.с. 6-10).

У забезпечення виконання кредитного договору банк у цей же день уклав з ним договір застави автомобіля Renault Premium 385, 1997 року випуску, кузов/шасі № НОМЕР_1 (а.с. 11-11-а).

Відомості про обтяження автомобіля Renault Premium були зареєстровані 27 квітня 2009 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ( а.с. 12-14).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2010 року встановлено неналежне виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та стягнуто з нього на користь банку 50 041,32 грн. заборгованості за кредитним договором станом на 19 жовтня 2009 року (а.с. 32-34). Виконавчий лист пред'явлено до виконання, однак рішення суду повністю не виконано.

За договором купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Відповідно до додатку до цього договору фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором станом на 26 червня 2013 року складає 2977.43 дол. США (а.с. 63-69). Ця сума заборгованості складається зокрема: 15385,86 дол. США - непогашена сума кредиту; 1331,85 дол. США - заборгованість зі сплати відсотків та 109,72 дол. США пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 84).

26 листопада 2009 року ОСОБА_5 довіреністю, що була посвідчена нотаріально, надав ОСОБА_6 право розпорядження (продавати, обмінювати, здавати в оренду) спірним заставним майном. Відповідно до цієї довіреності останній зняв транспортний засіб з обліку в ДАІ і на підставі довідки-рахунку автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_3, який став власником заставного транспортного засобу (а.с.107,92).

Проте, підпунктом 3.1.2 вказаного договору застави встановлено заборону на вчинення дій, пов'язаних з передачею третім особам прав на заставу без письмової згоди заставодержателя. Положення даного пункту договору відповідає ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», якою визначено, що заставодавець може відчужувати заставне майно тільки за згодою заставодержателя. Таке ж положення визначено в ч. 2 ст. 586 ЦК України.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна визначається Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ч. 1 ст. 10 цього закону встановлює, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який мав право його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовістний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відчуження заставного майна, зокрема, 26 листопада 2011 року надання довіреності на розпорядження цим майном, а 30 квітня 2011 року реєстрація автомобіля за відповідачем, здійснено після реєстрації обтяження у Державному реєстрі рухомого майна. При цьому заставодержатель письмової згоди на відчуження предмету застави не надавав.

За такого, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач є добросовісним набувачем не можуть бути взяті до уваги, оскільки предмет застави на час відчуження був зареєстрований в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Аналогічне положення містить ч. 3 ст. 9 закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до якої зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна. Що є предметом обтяження.

Отже, твердження відповідача, що зареєстроване обтяження не зберегло силу для нового власника (покупця) автомобіля, що є предметом цього обтяження, є помилковим, оскільки ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чітко визначено перелік обставин, за яких у випадку переходу права власності на заставне майно обтяження не зберігається і до них не входять обставина, наведена відповідачем. Сам по собі факт реєстрації предмета застави в органах ДАІ 30 квітня 2011 року на підставі довідки-рахунку не припиняє зобов'язання боржника перед кредитором.

Таким чином, заставодержателем є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», а тому суд першої інстанції обґрунтовано захистив права банку, звернувши стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, а тому підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України для скасування рішення, відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2013 року та додаткове рішення цього ж суду від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: