Постанова № 37574148, 07.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2014 року № 813/1055/14

13 год. 49 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника Ю.В.

представників позивача Кальмука Н.Б., Синчука С.М., представника відповідача Пилип'яка П.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

6 лютого 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0020961530 від 04.11.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки висновок, який міститься в Акті податкової перевірки про те, що підприємст вом сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємства із затримкою до 30 календарних днів в сумі (-) 644223 грн. (уточнююча декларація) не відповідає дійсності та є незаконним, оскільки вказана сума коштів була помилково внесена до декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року. 15.08.2013 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року, у якій відкориговано суму податку на прибуток на 644223 грн. Вказана сума податку на прибуток фактично не сплачувалась, тому у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача у судовому засіданні 07.03.2014 року, де вказано, що 26.07.2013 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року (вх. ДПІ від 26.07.13 №9045581950) та задекларовано в р.07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» - 6627997 грн., в р.11 «податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» - 1259319 грн., в р.13 «зменшення нарахованої суми податку» - 0 грн., в р. 14 «податок на прибуток за звітний (податковий період)» - 1259319 грн., в р.16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 1259319 грн. та в р.22 «сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 257127 грн. В картку особового рахунку платника по граничному терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання 19.08.2013 року проведено суму 1259319 грн. та 257127 грн. відповідно. Сума недоїмки станом на 19.08.2013 року склала 513299,51 гривень. Платником 15.08.2013 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року (вх. ДПІ від 15.08.2013 року № 9050344787), в якій в р.07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» задекларовано - 6627997 грн., в р.11 «податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» - 1259319 грн., в р.13 «зменшення нарахованої суми податку» - 644223 грн., в р. 14 «податок на прибуток за звітний (податковий період)» - 615096,0 грн., в р.16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 615096 грн., в р.22 «сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 293835 гривень. Відповідач звертає увагу, що р.26 «зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється» взагалі не заповнено, тому подана уточнююча декларація не призвела до зменшення недоїмки. Платником 30.08.2013 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року (вх. ДПІ від 30.08.2013 року № 9054060940), в якій у р.26 «зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється» задекларовано 644223 грн., що призвело до погашення заборгованості. З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що позивачем сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємства із затримкою до 30 календарних днів в сумі (-) 644223 грн., а адміністративний позов є необґрунтованим. Просить відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державний підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 19.07.2004 року відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12953019 від 03.02.2012 року.

16.10.2013 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання у декларації, про що складено Акт № 918/15-30/33073442 від 16.10.2013 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем правил сплати (перерахування) податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року, а саме сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства із затримкою до 30 календарних днів у сумі (-) 644223 грн. (уточнююча декларація).

04.11.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 918/15-30/33073442 від 16.10.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0020961530, яким встановлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 календарних днів в сумі 513299,50 грн. та зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 51329,95 грн. за платежем податок на прибуток.

Позивач із податковим повідомленням - рішенням не погодився, оскаржив його в порядку адміністративного узгодження. За наслідками розгляду скарг податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.152. п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п. п. 14.1.156. п. 14. 1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 36 ПК України Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.07.2013 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року (вх. ДПІ від 26.07.13 №9045581950) та задекларовано в р.07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» - 6627997 грн., в р.11 «податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» - 1259319 грн., в р.13 «зменшення нарахованої суми податку» - 0 грн., в р. 14 «податок на прибуток за звітний (податковий період)» - 1259319 грн., в р.16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 1259319 грн. та в р.22 «сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 257127 грн.

Позивачем 15.08.2013 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року (вх. ДПІ від 15.08.2013 року № 9050344787), у якій в р.07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» задекларовано - 6627997 грн., в р.11 «податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» - 1259319 грн., в р.13 «зменшення нарахованої суми податку» - 644223 грн., в р. 14 «податок на прибуток за звітний (податковий період)» - 615096,0 грн., в р.16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 615096 грн., в р.22 «сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» - 293835 грн. Рядок 26 «зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється» не заповнено.

Позивачем 30.08.2013 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року (вх. ДПІ від 30.08.2013 року № 9054060940), в якій у р.26 «зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється» задекларовано 644223 грн.

Відповідач стверджує, що оскільки р.26 «зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється» уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року від 15.08.2013 року взагалі не заповнено, вказана уточнююча декларація не призвела до зменшення недоїмки, а заповнення р.26 «зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється» уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за період І півріччя 2013 року від 30.08.2013 року призвело до погашення заборгованості.

Суд вважає таке твердження відповідача необґрунтованим, оскільки згідно з п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Коригування даних податкової декларації не є сплатою податкового зобов'язання у розумінні статті 38 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що застосування податковим органом штрафних санкцій, передбачених п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, можливе лише у випадку якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. Судом встановлено, що cплати грошового зобов'язання не було, а мав місце лише факт помилкового внесення до декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року суми 644223 грн. та виправлення такої помилки шляхом подання уточнюючих декларацій.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що позивачем не було порушено термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, відтак у податкового органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0020961530 від 04.11.2013 року на предмет дотримання вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд дійшов висновку, що таке прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0020961530 від 04.11.2013 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0020961530 від 04.11.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (ЄДРПОУ 33073442, м. Львів, Аеропорт ЦА) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 12 березня 2014 року.

Суддя Качур Р.П.