Ухвала суду № 37571884, 06.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4521/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Золотоверх І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Племінне господарство «Бреч» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Племінне господарство «Бреч» до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, Корюківською МДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2013 № 42/22/36584676 (акт перевірки) (том № 1 а.с.11-36), яким встановлено порушення:

- п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого:

завищено суму бюджетного відшкодування за період, що підлягав перевірці на 7 197 925 грн.;

- занижено залишок від'ємного значення (рядок 24 Декларації) на 7 197 925 грн.;

- занижено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на 5 794 142 грн., за квітень 2012 року на 645 514 грн., за грудень 2012 року на 758 269 грн.

На основі актау перевірки Корюківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013:

- № 0000022200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 164 157 грн.;

- № 0000032200, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 164 157 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 20.09.2013 подано до Міністерства доходів і зборів України скаргу № 76 (том № 1 а.с.74-87).

Рішенням від 20.11.2013 № 15661/6/99-99-10-01-15 Міністерством доходів і зборів України скасовано податкові повідомлення-рішення Корюківської ОДПІ від 02.08.2013 № 0000022200, № 0000032200 в частині 5 900 474,00 грн. та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення та рішення прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - частково задоволено (том № 1 а.с.89-92).

На підставі акта перевірки № 42/22/36584676 від 18.07.2013 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 20.11.2013 № 15661/6/99-99-10-01-15 Корюківською ОДПІ 29.11.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000392200, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 297 451,00 грн.;

- № 0000382200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 297 451,00 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Племінне господарство «Бреч» звернувсь за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що основні засоби позивачем не використовувалися у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (Покупець) укладено ряд договорів з підприємствами щодо придбання товарів та надання послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними (том № 1 а.с.189-250, том № 2 а.с.1-64).

Згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно Брецької сільської ради позивач є власником наступних об'єктів: кінно-племінного комплексу, туристично-готельного комплексу, нежитлової будівлі, магазину, адміністративної будівлі (том № 2 а.с.65-74).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п 200.4, 200.5 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до положень ст.ст.198, 200 ПК України визначальною ознакою правомірності формування від'ємного значення суми ПДВ є використання основних засобів у власній господарській діяльності, у межах оподатковуваних операцій платника податку. В свою чергу, платник податків не має права на формування від'ємного значення суми ПДВ за рахунок операцій направлених на капітальні інвестиції.

Відповідно до ст.139 Господарського кодексу України майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання.

Абзацом 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим цього пункту, а саме: первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, іншими документами, пов'язаними з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з ПБО 18 будівництвом - вважається спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Об'єкт будівництва - сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом. Тобто будівництво є процесом, у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари.

Відповідно до п.146.4 ст.146 ПК України придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю.

Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначено рахунок 15 «Капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, віднесених до складу основних засобів, - рахунок 10 «Основні засоби». До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Позивачем не заперечується факт, що в процесі створення (будівництва) основні засоби товариством обліковувались на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», що свідчить про не введення таких основних засобів в експлуатацію, та дає підстави стверджувати про їх невикористання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1 ст.39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 5 ст.39 вищезазначеного закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як вбачається з акту перевірки товариством сформовано податковий кредит в результаті будівництва об'єктів основних засобів. Перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями сформувало від'ємне значення податку на додану вартість, оплачена частина якого була заявлена платником податків до бюджетного відшкодування з червня 2011 року по грудень 2012 року.

З наданих на перевірку декларацій про готовність об'єкта до експлуатації будівлі і споруди, вбачається ,що майнові комплекси по яким сформована заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість, введені в експлуатацію лише в грудні 2011 року, квітні 2012 року, травні 2012 року та грудні 2012 року.

З огляду на наведене вище, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що такі основні засоби позивачем не використовувалися у власній господарській діяльності.

Основним фактором для віднесення певних сум податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду є використання придбаних товарів (послуг)/основних фондів у власній господарській діяльності. У свою чергу, таке використання є можливим лише після введення даних об'єктів в експлуатацію, що має бути відповідним чином відображено у бухгалтерському обліку підприємства.

Таким чином, при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що є введеним в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства України, незалежно від процесу його отримання (придбання чи їх спорудження (будівництва) самостійно).

Пунктом 123.1 ст.123 ПК України передбачено,що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Що стосується позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013 № 0000022200 та № 0000032200, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з- наступних обставин справи.

За змістома п.п.60.1.3. п.60.1. ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Оскільки після оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013 № 0000022200 та № 0000032200 до Міністерства доходів і зборів України, Корюківською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0000392200 та № 0000382200, які містять зменшену суму грошового зобов'язання, тому податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013 № 0000022200 та № 0000032200 вважаються відкликаними.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Племінне господарство «Бреч» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.