Рішення № 37571796, 04.03.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/257/14-ц

Провадження № 2/444/226/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Петришин М.Є.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу мотивуючи свою вимогу тим, що він, довідавшись, що відповідач має намір продати свій будинок у АДРЕСА_1, виявив бажання, щодо купівлі даної нерухомості, після чого він з відповідачем дійшли спільної згоди, щодо укладення договору купівлі-продажу. Разом вони звернулись до приватного нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу будинку, який є у власності ОСОБА_2. Проте, нотаріус повідомила їм, що на даний час немає можливості укласти договір купівлі-продажу будинку ОСОБА_2, оскільки необхідно привести у відповідність правовстановлюючі документи (документи на земельну ділянку), що стосуються даного нерухомого майна. Зваживши на ситуацію яка склалася, позивач запропонував ОСОБА_2 дати їй кошти в розмірі 2 000 грн., як суму завдатку, яка гарантуватиме серйозність його намірів, щодо купівлі ним нерухомості, а вона в свою чергу, після приведення у відповідність правовстановлюючих документів, погодилась продати позивачу вищезазначений будинок. Згодом, відповідач звернулась до нього та попросила збільшити розмір завдатку. Позивач погодився та дав ОСОБА_2 ще 4 000 гривень. Щодо передачі коштів відповідачу сумарно, в розмірі 6000 гривень, то зазначає, що цей факт може підтвердити ОСОБА_5, яка була присутня, як свідок при передачі даних коштів. Також, в процесі приведення документації у відповідність, ОСОБА_2 попросила позивача сплатити ще 450 гривень для оплати послуг, щодо виготовлення даної документації, та зазначила, що дана сума також буде врахована нею як завдаток на підтвердження його зобов'язання, щодо купівлі будинку. Суму в розмірі 450 гривень на оплату послуг з виготовлення документації позивач сплатив, що підтверджується відповідними квитанціями №22776.13.1, №22776.13.2, №22776.14.1 та №22776.13.1. Проте, після того, як була приведена у відповідність документація на майно, ОСОБА_2 відмовилась укладати з ним договір купівлі-продажу та не повернула позивачу кошти в розмірі 6000 гривень, які були передані їй, як сума завдатку, та кошти в розмірі 450 гривень, які були проплачені позивачем з метою приведення документації по майну у відповідність і вважались також сумою завдатку до майбутнього договору купівлі-продажу. Щодо виготовлення документації по земельній ділянці, на якій знаходиться будинок, то зазначив, що даний факт може підтвердити ОСОБА_6, що безпосередньо займався виготовленням документації. Зважаючи на вищезазначене та беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 відмовилась від виконання своїх зобов'язань, щодо укладення з ним договору купівлі-продажу, а сума в розмірі 6450 гривень передана позивачем ОСОБА_2, як сума завдатку в рахунок вартості нерухомого майна, не повернута ОСОБА_2 станом на день звернення до суду, то вважає,що відповідач зобов'язана повернути йому суму завдатку в подвійному розмірі, а саме в сумі 12900 гривень. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму завдатку в подвійному розмірі, що разом становить 12 900 гривень, в результаті невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по відношенню до ОСОБА_4, щодо продажу останньому нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені у заяві підтримав в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову та з приводу мотивів його заявлення заперечила та пояснила, що наміру продавати спірний будинок у неї не було. Проте, що якась жінка хоче купити даний будинок її мама їй про це говорила. Однак, жодних грошей від позивача вона особисто не отримувала і про дані кошти їй нічого не було відомо, а також жодних документів не підписувала з приводу цього. Чому позивач оплачував кошти за виготовлення технічної документації на її земельну ділянку, їй нічого не відомо. Зазначила, що дійсно вона була у приватного нотаріуса, однак з приводу підготовки договору дарування землі. Просить у позовних вимогах відмовити.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що у нього замовили виготовлення технічної документації з приводу присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки. За виготовлення даної документації оплату провів ОСОБА_4 Вартість витягу була різною.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона являється матір"ю відповідачки. Між нею та ОСОБА_4 була домовленість про продаж земельної ділянки її дочки - ОСОБА_2 Вона з позивачем були в приватного нотаріуса, однак їм було роз"яснено, що необхідно привести у відповідність правовстановлюючі документи (документи на земельну ділянку). На даній земельній ділянці розміщений будинок. Пізніше вони разом були у гр. ОСОБА_7 і замовили у нього виготовлення технічної документації з приводу присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки. За виготовлення даної документації оплату у розмірі 450,00 грн. провів ОСОБА_4 Також позивач приїхав разом із ОСОБА_5 і їй дав завдаток у розмірі 4000,00 грн. Письмового договору вони не укладали. Через деякий час вона дану суму коштів повертала позивачу, однак він їх не взяв, так як сказав, що це не повна сума. Пізніше, ці кошти вона передала своїй дочці - ОСОБА_2 і сказала, що це її.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позивач та відповідач домовились про купівлю-продаж земельної ділянки та визначили розмір завдатку. Вона особисто бачила, коли ОСОБА_4 передавав відповідачці кошти в розмірі 2000,00 грн., а пізніше ще 4000,00 грн. При передачі коштів, окрім неї була ще присутня мати відповідачки - ОСОБА_8 Однак, пізніше ОСОБА_2 відмовилась від продажу.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідача, свідків, оглянувши матеріали справи та дослідивши докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення у звязку з наступним.

Відповідно до п.1 ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

З свідоцтва про право власності на будівлі, яке видане на основі рішення виконкому Лавриківської сільської ради № 26 від 16.12.1997 року вбачається, що в цілому будинковолодіння в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2.

Позивач зазначив, що мав намір щодо купівлі даної нерухомості, після чого він з відповідачем дійшли спільної згоди, щодо укладення договору купівлі-продажу. Разом вони звернулись до приватного нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу будинку, проте, нотаріус повідомила їм, що на даний час немає можливості укласти договір купівлі-продажу, оскільки необхідно привести у відповідність правовстановлюючі документи (документи на земельну ділянку), що стосуються даного нерухомого майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від підготовки договору до нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що позивач надав кошти в розмірі 2 000,00 грн., як суму завдатку, яка гарантуватиме серйозність його намірів, щодо купівлі ним нерухомості, а згодом ще 4 000,00 грн., а також 450.00 грн. для виготовлення технічної документації. Однак, як встановлено в судовому засіданні із показів свідків, дані кошти позивачем були надані не відповідачу, а її матері - ОСОБА_8, яка також підтвердила факт передачі саме їй коштів у розмірі 4000,00 грн. та 450.00 грн. для виготовлення технічної документації.

Відповідно до ст. 546 ч. 1 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З вищенаведеного випливає, що внесення завдатку, як способу виконання зобовязання, може мати місце лише у випадку наявності зобовязання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами. Оскільки договір купівлі-продажу будинку (відповідно до ст. 655, 657 ЦК України) чи попередній договір купівлі-продажу (відповідно до ст. 635 ЦК України) в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані позивачем грошові кошти можуть визнаватись авансом.

Таким чином, оскільки між сторонами не укладались договори купівлі-продажу чи попередні договори купівлі-продажу спірного будинковолодіння, то в даному випадку договір завдатку не забезпечує виконання будь-якого іншого основного договору, що є безумовною вимогою ст. 570 ЦК України, а відтак договір завдатку укладений між сторонами суперечить вимогам ст. 570 ЦК України, а умови такого договору завдатку, укладеного в усній формі між позивачем та ОСОБА_8, не породжують юридичних наслідків для ОСОБА_2

Так як, суд не знаходить підстав для задоволення позоних вимог про стягнення з відповідача в користь позивача 6450,00 грн., то і вимоги про стягнення даних коштів у подвійному розмірі в результаті невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов»язань по відношенню до ОСОБА_4, щодо продажу останньому нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач не отримував коштів від позивача в розмірі 6450,00 грн. у виді завдатку, а тому у суду є всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми завдатку в подвійному розмірі, що разом становить 12900,00 грн., в результаті невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов»язань по відношенню до ОСОБА_4, щодо продажу останньому нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Зеліско Р. Й.