Вирок № 37570456, 05.03.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11573/13-к

Провадження № 1-кп/520/58/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федулеєвої Ю.О.

при секретарі Орлової Ю.Є.

за участю прокурора Русу А.Л.

представника потерпілого захисника ОСОБА_1

представника цивільного відповідача ОСОБА_2

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Москва, РФ, громадянки України, українки, з середньою освітою, працюючої водієм КП «ОГЄТ», не одруженої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої згідно до ст. 89 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2012 року о 18 годин 17 хвилин, водій ОСОБА_4 допустила порушення вимог п.п. 2.3, 2.9 а), 2.10 а), 2.10 в), 2.10 г), 12.3, 18.1 «Правил дорожнього руху» України, які вказують на те, що:

- п. 2.3 ПДР України «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.2.9 а) ПДР України «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

- п. 2.10 ПДР України «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

б) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

- п. 12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

- п.18.1 ПДР України «Водій транспортного засобу, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходяться пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може виникнути небезпека.

Порушення виразилося в тому, що вона в зазначений день та час, керуючи технічно справним автомобілем «Seat Toledo», д./н. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по проїзній частині вул. Варненської в м. Одесі, зі сторони вулиці Терешкової у напрямку вул. Ак. Філатова, була не уважною, не врахувала дорожню обстановку, не обрала безпечну швидкість руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому знаходяться люди не вжила заходів для зупинки керованого транспортного засобу, виїхала на зустрічну смугу руху, де скоїла наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та пішохода ОСОБА_7, після чого з місця події зникла.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 108-1983/2013 від 04.07.2013 смерть ОСОБА_6 перебуває в прямому причинному зв`язку з заподіяною їй, в результаті дорожньо-транспортної пригоди поєднаною травмою шиї і закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу у оболонки і тканину головного мозку.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченних ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України визнала повністю та пояснила, що 27.05.2013 року знаходячись в стані алкогольного сп'яніння рухалася на своєму автомобілі по вул. Варненська в напрямку вул. Ак. Філатова, приблизно зі швидкістю 60 км/год., на нерегульованому пішохідному переході на якому знаходилися люди не зупинилася, виїхала на зустрічну смугу руху, де скоїла наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6, після чого побачивши дитину яка лежала на проїзній частині, злякалася та з місця події поїхала. У скоєному щиро кається. Цивільний позов прокурора на користь лікарні визнала в повному обсязі.

Представником потерпілого було заявлено цивільний позов до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» в розмірі 173776,64 гривен, матеріальних збитків, та до ОСОБА_4 в розмірі 87500 гривен моральної шкоди.

Обвинувачена ОСОБА_4 цивільний позов в розмірі 87500 гривен визнала в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_2 щодо цивільного позову, пояснив, що цивільний позов представника потерпілого на суму 173776,46 гривен, Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» визнає частково в розмірі 15276,64 гривни, що становлять витрати на медпрепарати та лікування , витрати на поховання, а в іншій частині вважає вимоги не обґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі. Відповідальність власника транспортного засобу «Сеат-Толедо», ОСОБА_4, застрахована відповідно до полісу № АВ/9077593 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім». Відповідно до положень п.4 до полісу «страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю становить 100 тисяч гривен. Відповідно до положень п.9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Відповідно до положень п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що шкода заподіяна життю та здоров'ю полягає в витратах, пов'язаних з лікуванням потерпілої та витратах, пов'язаних із смертю потерпілого, загальний розмір якої становить 15276,64 гривен. Щодо стягнення 100 тисяч гривен, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю, то вказана вимога є безпідставною, оскільки відповідно до положень п.4 полісу № АВ/9077593, п. 9.1 ст. 9 та п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заявлені до стягнення витрати пов'язані з лікування потерпілої, та витрати пов'язані із смертю потерпілої, на загальну суму 15276 64 гривен, є складовою частиною шкоди заподіяної життю, та здоров'ю, та відшкодовується в межах страхової суми, тобто в межах 100 тисяч гривен. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння цивільному позивачу будь-якої іншої шкоди, яка в розумінні п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є шкодою заподіяною життю та здоров'ю, окрім шкоди заподіяної життю та здоров'ю, яка полягає в витратах, пов'язаних з лікуванням потерпілої та витратах, пов'язаних із смертю потерпілої, загальний розмір якої становить 15 276,64 гривен, які страховик визнає. Також що до вимоги стягнення шкоди в розмірі 50 тисяч гривень яка заподіяна начеб то майну, також є не обґрунтованими так як матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння цивільному позивачу шкоди майну. Також безпідставною є і вимога щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київський дім» моральної шкоди в розмірі 7 5000,00 гривен, оскільки представником цивільного позивача безпідставно до правовідносин, що виникли на дату ДТП 27.05.2013 року, застосовується закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції від 18.11.2012 р., в той час як застосуванню підлягали положення вказаного закону в редакції від 04.02.2013 р., згідно закону страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а не розміру суми (ліміту відповідальності).

Окрім визнання своєї вини, вина обвинуваченої також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні :

- Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 27.05.2013 року, зі схемою та фото таблицею, згідно чого, слідчим з 19 годин по 20 годин було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди по вул. Варненській 2, в м. Одесі (а.п. 8-19);

- Висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , згідно якого, ОСОБА_4 знаходилась в стані алкогольного сп'яніння (а.п. 25);

- Висновком судово медичної експертизи від 04.07.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_6 перебуває в прямому причинному зв`язку з заподіяною їй, в результаті дорожньо-транспортної пригоди поєднаною травмою шиї і закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу у оболонки і тканину головного мозку;

- Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню автомобіля Seat Toledo р/н НОМЕР_1 від 15 липня 2013 року, згідно якого на вказаному автомобілі, визначається наявність слідів і ушкоджень, які можливо віднести до утвору їх у результаті контактування з об'єктом, що не мають рівноміцних металу кромок, із залишенням характерних для контактування з тілом людини пологих деформацій, руйнувань тендітних пластмасових деталей та прилиплих часток біологічного походження, які розташовані в лівій передній кутовій частині автомобіля (крут капота, торець крила, фара й ліхтар покажчика поворотів) і в середньої частині лівої сторони передка (стик кромки капота й лівого крила). Деформація й ушкодження деталей у лівій передній кутовій частині автомобіля на фоні яких виявлені прилиплі частинки біологічного походження утворені при фронтальному контактуванні лівої передньої кутової частини автомобіля з пішоходом пішоходами), вм'ятина на верхній поверхні лівого переднього крила в середній його частині й на прилеглій поверхні капота, могла бути утворена при пост контактному падінні пішохода через передню частину лівої сторони автомобіля (а.п. 99-100);

-Висновок судової авто технічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Сеат Толедо» на пішоходів від 12 липня 2013 року, згідно якого належні дії водія «Сеат Толедо» в умовах пригоди регламентувалися вимогами пунктів 12.1 і 13.1 Правил дорожнього руху, які обов'язували водія вибирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, зберігаючи контроль за керуванням, і дотримуватися безпечної дистанції, яка б забезпечила її можливість своєчасно та безпечно зупинитися до автомобіля, який зупинився попереду біля пішохідного переходу. Належним виконанням вказаних вимог пунктів 12.1 і 13.1 Правил дорожнього руху водій автомобіля мала гарантовану можливість уникнути пригоди. З технічної точки зору, фактичні дії водія, що не відповідали вимогам пунктів 12.1 і 13.1 Правил дорожнього руху, явилися причиною дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 107-108).

Враховуючи, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення частини 3 ст. 349 КПК України, суд вважає визнати недоцільним подальше дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає вину обвинуваченої доведеною та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також за ч. 1 ст. 135 КК України, за кваліфікуючими ознаками: залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченої, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її соціальне положення, характер, мотиви і обставини скоєного, а також обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_4, не маюча раніше судимостей, згідно до ст. 89 КК України, позитивно характеризується, скоїла тяжке кримінальне правопорушення, в результаті вчиненого злочину настала смерть дитини 8 років, приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення, суд враховує саме те, що скоєне кримінальне правопорушення є начебто згідно до законодавства не навмисне, але скоїла його обвинувачена у зв'язку з тим, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, а також суд приймає до уваги і той факт, що після наїзду на дитину, ОСОБА_4 зупинилася, цинічно подивилася на бездиханне тіло дитини, так начебто нічого не відбулося, сіла в автомобіль і скрилася, також суд враховує і відношення обвинуваченої до скоєного, в судовому засіданні, яка під час розгляду справи своєю поведінкою показувала цинічність та повну байдужість до скоєного.

Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає відповідно до ст. 66 КК України часткове відшкодування збитків на суму 5000 гривен, щодо щирого каяття, то суд не визнає таку обставину, так як з поведінки та показів в судовому засіданні з боку обвинуваченої щире каяття не вибачалося, а її поведінка вказувала зовсім на інше відношення до скоєного.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої суд згідно зі ст. 67 КК України визнає, скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи в сукупності всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, відношення до скоєного, поведінку обвинуваченої в судовому засіданні, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_4, а також попередження скоєння нових злочинів, з урахуванням викладених обставин має бути призначене покарання в межах санкції статті виключно у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 75 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання, щодо заявлених цивільних позовів, суд керується вимогами Цивільного кодексу України і Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Матеріальна відповідальність власника транспортного засобу «Сеат-Толедо», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахована відповідно до полісу № АВ/9077593 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім». Представником потерпілого заявлений цивільний позов до приватного товариства «Київський страховий дім» 15276,64 грн. - (витрати на медпрепарати, лікування та поховання), 100000 грн. - за шкоду заподіяну життю та здоров'ю, 50000 грн. - за шкоду заподіяну майну, 7500 гривен - компенсація моральної шкоди, 1000 грн. - витрати на оплату судового збору.

Суд вважає, що зазначений цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково на суму 15276,64 гривни, що становлять витрати на медпрепарати та лікування , витрати на поховання, а в іншій частині позов не визнав, вважаючи, його вимоги не обґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі.

Судом встановлено, що відповідальність власника транспортного засобу «Сеат-Толедо», ОСОБА_4, застрахована відповідно до полісу № АВ/9077593 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім». Відповідно до положень п.4 до полісу «страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю становить 100 тисяч гривен. Відповідно до положень п.9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Відповідно до положень п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що шкода заподіяна життю та здоров'ю полягає в витратах, пов'язаних з лікуванням потерпілої та витратах, пов'язаних із смертю потерпілого, загальний розмір якої становить 15 276,64 гривен.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або змістом транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, і інших осіб. Збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування збитку, заподіяного життю, здоров'ю, і/або потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної події і захисті майнових інтересів страхувальника.

Відповідно до п.9.3 ст. 9 п.19.1 ст. 19 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування виплачується по кожному страховому випадку, який настав упродовж періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика з урахуванням вимог, вказаних в пункті 19,1 статей 19 цього Закону.

Згідно ст. 22 Закони, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує в установленому порядку оцінений збиток, який був заподіяний в результаті дорожньо-транспортної події життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закони, збиток заподіяний здоров'ю потерпілого в результаті дорожньо-транспортної події, є збиток (у тому числі і моральний), пов'язаний з лікуванням потерпілого.

Згідно ст.24 Закони, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, медичним уходом і покупкою лікарських засобів.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову представника потерпілого, до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», суд враховуючи викладене, вважає за необхідне задовольнити позов на суму 15276, 64 гривен, вважаючи саме таку суму позову законою, обгрунтованою, та підтвердженою доданимі до позову додатками.

Вирішуючи питання, щодо позову представника потерпілого, до обвинуваченої на сумму 87 500 гривен, морального збитку, суд вважає що позов представника потерпілого в цієї частині підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 3 Конституції України, людина її життя та здоровьє, визнаються в Україні, найвищою соціальною цінністю, ні заявлена потерпілим сума, ні задоволений судом позов ніколи не заповнить батькам біль і моральні страждання, пов'язані з втратою дитини. При цьому при розгляді позову про стягнення морального збитку суд виходить із загальних принципів цивільного законодавства, справедливості і розумності. Потерпілий, його дружина, та всі родичі, пережили великі страждання, дійсно розмір душевних страждань не можливо оцінити ніякою сумою грошей, смерть любимої доньки порушила назавжди звичайний способ життя цієї родини.

Тому суд вважає, що заявлений до ОСОБА_4 цивільний позов, що до стягнення моральних збитків на суму 87 500 гривен, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов прокурора до обвинуваченої ОСОБА_4 на користь

Комунальної установи «Одеської обласної дитячої лікарні» в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 19150,65 гривен.

Також з обвинуваченої згідно до ст. ст. 124, 126 КПК України підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки;

-за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою у Одеському Слідчому Ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській обл.

Строк покарання рахувати з 06.06.2013 року, а саме з моменту її фактичного затримання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», задовольнити частково. Стягнути із Приватного товариства «Київський страховий дім» на користь потерпілого ОСОБА_9 15276,64 грн. матеріального збитку.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_9 до ОСОБА_4 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого 875000 гривен моральної шкоди.

Цивільний позов заявлений старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. в інтересах Одеської обласної дитячої лікарні задовольнити в повному обсязі. Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 19150,65 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої, на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, код 01998532, МФО: 828011 в УДКСУ Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати в сумі 294.00 грн. за проведення під час досудового розслідування судової авто технічної експертизи на (р/р 31256272210989 в Головному Управлінні Державної Казначейської Служби України в Одеській області, МФО-828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100/272).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня отримання вироку засудженою та з дня його проголошення іншими учасниками процесу.

Суддя Федулеєва Ю. О.