Постанова № 37569824, 06.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року П/810/123/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області, про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить:

1) визнати протиправними дії Управління, спрямовані на стягнення з позивача грошових коштів як борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або штрафних санкцій за порушення чинного законодавства України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме:

- підписання вимоги №Ф0141 від 01.06.2013 на суму 5766,45 грн.;

- підписання вимоги №Ф0141 від 01.07.2013 на суму 5766,45 грн.;

- підписання та надіслання на примусове виконання вимоги №021 від 05.04.2013 та суму 4572,42 грн., вимоги №Ф0141 від 01.05.2013 на суму 1194,03 грн., рішення №496 від 29.07.2013 на суму 170,00 грн.;

- отримання грошових коштів в сумі 596,40 грн., відрахованих з пенсії відповідно до вимоги №021 від 05.04.2013 та вимоги №Ф0141 від 01.05.2013;

2) зобов'язати Управління утриматись у подальшому від будь-яких дій, спрямованих на стягнення з позивача грошових коштів як борг (недоїмку) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або штрафних санкцій за порушення чинного законодавства України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відділ державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 дану позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління щодо підписання вимог про сплату недоїмки №021 від 05.04.2013 та №Ф0141 від 07.05.2013 залишено без розгляду.

Таким чином, предметом розгляду даної адміністративної справи є:

- правомірність дій Управління щодо підписання вимог про сплату недоїмки №Ф0141 від 01.06.2013 та №Ф0141 від 01.07.2013, рішення про застосування штрафних санкцій №496 від 29.07.2013;

- правомірність дій Управління щодо надіслання на примусове виконання вимог про сплату недоїмки №021 від 05.04.2013, №Ф0141 від 01.05.2013 та рішення про застосування штрафних санкцій №496 від 29.07.2013;

- позовна вимога про зобов'язання Управління утриматись у подальшому від будь-яких дій, спрямованих на стягнення з позивача грошових коштів як борг (недоїмку) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або штрафних санкцій за порушення чинного законодавства України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч нормам чинного законодавства визначив суму зі сплати єдиного внеску, не врахувавши, що позивач з 05.02.2010 є пенсіонером за віком і звільнений від сплати єдиного внеску в силу положень ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI). На підставі викладеного позивач вважає, що зазначені дії Управління щодо підписання вимог про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій, і відповідно їх направлення на примусове виконання, є протиправними.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що оскаржувані дії вчинені ним у відповідності до вимог Закону № 2464-VI та відповідних підзаконних нормативно-правових актів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №501331 від 05.06.2012 ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.10.1999, номер запису в ЄДР - 23410170000000751.

05.04.2013 Управлінням сформовано вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №021 від 05.04.2013 на суму 4572,42 грн. (далі - Вимога від 05.04.2013), яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена позивачу 20.04.2013.

Вимога від 05.04.2013 була направлена на виконання до Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області листом Управління №2288/04 від 07.05.2013, в результаті чого постановою від 08.05.2013 відкрито виконавче провадження ВП№37863477.

З платіжних доручень №813 від 25.10.2013, №753 від 30.09.2013, №868 від 28.11.2013 вбачається, що в результаті виконавчих дій з виконання Вимоги від 05.04.2013 з позивача було стягнуто грошові кошти в розмірі 596,40 грн.

01.05.2013 Управлінням сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №Ф0141 від 07.05.2013 на суму 1194,03 грн. (далі - Вимога від 01.05.2013).

Доказів направлення та вручення позивачу Вимоги від 01.05.2013, а також будь-яких пояснень щодо її формування Управлінням надано не було.

Вимога від 01.05.2013 була передана 21.06.2013 Управлінням на виконання до Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області в результаті чого постановою від 26.06.2013 відкрито виконавче провадження ВП№38579811. Постановою державного виконавця від 23.09.2013 у виконавчому провадженні ВП№38579811 Вимогу від 01.05.2013 повернуто Управлінню.

Вимога від 01.05.2013 була повторно направлена на виконання до Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області листом Управління №3708/08 від 24.09.2013, в результаті чого постановою від 25.09.2013 відкрито виконавче провадження ВП№39960397.

Інформації про стягнення з позивача грошових коштів за результатами виконавчих дій щодо виконання Вимоги від 01.05.2013 сторонами не надано.

07.05.2013 Управлінням сформовано вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №Ф0141 від 07.05.2013 на суму 1194,03 грн., яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена позивачу 24.05.2013. Заявлені позивачем позовні вимоги не стосуються вимоги №Ф0141 від 07.05.2013.

01.06.2013 Управлінням сформовано вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №0141 від 01.06.2013 на суму 5766,45 грн., яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена позивачу 27.06.2013.

01.07.2013 Управлінням сформовано вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №0141 від 01.07.2013 на суму 5766,45 грн., яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена позивачу 05.07.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі №810/3584/13-а визнано протиправною та скасовано вимогу Управління № Ф-0141 від 01.07.2013. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 у справі №810/3584/13-а задоволено апеляційну скаргу Управління, постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 скасовано, у задоволенні позовних вимог Підприємця відмовлено.

29.07.2013 Управлінням прийнято рішення №496 про застосування до Підприємця штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн., яке відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено останньому 02.08.2013.

У жовтні 2013 року відповідач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області із заявою №4185/08 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Управління №496 від 29.07.2013 про застосування штрафних санкцій, в результаті чого постановою державного виконавця від 05.11.2013 відкрито виконавче провадження ВП№40567248.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону Закон №2464-VІ, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

В силу приписів статті 1 Закону України № 2464-VI, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою по сплаті єдиного внеску.

Функції із забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску в силу статті 12 Закону України № 2464-VI покладаються на Пенсійний фонд України.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI, серед іншого, встановлено наступне.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-7, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин, затверджено Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), пунктом 1.1 якого встановлено, що Порядок визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України заяв платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 10, 11 статті 25 Закону України №2464-VI; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою статті 25 Закону України №2464-VI.

Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу у будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення. Вимога або рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафу, стосовно яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню відповідно до вимог цього Порядку. Одночасно скаржник письмово повідомляє орган Пенсійного фонду, який розглядає його скаргу (заяву), про кожний випадок судового оскарження його вимог або рішень про нарахування пені та накладення штрафу.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку у разі коли платник єдиного внеску вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду невірно визначив суму недоїмки, такий платник єдиного внеску має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність сум недоїмки, зазначених у вимозі.

За приписами пункту 3.1 Порядку у разі коли скаржник вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені або у межах процедури узгодження вимоги, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий скаржник має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду вищого рівня.

Частиною 11 статті 25 Закону України № 2464-VI встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Частиною 14 статті 25 Закону України № 2464-VI встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів, на момент виникнення спірних відносин було визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.4 Інструкції серед іншого встановлено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

За приписам пункту 6.6 Інструкції у разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Аналогічний порядок прийняття та направлення платникові єдиного внеску рішень про застосування штрафних санкцій встановлено розділом 7 Інструкції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визнання неправомірними дій Управління щодо підписання зазначених вимог та рішення не є належним способом порушеного права позивача, оскільки наведеними нормами встановлено порядок формування органами Пенсійного фонду України та направлення на адресу платників єдиного внеску вимог про сплату єдиного внеску та рішень про застосування штрафних санкцій, відтак адміністративний позов в даній частині задоволенню не підлягає.

Стосовно спірних дій Управління щодо надіслання на примусове виконання вимоги №021 від 05.04.2013 та суму 4572,42 грн., вимоги №Ф0141 від 01.05.2013 на суму 1194,03 грн., рішення №496 від 29.07.2013 на суму 170,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону №2464-VI вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень частини 15 Закону України №2464-VI рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

При цьому відповідно до пункту 7.10 Інструкції рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом, а відповідно до пункту 7.11 - у разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби.

Відомостей про звернення до Управління з заявами про узгодження вимог про сплату недоїмки чи оскарження в адміністративному порядку рішення про застосування штрафних санкцій, дії відповідача щодо яких Підприємець вважає неправомірними, позивачем надано не було.

Також відповідачем не було надано відомостей про оскарження в судовому порядку вимоги №021 від 05.04.2013 та рішення про застосування штрафних санкцій №496 від 29.07.2013

Судом встановлено, що зазначені документи були передані на виконання до органу Державної виконавчої служби після набрання ними як виконавчими документами законної сили.

Таким чином, відповідач при надісланні на примусове виконання вимоги №021 від 05.04.2013 та суму 4572,42 грн. та рішення №496 від 29.07.2013 на суму 170,00 грн. діяв на підставі, в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством, отже адміністративний позов в даній частині задоволенню не підлягає.

Відомостей щодо оскарження Підприємцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2013 ВП№37863477 також не було надано, відтак відповідач, отримуючи грошові кошти в сумі 596,40 грн., відрахованих відповідно до вимоги №021 від 05.04.2013, також діяв правомірно.

Щодо надіслання Управлінням на примусове виконання вимоги №Ф0141 від 01.05.2013 на суму 1194,03 грн. суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, доказів направлення та вручення позивачу Вимоги від 01.05.2013, а також будь-яких пояснень щодо її формування Управлінням надано не було.

Відповідно до положень абзацу 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI право на надіслання вимоги про сплату недоїмки до підрозділу державної виконавчої служби виникає у територіального органу Пенсійного фонду виключно за наступних обставин:

- якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду;

- не оскаржив вимогу в судовому порядку або;

- не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги.

Оскільки відповідачем не доведено факту направлення та вручення Підприємцю вимоги №Ф0141 від 01.05.2013, суд дійшов висновку, що Управління при направленні цієї вимоги на примусове виконання діяло неправомірно, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На момент розгляду справи в провадженні Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області перебуває виконавче провадження ВП№39960397 про примусове виконання вимоги №Ф0141 від 01.05.2013 на суму 1194,03 грн.

Інформації про стягнення з позивача грошових коштів за результатами виконавчих дій щодо виконання Вимоги від 01.05.2013 №Ф0141 сторонами не надано, позовних вимог у межах даної адміністративної справи до Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Підприємцем заявлено не було.

В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись у подальшому від будь-яких дій, спрямованих на стягнення з позивача грошових коштів як борг (недоїмку) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або штрафних санкцій за порушення чинного законодавства України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд дійшов висновку, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на її передчасність, спрямованість на майбутнє.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області щодо надіслання на примусове виконання вимоги про сплату недоїмки №Ф0141 від 01 травня 2013 року на суму 1194,03 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 6 (шість) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.