номер провадження справи 33/13/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.03.2014 Справа № 908/791/14
за позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (49005, м.Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, буд. 28-А)
до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)
про стягнення суми,
Суддя Мірошниченко М.В.
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
11.03.2014р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява ПАТ «Юнікон» про стягнення з ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» заборгованості в сумі 82760,83 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/791/14.
Одночасно, з позовною заявою ПАТ «Юнікон» було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 84587,83 грн., які знаходяться на рахунках ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».
Обґрунтовуючи своє клопотання, позивач посилається на те, що, відповідач тривалий час не розраховується за поставлений товар. Така поведінка відповідача, на думку позивача, свідчить про наміри і в подальшому не сплачувати заборгованість та не виконувати рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, що призведе до складнощів при примусовому стягненні грошових коштів. Позивач відзначає, що заборгованість відповідача не забезпечена порукою заставою або іншим способом, встановленим чинним законодавством України, що також, за його твердженням, ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог АТ «Юнікон». Зауважує, що протягом жовтня-грудня 2013 року та січня 2014 року в Україні має місце інфляційний процес, що є умовою застосування заходів до забезпечення позову АТ «Юнікон» до відповідача, оскільки грошові кошти позивача втрачають свої якісні характеристики.
Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини:
Однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів осіб, які мають право на звернення до господарського суду, є забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
В силу приписів ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала.
У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заходу до забезпечення позову.
Тобто, є обов’язковим подання позивачем доказів наявності факту, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як свідчить ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - (належність та допустимість доказів).
Всупереч вимогам ст. 34 ГПК України позивачем не наведено та не надано до господарського суду належних і допустимих доказів факту, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно до п. 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011р., у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням, у тому числі: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Предметом позову у справі № 908/791/14 є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 82760,83 грн. Тобто вимога носить не лише майновий характер, але має суто грошовий характер. При цьому суд констатує, що ненадання відповідачем пояснень про причини несплати боргу, не може свідчити про неможливість (або утруднення) виконання рішення господарського суду - про стягнення з відповідача суми грошових коштів (в випадку задоволення позову), наявність чого є обов’язковою для вжиття заходів по забезпеченню позову за нормою статті 66 ГПК України.
Будь-яких доказів витрачання коштів або реалізації майна з боку відповідача, позивачем до суду не надано.
Суд зауважує, що не надання доказів утруднення або неможливості виконання рішення господарського суду (в разі задоволення позову), свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» в межах суми позову.
Отже, клопотання позивача суд відхиляє як процесуально необґрунтоване, оскільки заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, які підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Позивачем не надано доказів зменшення розміру грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача, або зменшення майна, що в свою чергу було б підставою для вжиття судом заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, і не доведено, яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
До того, ж, всупереч приписів ст. 2 Закону України «Про судовий збір», заявником не надано доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Юнікон», м. Дніпропетровськ про забезпечення позову відмовити.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Суддя М.В. Мірошниченко
Судове рішення № 37569591, Господарський суд Запорізької області було прийнято 11.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/791/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: