Рішення № 37569442, 11.03.2014, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/76/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 березня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Квєтка І.А.,

при секретарі - Шеремет Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому зазначив, що 22.02.2008 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Оскільки відповідач порушує свої зобов'язання за договором, допустив заборгованість, яка станом на 22.11.2013 року становить 17342,08 грн., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 2000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 9 140,08 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 4900,00 грн., а також штрафів згідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. фіксована частина, 802,00 грн. процентна складова, просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.

В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача - Мартиченко О.І. не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином та завчасно повідомлена про день, час та місце розгляду справи через оголошення у пресі, про причини неявки суду не повідомила, тому суд вважає за можливе на підставі ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Між сторонами склалися договірні правовідносини.

Як встановлено судом, 22.02.2008 року на підставі письмової заяви ОСОБА_1 між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір б/н (далі - договір), за умовами якого позивач надав відповідачу картковий рахунок та видав кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 2000 грн. зі сплатою базової процентної ставки у розмірі 2% в місяць на залишок заборгованості, сплати щомісячної комісії у розмірі 3,5%.

Як вбачається з цієї заяви, відповідачка погодилася, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.10).

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 8.6 Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Пунктом 9.12 Умов визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не інформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же термін.

Матеріали справи не містять, що після закінчення 12 місяців з моменту підписання кредитного договору, ОСОБА_1 зверталася до Банку з вимогою про припинення дії Договору.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов'язання по сплаті щомісячного платежу по погашенню кредиту у встановленому розмірі, у зв'язку з чим станом на 22.11.2013 року має заборгованість перед банком по тілу кредиту у розмірі 2000 грн., за відсотками - 9140,08 грн.

Вказана заборгованість підтверджена розрахунком (а.с. 5-9).

За такого, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 4900,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Проте, умови Договору, Умови та Правила надання банківських послуг містять лише розмір щомісячної комісії до сплати - 3,5%, однак порядок нарахування комісії положення вказаних угод не визначають, а розрахунок заборгованості наданий позивачем не містить розрахованої суми комісії до сплати окремо, а разом з пенею.

А тому у суду відсутні підстави для стягнення комісії.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки штрафи: 500 грн. (фіксована частина) та 802,00 (процентна складова).

Відповідно до 8.6 Умов та правил надання банківських послуг складовими штрафу є фіксована сума -500 грн. та розрахункова - 5% від суми позову.

Як наслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачка має нести відповідальність у вигляді штрафів, однак у іншому розмірі за зменшення суми загальної заборгованості з якої розрахована процентна складова штрафу, а саме: 500 грн. фіксована сума, а також 557 грн. процентна складова ((2000 грн.+ 9140,08 грн.)х5%).

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково у частині стягнення 2000 грн. заборгованості по кредиту, 9140,08 грн. - процентів, а також штрафи 500 грн. фіксована частина й 557 грн. процентна складова, а всього 12 197,08 грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215, 224-232 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 12197 грн. 08 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.02.2008 року, а саме: заборгованості за кредитом - 2000 грн., за відсотками - 9140 грн. 08 коп., по штрафам: 500 грн. (фіксована частина) та 557 грн. (процентна складова) та 229 грн. 40 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 10 днів з дня отримання його копії, через Снігурівський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача до суду, що його ухвалив, з поданням такої заяви у десятиденний термін з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ