Вирок № 37568326, 12.03.2014, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1330/14-к

Провадження № 1-кп/0182/292/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого-судді Борисової Н.А.

при секретарі Плат О.В.

з участю прокурора Ліхолат Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Верхній Рогачик, Херсонської області, гр. України, з середньо освітою, не одружений, не працює, проживає: АДРЕСА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_3, раніше судимому:

22.11.2013 року Нікопольським міськрайонним судом за ст.. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, ст..ст.75,76 КК України 1 рік,

11.12.2013 року Нікопольським міськрайонним судом за ст. 263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, ст.ст. 75,76 КК України 1 рік, ухвалою цього ж суду від 03.03.2014 року відповідно до ст. 539 КПК України вирок змінено, призначено покарання за 263 ч.1, ст.70ч.4 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, ст.ст. 75,76 КК України 1 рік,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і мешканця АДРЕСА_4, гр. України, з середньо освітою, не одружений, не працює, проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимому,

за правовою кваліфікацією ст.185 ч.2 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перебуваючи на території садового товариства «Голубі озера», що розташоване в 3 км від с.Східне, Нікопольського району, Дніпропетровської області, діючи спільно, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою, незаконно, умисно, таємно, з корисливих мотивів з садової ділянки НОМЕР_1, викрали металеві двері розміром 80х180см, що належать потерпілому ОСОБА_3 Внаслідок чого завдали останньому матеріальної шкоди на суму 200 гривень. Викрадені двері принесли до автомобіля на якому приїхали на територію садового товариства та який не змогли завести, бо закінчилося пальне, де були затримані охоронцем садового товариства. Тобто вчинили усі дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, але злочин не закінчили з причин, які не залежали від їх волі.

В судовому засіданні обвинувачені визнали свою вину та пояснили наступне.

ОСОБА_1 пояснив, що він попросив свого товариша ОСОБА_2 допомогти йому перевезти дрова з с. Східне. На його автомобілі Москвич вони поїхали до села, але біля території садового товариства «Голубі озера» скінчилося пальне і вони вимушені були кликати когось на допомогу. З цією метою вони ходили по території товариства, але нікого не помітили, хоча він достовірно знав, що територія охороняється. Потім на одному з садових ділянок він помітив металеві двері, які вирішив здати на металобрухт на відмітити сороковини після смерті матері. Почав тягнути двері, але вони були важкі і йому допоміг ОСОБА_2 Вони принесли двері і поклали біля машини. Оскільки машина почала замерзати, він з іншої садової ділянки узяв металеву каструлю в якій топили сніг та намагалися завести машину. Потім з іншої садової ділянки разом принесли до дверей ще дві металеві решітки. Але з»явився охоронець, який викликав міліцію та їх одразу ж затримали, а металеві вироби вони віднесли на садові ділянки. В скоєному щиро кається, доглядає за братом інвалідом, тому просить не позбавляти його волі.

ОСОБА_2 дав аналогічні пояснення. При цьому сказав, що особисто він ходив по території товариства в пошуках людей, бо було дуже холодно. А коли побачив, що ОСОБА_1 тягне двері, він просто йому допоміг. Лише біля машини ОСОБА_1 сказав, що двері можна зжати та одержати гроші. А потім він також допомагав ОСОБА_1 перенести решітки також до машини. В скоєному щиро кається, просить не позбавляти волі.

Вина обвинувачених у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, які за клопотанням прокурора та за згодою сторін провадження досліджені під час судового розгляду. Так, під час огляду місця події (а.п.1618), яким є територія садового товариства «Голубі озера», а саме садові ділянки НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 де встановлено, що одному з металевих шаф відсутні двері, а на садовій ділянці № 56 відсутні металеві решітки. Також 31.01.2014 року був оглянути на території цього ж садового товариства автомобіль Москвич дн НОМЕР_2 на якому обвинувачені приїхали на територію товариства та біля якого були розташовані викрадені ними металеві двері та дві металеві решітки (а.п.30-32) Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказали обставини вчинення ними крадіжки ( а.п.44-51).

Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 і ОСОБА_2 доведена, але їх діяння слід правильно кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а обвинуваченим ОСОБА_1 також повторно.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги невелику ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, враховує пом»якшуючі обставини, до яких відносить щиросердне каяття обвинувачених, враховує те, що обвинувачені сприяли розкриттю вчиненого правопорушення, мають постійне місце проживання за яким характеризуються позитивно, шкоду завдану потерпілому ОСОБА_3 відшкодовано в повному обсязі. У зв»язку з чим, суд вважає, що достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, а також відповідним до вчиненого та його наслідків буде покарання у вигляді у мінімального строку позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України. З урахуванням того, що ОСОБА_1 скоїв злочин в період невідбутого покарання за попереднім вироком суду, покарання стосовно нього має бути призначено за сукупністю вироків за ст.71 КК України. Обставин, що обтяжують вину обвинувачених не встановлено. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст.370,371,374,376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайнного суду від 11 грудня 2013 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки два місяці.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вирком законної сили залишити без змін у вигляді домашнього арешту.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

Відповідно до ст.ст.75, п.2,3ст.76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки, а саме протягом визначеного іспитового строку не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 до набрання вирком законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов»язання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий :