Ухвала суду № 37567638, 12.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №812/139/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Яковенка М.М.,

суддів Ханової Р.Ф., Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Єгоровій К.М.

за участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року про залишення позову без розгляду у справі № 812/139/14 за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.10.2012 року, постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись з позовом 11 січня 2014 року до суду позивач просив:

- визнати причини пропуску строку звернення до Луганського окружного адміністративного суду з оскарження постанови від 14 січня 2013 року поважним та поновити його;

- визнати протиправними дії ВДВС Алчевського МУЮ щодо винесення постанови від 14 січня 2013 року про накладення арешту на автомобілі NISSAN MAXIMA, 2005 року випуску, та ГАЗ 3302, що належить ОСОБА_2, та про заборону відчуження будь-якого майна, що йому належить та скасувати зазначену постанову;

- визнати причини пропуску строку звернення до Луганського окружного адміністративного суду з оскарження постанови від 25 жовтня 2012 року поважним та поновити його;

- визнати протиправними дії ВДВС Алчевського МУЮ щодо винесення постанови № 34907865 від 25 жовтня 2012 року про стягнення виконавчого збору з позивача та скасувати зазначену постанову;

- визнати протиправними дії ВДВС Алчевського МУЮ щодо винесення постанови 41381560 від 27.12.2013 року про відкриття виконавчого провадження;

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року адміністративний позов про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 34907865 від 25.10.2012 року, постанови про відкриття виконавчого провадження № 41381560 від 27.12.2013 року залишений без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, посилаючись на необґрунтованість ухвали як такої, що не ґрунтується на вимогах закону, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.83-85).

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи. Колегія суддів зазначає, що неявка в судове засідання сторони відповідача для розгляду процесуального питання, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Про розгляд справи у відсутність представника відповідача не заперечував позивач.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною статті 10 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Статтею 181 КАС України "Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби" визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Апелянт вказує, що суд міг залишити позов без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду лише в тому випадку, якби позивач не ставив питання про поновлення строку, а в даному випадку позивач заявляв про поновлення строку звернення до суду.

Такі доводи є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах частини 1 статті 100 КАС України. Положеннями зазначеної норми щодо вирішення питання про відмову у поновлені строку звернення до суду, не поставлено в залежність від подання заяви (клопотання) про таке поновлення. В даному випадку встановленню підлягало, чи був пропущений строк встановлений законом звернення до суду, якщо такий строк був пропущений, то на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, до яких може бути додано клопотання (заява) про поновлення строку (законодавством не виключена можливість подачі такої заяви), суд встановлює з огляду на поважність причин, наявність або відсутність підстав для поновлення або для відмови у поновленні строку.

Апелянт наголошує з огляду на фактичні обставини справи на наявності підстав для поновлення строку звернення до суду по оскарженню постанови від 25 жовтня 2012 року про стягнення виконавчого збору, та відсутності пропуску строку звернення з оскарженням постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2013 року.

В той же час, розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду по оскарженню постанови від 25 жовтня 2012 року про стягнення виконавчого збору, та відсутності пропуску строку звернення з оскарженням постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2013 року, колегія суддів вважає такі висновки не тільки передчасними, але ж і не обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2012 року відповідачем прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 113839, 33 грн. по виконавчому провадженню ВП №34907865 внаслідок примусового виконання виконавчого листа № 2-2669/11 року виданого 29.09.2011 року Алчевським міським судом Луганської області по цивільній справі, по стягненню солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ощадбанк» кредитну заборгованість у сумі 1 136573, 37 грн. та судових витрат в розмірі 1820 грн.

Згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС Алчевського МУЮ29.10.2012 року постанова про стягнення виконавчого збору спрямована на адресу позивача.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №606), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Не зважаючи на положення ст..31 Закону №606, колегія суддів зазначає, що доказів отримання такої постанови держвиконавця в матеріалах справи відсутні. Якщо розглядати правовий зміст положення ч.2 ст..99 КАС України, питання щодо обчислення строку поставлено в залежність як від чіткої обізнаності, так і від предпологаємої обізнаності. Тобто, з одного боку виходячи із змісту ч.1 ст.31 Закону №606, позивач, як боржник виконавчого провадження, повинен був дізнатися про наявність оскаржуваної постанови від 25.10.2012 року після відправлення цієї постанови, в той же час з іншого боку, можливість оскарження до суду того чи іншого рішення, нерозривно пов'язана з отриманням копії такого рішення, в даному випадку постанови, що складає предмет оскарження. В залежності від тих чи інших обставин, причини пропуску строку звернення до суду, можуть бути визнанні судом, як поважними.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач 09.10.2013 року звертався до Алчевського міського суду Луганської області із позовною заявою до ВДВС Алчевського МУЮ з вимогами щодо скасування постанови від 25.10.2012 року про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 113 839,33 грн. За вищезазначеним позовом було відкрито провадження у справі. Під час судового засідання 29.11.2013 року позивачем була надана заява про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із чим позовна заява у справі № 406/8103/13 залишена без розгляду. Даних про отримання такої ухвали суду в матеріалах справи відсутні.

Після зазначених подій, позивач поштовим відправленням 09.01.2014 року спрямовує на адресу Луганського окружного адміністративного суду зазначений позов.

Залишаючи позовні вимоги про оскарження постанови держвиконавця від 25.10.2012 року, суд першої інстанції виходячи із встановлених обставин про обізнаність оскаржуваної постанови саме з 09.10.2013 року, прийшов до висновку про пропуск строку звернення до суду.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що позивачем пропущений встановлений ст..181 КАС України 10-ти денний строк звернення до суду, в той же час, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в ухвалі жодним чином не наведені підстави, що дають право вважати причини пропуску такого строку неповажним. Тобто, судом встановлений факт пропуску строку, проти чого не заперечується сторонами, але не зазначенні підстави, що унеможливлюють поновити такий строк.

Крім того, не зважаючи на вимоги ст..31 Закону №606, якою встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення, суд першої інстанції взагалі не встановив час обізнаності позивача про наявність такої оскаржуваної постанови та необґрунтовано залишив позовні вимоги щодо оскарження постанови відповідача від 27.12.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин справ, що мають значення для правильного вирішення спірного питання, прийнята ухвала без дотриманням норм процесуального права, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199, п.1,4 ч.1 ст. 204, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року про залишення позовних вимог без розгляду по справі № 812/139/14 -а - скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 березня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів : М.М. Яковенко

Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар